Ухвала

від 08.03.2024 по справі 601/752/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/752/24

Провадження № 1-кс/601/191/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2024 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання старшого слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024211010000027 від 10 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованого, який не має на утримані малолітніх чи неповнолітніх осіб, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 ,

свідка ОСОБА_7

встановив:

Старший слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 за погодженням із прокурорм Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_5 ,звернулася до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що СВ Кременецького РВП ГУ НП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024211010000027 від 10 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час і місці, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту.

Реалізовуючи свійзлочинний умисел,спрямований напридбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, в порушення вимогст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до таблиці ІІ Переліку, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 (точного часу і місця досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, через невстановлений досудовим розслідуванням інтернет-сайт перейшов в невстановлений досудовим розслідуванням телеграм-чат, який здійснював продаж особливо небезпечних психотропних речовин та оформив в даному телеграм-чаті замовлення (придбав) на особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС (4-метилметкатинон) та її доставку поштовим перевізником ТОВ «Нова пошта», здійснивши оплату за реквізитами, які були вказані при замовлені.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 06 березня 2024 року, отримавши повідомлення від чат-боту ТОВ «Нова пошта» про надходження поштового відправлення із товаротранспортною накладною №59001113380792, отримувачем якого був вказаний ОСОБА_4 , близько 17 год. 00 хв. прибув у відділення №1 ТОВ «Нова пошта», що розташоване за адресою вул. Березина, 34, м. Кременець Кременецького району Тернопільської області з метою отримання посилки, у якій знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина 4-ММС (4-метилметкатинон), маса якої в перерахунку на діючу речовину становить 7,3771 грама.

Так, 06 березня 2024 року близько 17 год. 20 хв., перебуваючи у приміщенні відділення №1 ТОВ «Нова пошта», що розташоване по вул. Березина, 34, м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_4 будучи обізнаним про її вміст, отримав на касі посилку, у якій знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина 4-ММС (4-метилметкатинон), маса якої в перерахунку на діючу речовину становить 7, 3771 грама.

Після отримання вказаного поштового відправлення ОСОБА_4 вийшов із приміщення відділення №1 ТОВ «Нова пошта», після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів..

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просить клопотання задовольнити. В разі не обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, є певна ступінь можливості, що він вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, та продовжить вчиняти злочини, що пов`язанні з незаконним обігом наркотиків. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного ОСОБА_4 є висока ступінь ймовірності здійснення ним позапроцесуальних дій.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просить обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , показала що є матір`ю підозрюваного, вказала що хворіє гіпертонічною хворобою, син здійснює за нею догляд.

Дослідивши клопотання,додані донього документи,заслухавши думкупрокурора,який під час судового розгляду клопотання не довів потребу у застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

07.03.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 307 КК України є: показання свідків, проведення негласних слідчих (розшукових) дій, огляд місця події, огляд речових доказів, висновок експертизи.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 частина 2 статті 307 КК України, тобто умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу вчиненого повторно.Санкція частини 2 статті 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, та відповідно до вимог частини 5 статті 12 КК України є тяжким злочином.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти продовженню вчинення ним злочинної діяльності, його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_4 слідчому судді не надано.

При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі на строк від шість до десяти років може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик при оцінці якого слідчий суддя виходить із передбаченоїКПК Українипроцедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Вчинити іншекримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується, що обвинувачений на даний час ніде не працює та не навчається, немає джерела доходу, що може спонукати його до вчинення корисливих злочинів, з метою отримання коштів для виїзду з місця проживання та переховування від органу досудового розслідування та суду.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для ОСОБА_4 буде достатнім та необхідним для належної поведінки підозрюваного і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченимст.177 КПК України, оскільки він раніше не судимий, є особою з постійним місцем проживання, а тому підстав для застосування більш суворого або більш м`якого запобіжного заходу під час розгляду не встановлено.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладає на останнього обов`язки, передбачені ст.181 КПК України.

Судом роз`яснено підозрюваному вимогист.ст.181, 194 КПК Українита наслідки невиконання обов`язків, які покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 205, 206 КПК України, суд

постановив:

Клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У відповідності до частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон або документ, що надає дозвіл на виїзд за межі України та в`їзд до країни.

Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 23 год. 59 хв. 03.05.2024.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Підозрюваного ОСОБА_4 звільнити з-під варти у залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошенняКременецьким районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді складено 11 березня 2024 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1