Рішення

від 05.03.2024 по справі 686/14329/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/14329/23

Провадження № 2/686/1350/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Хмельницьке кредитне товариство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

В червні 2023 року КС «Хмельницьке кредитне товариство» звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказала, що 10.12.2018 року між КС «Хмельницьке кредитне товариство» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №182/18, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 255 грн. із сплатою 54% річних, строком на 12 місяців, тобто до 14.08.2020 року.

Засобом забезпечення Кредитного договору є: Договір поруки від 10.12.2018 р., укладений між КС «Хмельницьке кредитне товариство» і ОСОБА_2 .

Всупереч укладеним угодам позичальник і поручитель свої зобов`язання з повернення кредиту і сплати процентів - належним чином не виконує.

За весь період дії кредитного договору позичальник здійснила платежі: 19 600,00 грн., з яких: 19 600,00 грн. - проценти; 0,00 грн. - частина кредиту; 0,00 грн. - пеня.

Відтак, за кредитним договором, виходячи із фактичної кількості днів користування кредитом та здійснених фактичних виплат позичальника, станом на 17.03.2023 року, заборгованість складає: 55 208,00 грн., з яких: 21154,30 грн. - заборговані проценти; 20255,00 грн. - заборгована частина кредиту; 13798,70 грн. - інфляція згідно ст. 625 ЦК України.

Оскільки добровільно сплатити борг відповідачі не погоджуються, вимоги про сплату боргу залишені без реагування, позивач звернувся до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 55 208 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку, відзив на позов не подали.

Відповідно дост.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що10.12.2018 року між КС «Хмельницьке кредитне товариство» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №182/18, згідно умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 20 255 грн. із сплатою 54% річних, строком на 12 місяців, тобто до 14.08.2020 року.

Засобом забезпечення Кредитного договору є договір поруки від 10.12.2018 р., укладений між КС «Хмельницьке кредитне товариство» і ОСОБА_2 .

Станом на 17.03.2023 року, заборгованість складає: 55 208,00 грн., з яких: 21154,30 грн. - заборговані проценти; 20255,00 грн. - заборгована частина кредиту; 13798,70 грн. - інфляція згідно ст. 625 ЦК України.

Щодо солідарного стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання може бути порука.

Згідно з частинами першою, другою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Між тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 за №2478-VIII (далі - Закон №2478-VIII) частина 4 статті 559 Цивільного кодексу України викладена в новій редакції, згідно з положеннями якої порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

З огляду на викладені приписи, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб`єктивне право кредитора.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Частиною 3 статті 554 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №2478-VIII) передбачено, що особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Закон №2478-VIII введений в дію з 4 лютого 2019 року та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (п.п. 1, 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2478-VIII).

Згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України, у редакції до набрання чинності Закону № 2478-VIII, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18) зазначено, що з огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц (провадження № 14-70цс19) зроблено висновок про те, що за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України у зазначеній редакції порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги у зв`язку з припиненням поруки за відповідною частиною основного зобов`язання.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив призводить до припинення суб`єктивного права кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Умови договору поруки про його дію до повного виконання боржником зобов`язання не свідчать про те що договором поруки установлено строк припинення поруки в розмінні ст. 251 ЦПК України.

У п.4.2 договору поруки сторони передбачили, що договір діє до повного виконання зобов`язань по кредитному договору.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України (у редакції чинній на момент укладення договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати щомісячно до 28 числа кожного місяця, то відповідальність поручителя та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до нього наступає з часу несплати кожного з платежів.

Позивач звернувся до суду з вимогами до поручителя про стягнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками у червні 2023 року, тому вимоги до поручителя про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 28.12.2020 (строк виконання зобов`язання) пред`явлена з пропуском шестимісячного строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову до поручителя у зв`язку з припиненням поруки.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а позичальник взяті на себе зобов`язання виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення сплати визначених кредитним договором строкових платежів.

Щодо стягнення процентів в розмірі 21154,30 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору №182/18 від 10.12.2018, укладеного між КС «Хмельницьке кредитне товариство» та ОСОБА_1 передбачено сплату процентів за користування кредитом в розмірі 54% річних.

Згідно наданого розрахунку кредитодавця вбачається, що проценти в сумі 21154,30 грн. нараховані за період з 10.12.2018 по 17.03.2022.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору №182/18 від 10.12.2018 передбачено, що кредит надається на строк 24 місяці з 10 грудня 2018 року до 28 грудня 2020 року, тобто дата погашення кредиту 28.12.2020.

Правовий висновок щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики після спливу строку, встановленого договором для повернення позики, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16.

Вказана постанова містить посилання на позицію Великої Палати, викладену раніше у справі № 444/9519/12, та зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи умови кредитного договору в частині строку кредитування (24 місяці з 10 грудня 2018 року до 28 грудня 2020 року) позивач безпідставно здійснював нарахування процентів поза строком кредитування.

Згідно графіку платежів, що є додатком до договору № 182/18 від 10.12.2018, за період з 10.12.2018 по 28.12.2020 підлягали сплати проценти в розмірі 14149,83 грн.

Згідно наданого представником позивача розрахунку позичальник здійснила платежі: 19 600,00 грн., з яких: 19 600,00 грн. зараховано на погашення процентів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення процентів в сумі 21154,30 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1)у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом.

Таким чином, сума 5450,17 грн. (19600,00-14149,83) підлягає зарахуванню на погашення заборгованості по тілу кредиту, а з позичальника підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14774 грн. 83 коп.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 13798,70 грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в розмірі 6113 грн. 49 коп., із розрахунку суми боргу 14774 грн. 83 коп. за період з січня 2021 по 23 лютого 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково і на користь позивача слід стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №182/18 від 10.12.2018 року в розмірі 20 888 грн. 32 коп., з яких: 14 774 грн. 83 коп. основна сума кредиту, 6113 грн. 49 коп. інфляційні втрати.

Відповідно дост.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2481 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, в розмірі 1 015 грн. 51 коп. (2684,00х55208:20888,32).

Керуючись ст.ст.4,12,81, 133, 141, 258,280-282,354 ЦПК України, ст.ст.526,625, 1048,1050,1054 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Хмельницьке кредитне товариство» заборгованість за кредитним договором № 182/18 від 10 грудня 2018 року в сумі 20 888 грн. 32 коп. та судовий збір в сумі 1 015 грн. 51 коп.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Кредитна спілка «Хмельницьке кредитне товариство», м. Хмельницький, вул. Прибузька, 2, оф. 24, код ЄДРПОУ 33590746.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_2 .

Дата складення повного рішення суду 08.03.2024.

Суддя: