Рішення

від 04.03.2024 по справі 947/11889/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/11889/23

Провадження № 2/947/307/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря - Грабової Т.П.,

розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: ТОВ «Пріоритет Естейт Бізнес» (65055, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, буд. 2, корп. Б, кв. 91) про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів та, зменшивши під час розгляду справи позовні вимоги, просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість у розмірі 36816(тридцятьшість тисячвісімсот шістнадцять)гривень 11копійок, з яких: 28 500,00 гривень - розмір авансу; 6 753,81 гривень - інфляційне збільшення; 1562,30 гривень - три проценти річних. В обґрунтування свого позову позивачка зазначила, що з метою придбання нерухомості у місті Одесі вона звернулася до агенції нерухомості - ТОВ «ПРІОРИТЕТ ЕСТЕЙТ БІЗНЕС», за участі якого 24 січня 2022 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено попередній договір, предметом якого є обов`язок продавця продати, а покупця купити об`єкт нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить позивачу на праві приватної власності у строк до 23 березня 2022 року. У пункті 5 вказаного договору передбачено, що в рахунок оплати об`єкта нерухомості покупець передав, а продавець отримав грошові кошти (аванс) у розмірі 28500,00 грн., що в еквіваленті становить 1000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 28,5. У пункті 10 вказаного договору передбачено, що якщо у вказаний строк (до 23 березня 2022 року) не буде укладений основний договір купівлі-продажу вказаної квартири та жодна зі сторін не надішле іншій стороні пропозицію про його укладення, відтак зобов`язання по цьому попередньому договору щодо укладення основного договору припиняються. Позивачка вважає, що оскільки у строк до 23 березня 2022 року договір не був укладений, відтак з 24 березня 2022 року у відповідачки виник обов`язок повернути отримані грошові коштів (аванс) у розмірі 28500,00 грн., що не було зроблено. Згідно ч. 2 статті 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачкою складено розрахунок боргу, індексу інфляції та трьох процентів річних. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою суду від 05 травня 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. За результатами підготовчого провадження відповідною ухвалою суду справу призначено до розгляду по суті.

Позивачка та її представник до судового засідання не з`явились, повідомлялись, представник позивачки - адвокат Левіт В.С. надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач татретя особау судовезасідання нез`явились,повідомлялись належнимчином,про причининеявки досуду неповідомили, в зв`язку з чим, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24 січня 2022 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено попередній договір, предметом якого є обов`язок продавця продати, а покупця купити об`єкт нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належить позивачу на праві приватної власності у строк до 23 березня 2022 року.

У пункті 5 вказаного договору передбачено, що в рахунок оплати об`єкта нерухомості покупець передав, а продавець отримав грошові кошти (аванс) у розмірі 28500,00 грн., що в еквіваленті становить 1000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 28,5.

У пункті 10 вказаного договору передбачено, що якщо у вказаний строк (до 23 березня 2022 року) не буде укладений основний договір купівлі-продажу вказаної квартири та жодна зі сторін не надішле іншій стороні пропозицію про його укладення, відтак зобов`язання по цьому попередньому договору щодо укладення основного договору припиняються.

Так, оскільки у строк до 23 березня 2022 року договір не був укладений, з 24 березня 2022 року у відповідачки виник обов`язок повернути отримані грошові коштів (аванс) у розмірі 28500,00 грн., що не було зроблено.

Правовідносини що виникли між сторонами врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до ч. 1 ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України, у ч. 5 якої визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

За змістом ст. 524, 533-535 і 625ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625ЦК України розміщена у розділі I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу I книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові від 01 жовтня 2014 року N 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 травня 2018 року N 14-16цс18.

Отже, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сума індексу інфляції та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі попереднього договору.

Оскільки умови попереднього договору залишаються невиконаним на теперішній час, на суму 28500,00 гривень підлягають нарахуванню інфляційні втрати за період з 24.03.2022 по 19.01.2024, на підставі розрахунку наданого позивачем: 6753,81 грн. інфляційного збільшення, 3% річних за вказаний період складають 1562,30 гривні.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки слід стягнути витрати по сплаті судового збору.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У статті 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом - Левітом Віктором Семеновичем укладено договір про надання правничої допомоги від 17.03.2022 року, предметом якого є надання правової допомоги при провадженні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди (п. 1.2.). Згідно умов вказаного договору (п. 5.1.) клієнт сплачує адвокату плату (гонорар) у сумі 20000,00 грн.

Водночас суд бере до уваги заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Суд вважає, що зазначена сума відповідає принципу співмірності та враховує, що згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При таких обставинах, суд вважає, що зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4,10,12,13,18,19,81,141,187,211,247,258,259,273,274-279,280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: невідомий, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість у розмірі 36816(тридцятьшість тисячвісімсот шістнадцять)гривень 11копійок, з яких:

- 28 500,00 гривень - розмір авансу;

- 6 753,81 гривень - інфляційне збільшення;

- 1562,30 гривень - три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: невідомий, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН: НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000(п`ятьтисяч)гривень тавитрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2024.

Суддя: ОгреничІ.В.