Ухвала

від 04.03.2024 по справі 307/53/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/53/24

Провадження №1-кп/307/2/24

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

04 березня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2020 року за № 12020070000000092 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченогоч.4 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження № 12020070000000092 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.190 КК України.

Згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 січня 2024 року призначено підготовче судове засідання на 08 січня 2024 року, яке відкладалося, востаннє на 04 березня 2024 року.

На підставі ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти діб до 08 березня 2024 року включно та визначено заставу у розмірі 7000 (сім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21196000,00 грн.

Прокурор під час підготовчого засідання заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, які не зменшилися.

Так, на даний час продовжують існувати наступні ризики, а саме:

1. Запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_5 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, що може бути мотивом для обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду. В обґрунтування наявності вказаного ризику зазначив, що матеріальна шкода, завдана потерпілому, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, становить 38049268,58 грн., що є особливо великим розміром, а в разі доведення вини особи у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_5 змушений буде її відшкодувати у повному обсязі, що в сукупності із тим, що Закарпатська область межує із чотирма країнами Європейського союзу, дають підстави вважати, що він, усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватися та має реальні можливості покинути території України, що негативно вплине на судовий розгляд даного кримінального провадження;

2. Запобігання спробам незаконно впливати на свідків, експерта, потерпілого, спеціаліста у кримінальному провадженні, оскільки слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання показань, які є свідками, зокрема які на стадії судового розгляду отримуються шляхом допиту особи у судовому засіданні, у той час суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими під час досудового розслідування та посилатися на них, вказане дає підстави припускати, що існує вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на потерпілого та свідків, їх родичів, у тому числі шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих показань, що утруднить встановлення дійсних обставин. Аналогічні методи впливу можуть бути застосовані як до експертів так і до потерпілого;

3. Запобігання спробам знищити, сховати спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підготовка та вчинення злочину проведена із залученням ряду фізичних осіб, супроводжувалася виготовленням документів, відтак підозрюваному можуть бути відомі місця зберігання таких документів та речей, які ще не долучені до матеріалів кримінального провадження та які у подальшому можуть бути використані як докази, а тому ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може вдатися до їх знищення чи приховування;

4. Запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як перебуваючи на волі ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як він є фізичною особою-підприємцем і має тісні зв`язки з органами державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронними та іншими органами, через керівників яких може вчиняти тиск на потерпілих, експертів, спеціалістів, свідків чи членів їх родин, з метою зміни ними показань, вчинення інших дій на його користь, складання неправдивих висновків, або відмови від надання таких, підшукання осіб, які можуть надати неправдиві показання на його користь.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави сторона обвинувачення просить врахувати виключний випадок, який полягає в особі ОСОБА_5 , у системності та тривалості вчинення ним злочинних дій, їх завуальованості, корисливому мотиві та меті, встановленому розмірі завданої майнової шкоди, що є особливо великим розміром, відтак просив визначити заставу у розмірі 21196000,00 грн.

Прокурор у підтримання клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м"який - домашній арешт або ж альтернативний запобіжний захід у виді застави змінити, шляхом зменшення її до розміру, встановленого п.3) ч. 5 ст. 182 КПК України.

В обгрунтуванняклопотання посилавсяна те,що новимиобставинами, які не розглядалися судом є наступні. Так, рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 17.04.2019 № АД-414/2019/4411-03 порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь. За результатами розслідування встановлено існування загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику. Демпінговий імпорт в Україну товару походженням з Республіки Білорусь мав стійкий зростаючий тренд та за 2016 - 2018 роки зріс більше ніж в 29 разів. Як наслідок, відбулося суттєве зростання його частки в загальному імпорті в Україну товару на 5,61 п.п., при цьому приріст частки демпінгового імпорту товару на ринку України становив майже 26 разів. Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статті 16 Закону, Міжвідомча Комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення від 21.02.2020 № АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь". Комісією прийнято рішення № АД-437/2020/4411-03 від 21.02.2020 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь», яким вирішено відхилити добровільні письмові зобов`язання Республіканського виробничо-торгового унітарного підприємства «Управляюча компанія холдингу «Білоруська цементна компанія», ВАТ «Березівський комбінат силікатних виробів» та СЗАТ «КварцМелПром» щодо перегляду їх цін або припинення експорту за демпінговими цінами товару на митну територію України застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: будівельні блоки з ніздрюватого конструкційно- теплоізоляційного бетону (газобетонні блоки) густиною у твердій формі не більш як 1700 кг/м3 білого або світло-сірого кольорів (у сухому стані) або сірого кольору (в мокрому стані), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 6810 11 10 00, походженням з Республіки Білорусь. Шкода нанесена державному товаровиробнику через співпрацю з СЗАТ «КварцМелПром» встановлена рішенням у справі 640/6762/20 (доступне за посиланням https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/95275422/).

