Вирок

від 11.03.2024 по справі 302/221/22

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/221/22

1-кп/302/11/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

11.03.2024смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор - ОСОБА_3 ,

обвинувачений - ОСОБА_4 ,

захисник адвокат ОСОБА_5 ,

представник потерпілої юридичної особи - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з обвинуваченим, справу кримінального провадження № ЄРДР 12022078110000033 від 09.02.2022 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця і зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , тимчасово проживає і працює в Республіці Чехія, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, постійного місця праці не має, утриманців немає, раніше не судимого, засіб мобільного зв`язку НОМЕР_1 ,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05.08.2021 близько біля 21 години 30 хвилин ОСОБА_4 умисно, таємно, шляхом вільного доступу, з метою викрадення чужого майна на власному транспортному тракторі марки «ЛОВОЛ-244» без номерного знака, поїхав до естакади, яка розміщена в урочищі «Закливи» в с. Голятин Хустського району Закарпатської області, де завантажив у причіп зазначеного транспортного засобу порізану деревину породи бук розміром 1, 25 куб. м, яка належала ДП «Верхньогірське ЛГ», і вартість якої згідно з довідкою керівника цього підприємства від 21.09.2021 становить 1035 гривень. Після цих дій ОСОБА_4 розвантажив зазначену деревину за місцем свого проживання, завдавши своїми умисними протиправними діями потерпілій юридичній особі матеріальну шкоду на зазначену суму коштів.

Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини, які повністю відповідають змісту обвинувачення за обвинувальним актом, визнав повністю, а також повністю визнав вину в учиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.1 КК України, щиро розкаявся, запевнив, що не допустить подібного в майбутньому. Просить узяти до уваги, що виїхав за межі України в Республіку Чехія на заробітки ще до повномасштабного здійснення збройної агресії РФ в Україну, тобто до 24.02.2022. Обвинувачений також повідомив, що добровільно відшкодував вартість викрадених дров потерпілому підприємству, а також звернув увагу, що передані на зберігання дрова, які знаходились під час досудового розслідування на подвір`ї його будинку ймовірніше використані його рідними для опалення житла в зимній період у зв`язку з його відсутністю. Обвинувачений просить покарати його штрафом, який зобов`язався сплатити в користь держави.

Представник потерпілої юридичної особи повністю погодилась з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті, а також повідомила, що підприємство не має претензій до обвинуваченого, бо ним відшкодовано вартість викрадених дров повністю шляхом внесення суми на відповідний рахунок підприємства.

Згідно з положеннями статті 349 ч.3 КПК України, роз`яснивши сторонам наслідки застосування цієї процесуальної норми, суд постановив за згодою сторін судового провадження визнати недоцільним дослідження доказів щодо вище встановлених обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого за його згодою та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого.

Оцінивши встановлені обставини, позиції сторін кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_4 є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 185 КК України, яке мало місце за кваліфікуючими ознаками : таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання до обвинуваченого, виходячи з альтернативної санкції статті 185 ч.1 КК України, суд зважає на таке.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, немає.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає : щире розкаяння, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди ще на стадії до розгляду по суті кримінального провадження.

Суд зважає на характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України, віднесено до кримінальних проступків, характеризується умисною формою вини. Натомість негативні наслідки від вчиненого кримінального правопорушення повністю усунуті добровільним відшкодуванням завданої шкоди.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, не має судимості, не вчиняв адміністративних правопорушень, характеризується з місця проживання Міжгірською селищною радою (старостою села Голятин) позитивно. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, бо був одружений (шлюб розірвано в 2022 році), має зареєстроване місце проживання в Україні і двоє повнолітніх дітей від шлюбу, займається суспільно-корисною працею. Зазначені відомості підтверджені довідками, характеристикою, які надані стороною обвинувачення і захисту.

Добровільне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди підтверджується банківською квитанцією про внесення коштів у сумі 1035 гривень на рахунок філії «Міжгірське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України».

Суд вважає, що наявність у справі двох пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, позитивність особи обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, відомості про його особу, обставини кримінального правопорушення та його наслідки дають підстави визнати, що обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, до якої необхідно застосовувати ізоляцію від суспільства. Суд дійшов переконання, що з урахуванням вищевикладеного найбільш доцільним покарання, що сприятиме виправленню обвинуваченого є покарання у виді штрафу. Розмір цього покарання суд визначає за санкцією статті 185 ч.1 КК України у межах, що відповідає 1000 неоподаткованим мінімумам доходів громадян. Інші види покарання, які альтернативно передбачені санкцією статті 185 ч.1 КК України, як більш суворі ніж штраф, суд вважає недоцільними і не співмірними до обставин вчиненого кримінального правопорушення та до особи обвинуваченого. Адже статтею 50 частиною другою КК України передбачено, що покарання має на меті на тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Згідно з частиною другою статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Судових витрат у справі не має.

Запобіжний захід на досудовому розслідування і під час судового провадження не обирався. Клопотання про застосування такого до набрання вироком законної сили не заявлялось.

Цивільного позову не заявлено.

Речові докази у виді деревини породи бук, яка була предметом вчинення кримінального правопорушення, і за рішенням слідчого передана на зберігання обвинуваченому, - не доцільно вилучати, бо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло близько трьох років і зазначена річ за змістом родових ознак, тривалого перебування на подвір`ї під впливом навколишнього природного середовища, втратила цільове призначення. Окрім цього, обвинувачений повідомив, що тривалий час (більше двох років) перебуває за межами України, на даний час за місцем зареєстрованого проживання ніхто не проживає і ймовірно рідні (батьки) повністю використали дрова для опалення житла в зимній період. Потерпіле підприємство отримало відшкодування вартості викрадених дров у повному обсязі.

Отже, немає підстав для застосування статті 100 КК України.

Керуючись статями 373, 374 КПК України , суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000 гривень.

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.

Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вирок в повному обсязі складено 11.03.2024 року.

Суддя ОСОБА_1