Ухвала

від 11.03.2024 по справі 331/7389/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/7389/23

Провадження № 2-ві/331/4/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, у складі головуючого судді Світлицької В.М., за участю секретаря судового засідання Солов`ян О.С., pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi заяву ОСОБА_1 про відвід судді Скользнєвої Н.Г. по справі за позовом Класичного приватного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнєвої Н.Г. перебуває справа № 331/7389/23 за позовом Класичного приватного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Скользнєвої Н.Г. Заяву обґрунтовано тим, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2023 р. було відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю. Суддею Скользнєвою Н.Г. розглядались справи з ідентичними сторонами, при цьому у даних справах зроблено протилежні висновки щодо підсудності таких справ. 06.12.2023 р. ухвалою суду прийнято уточнену позовну заяву, зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 404/8493/18, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з Класичного приватного університету на користь ОСОБА_1 заборгованості, а тому у відповідача виникли сумніви в об`єктивності судді.

Ухвалою суду від 08.03.2024 року було визнано відвід необґрунтованим, справу передано для розгляду судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.03.2024 року заява передана судді Світлицькій В.М.

Згідно з ст.40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Частиною першою статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї чи близьким родичем сторони у справі; якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар або надавав стороні правничу допомогу в цій чи іншій справі, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід судді, суд приходить до наступного висновку.

З заяви відповідача про відвід судді вбачається, що він не погоджується з процесуальними рішеннями судді, а саме щодо відмови у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю, прийняття уточненого позову, зупинення стягнення на підставі виконавчого листа.

Між тим, заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст. 36 ЦПК України, заявлений відвід фактично зводиться до незгоди з порядком проведення розгляду справи та суб`єктивних, без логічного підґрунтя надуманих припущень заявника щодо безсторонності судді.

Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.

Аналізуючи підстави, які зазначені заявником для відводу судді, вважаю, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об`єктивність розгляду даної справи.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Оскільки судом не встановлено наявність підстав, визначених статтею 36 ЦПК України, за яких суддя підлягає відводу, заява про відвід задоволенню не підлягає. Відтак у задоволені заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Скользнєвої Н.Г. по справі за позовом Класичного приватного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.

Ухвала оскаpженню не пiдлягає.

Суддя: В.М. Світлицька