З метою легалізації надприбутків, отриманих ТОВ «Євробуд-Захід» від співпраці з СЗАТ «КварцМелПром» до застосування антидемпінгових заходів, що складалися з 100% відшкодування вартості НДС та несплаченого антидемпінгового мита, вказане товариство подає заяву про шахрайство проти ОСОБА_5 в якій вказує, що поставило останньому товар на підставі усної домовленості на суму 38 049268, 58 грн. Також дана заява про злочин, що має ознаки завідомо неправдивої, з огляду на податкову фінансову звітність ТОВ «Євробуд-Захід», направлена на приховування факту несплати податків та порушення касової дисципліни приховування готівкових операцій у сумах не передбачених чинним законодавством України.

Викладені обставини підтверджуються наступним.

Висновком експерта № СЕ 19/107-22/723 ЕК від 30.11.2022, а саме про те, що на додаткове клопотання експерта ТзОВ «Євробуд- Захід» не надало для дослідження касові документи про внесення готівки за реалізований товар або банківські виписки, у зв`язку з чим експерти не можуть підтвердити документально надходження грошових коштів від ОСОБА_5 на рахунки ТзОВ «Євробуд-Захід». Вказана ситуація стала наслідком того, що реєстр банківських документів про рух коштів з 01. 07.2018 р. по 30.04.2020, наданий слідчим для проведення експертного дослідження, не відображає номер рахунків ТзОВ «Євробуд-Захід» та повну інформацію про надходження коштів на рахунки Товариства. За вказаних обставин фактично висновку експерта № СЕ 19/107- 22/723 ЕК від 30.11.2022 не підтвердив факт розрахунків між ОСОБА_5 та ТзОВ «Євробуд-Захід» внаслідок невиконання вимог експертів з метою приховування фактів готівкового розрахунку в великих розмірах. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 26 лютого 2024 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області. Зобов`язано уповноважених службових осіб Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області вжити дії щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей на підставі заяви адвоката ОСОБА_6 від 09.02.2024 року про вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 209, 209-2, 212, 222 КК України посадовими особами ТзОВ «Євробуд-Захід».

Іншою обставинною, що раніше судом не розглядалася є порушення кримінального провадження ЄРДР 120240780300000012 з приводу подання ОСОБА_8 завідомо неправдивої заяви про злочин, щодо шахрайства ОСОБА_5 та ведення суду в оману шляхом подання завідомо безпідставного та неправдивого цивільного позову в рамках кримінальної справи. Викладене підтверджено листом Закарпатської обласної прокуратури від 01.03.2024 р. № 09/2-235-20. Безпідставність висунутого ОСОБА_5 обвинувачення свідчить наступна інформація, текст рішення у справі № 911/2079/21 від 09.09.2021, який доступний за посиланням https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/115739965/, яким приюдиційно встановлено, що "відповідачем отримано передоплату за товар у повному обсязі, проте відповідач не поставив позивачу товар в зазначений у листі № 1607-1 від 16.07.2018 строк до 31.08.2018 у кількості, визначеній у рахунку № 5 від 13.07.2018. Вартість недопоставленого товару становить 31075,20 грн. ПП Промтехімпекс звернулось до ТОВ Євробудтрейд-Захід з претензією № 907-1 від 09.07.2021, в якій ПП Промтехімпекс просило невідкладно перерахувати суму заборгованості у розмірі 31075,20 грн. на його банківський рахунок, який вказано у претензії. Направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.07.2021, фіскальним чеком від 12.07.2021 р. та накладною № 7902700035670 від 12.07.2021. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення." Вказане судове рішення не лише встановлює факт неможливості постачання ТОВ Євробудтрейд-Захід товарів на 38 мільонів по усній домовленості, що спростовує висунуте ОСОБА_5 обвинувачення, але таке рішення підтверджує факт того, що ТОВ Євробудтрейд-Захід є ненадійним партнером та саме вчиняє дії з ознаками шахрайства - не виконує взяті на себе зобов`язання та не повертає безпідставно отримані кошти. Серед всього іншого, матеріалами № 911/2079/21 також встановленно постачання піно блоків, повністю оплачених ПП Промтехімпекс саме до станції Тересва, що в свою чергу спростовує твердження обвинувачення, про постачання будівельних матеріалів за усною домовленістю на ст. Тересва для подальшої реалізації ОСОБА_5 .

Також зазначив, що на даний час частина ризиків зменшилися. Просив у задоволенні клопотання відмовити, у разі ж продовження строку тримання під вартою зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини вказаного клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 цього Кодексу обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від 17 листопада 2023 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 18101 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38049268,58 грн. строком на 2 місяці, а саме до 12 січня 2024 року, а також у разі внесення застави визначено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину особливо тяжкого злочину, та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування тасуду. Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, при цьому, попри обмеження можливості чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, виїзду за межі України на період дії правового режиму воєнного стану, ОСОБА_5 у період з 13.07.2020 по 16.08.2023, у тому числі у період дії правового режиму воєнного стану, введеного на території України у 2022 році, неодноразово здійснював перетин державного кордону України до країн Європейського Союзу, що свідчить про наявність можливості покинути межі України та переховуватись від органів досудового розслідуваннята/або суду за кордоном.

Також наявний ризик впливу підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілого, свідків. Слідчий суддя врахував встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілим у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Відтак вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом. Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Крім цього, встановлений ризик знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного та отримання клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками, ОСОБА_5 отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення. Відтак, ОСОБА_5 , використовуючи власні ділові зв`язки, можливості, може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, у тому числі тих, що знаходяться у володінні підприємств, а також може здійснюватися перешкоди у отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення.

Також, наявний ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 , будучи зареєстрованим як фізична особа підприємець набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, у нього наявні відповідні фінансові, організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. Відповідні зв`язки ОСОБА_5 може використати для уникнення кримінальної відповідальності, штучного створення доказів захисту, незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків.

На підставі ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти діб до 08 березня 2024 року включно та визначено заставу у розмірі 7000 (сім тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21196000,00 грн.

Вирішуючи питання продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що на даний час суду не надано доказів того, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які були враховані судом під час продовження відносно ОСОБА_5 10 січня 2024 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні або зменшилися.

Також суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також те, що у разі доведення його вини і визнання його винним у його вчиненні, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а також існування на даний час ризиків, які стали підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки судовий розгляд не розпочато, жодні докази не досліджені, потерпілий та свідки не допитані і наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, а тому його тримання під вартою буде виправданим та необхідним.

Крім цього, беручи до уваги в сукупності обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і потерпілого, а томусуд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Підстав для не визначення застави обвинуваченому ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні немає.

Згідно ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, суд вважає за можливе визначити у даному випадку заставу у розмірі, що перевищує встановлену п. 3) ч. 5ст. 182 КПК Українимежу застави, оскільки, зважаючи на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди, яка згідно обвинувального акта становить 38 049 268,58 грн., суд дійшов висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Також суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відтак, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне. Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд з урахуванням положень ст. ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину у вчиненні якого він обвинувачується.

Таким чином, суд вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 4 000 (чотири тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 112 000,00? (дванадцять мільйонів сто дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється завідомо непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним, а також відповідним з огляду на ймовірно завдану шкоду табуде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, спеціалістами та експертами у даному кримінальному провадженні та носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_6 щодо зміни запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання,оскільки обставини обвинувачення ОСОБА_5 , а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, із урахуванням того, що судовий розглдя не розпочато, жодні докази не дослідженні, існуванні ризиків, які є реально існуючими та триваючими, свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відсутні достатні докази для зміни запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не спроможний забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, тобто по 02 травня 2024 року включно.

Визначити заставу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 112 000,00? (дванадцять мільйонів сто дванадцять тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку (МФО): 820172, призначення платежу застава.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, експертом та спеціалістом у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9».

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 08 березня 2024 року, о 15 год. 30 хв.

Суддя ОСОБА_1