Рішення

від 11.03.2024 по справі 522/22088/23-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/802/24

Справа № 522/22088/23-Е

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Волошина А.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Одесі цивільнусправу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леваневського, 9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.11.2023 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16226,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.06.2016 за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано ОСББ «Леваневського, 9». Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 22.10.2017 призначено сплату внесків на утримання та ремонт неподільного майна, утримання прибудинкової території. Протоколом №4 від 02.10.2021 змінено розмір внесків. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 75,6 кв.м. Відповідач своїх зобов`язань по сплаті внесків не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Ухвалою від 01.12.2023 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 09.01.2024.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 09.01.2024 розгляд справи було відкладено до 07.03.2024.

У судове засідання 07.03.2024 позивач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення. Представник позивача ОСОБА_2 разом з позовом подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідачем відзив не поданий, поважності причин його не подачі відповідачем суду не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 11 березня 2024 року.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.06.2016 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леваневського, 9» (а.с.21).

22 жовтня 2017 року загальними зборами ОСББ «Леваневського, 9» протоколом №3 збільшено розмір тарифів (а.с.12-14).

02.10.2021 загальними зборами ОСББ «Леваневського, 9» протоколом №4 збільшено розмір тарифів (а.с.17-20).

До позову долучено рахунок на оплату з централізованого водокористування №179985/08/23 за серпень 2023 року, згідно якого ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 має оплатити заборгованість з 01.07.2023 у розмірі 521,26 грн (а.с.9).

Позивачем долучено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , власника квартири АДРЕСА_2 за період жовтень 2021 року вересень 2023 року, згідно якого заборгованість складає 16226,72 грн (а.с.11).

Однак, крім рахунку на оплату та розрахунку заборгованості складеного головою правління та бухгалтером, матеріали справи не містять доказів того, шо ОСОБА_1 є власником чи користувачем вказаної квартири.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно відповіді №320390 від 14.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не знайдено.

Згідно відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_1 зареєстрованою по м. Одесі та Одеській області не значиться.

Відповідно до відповіді №399007 від 09.01.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за пошуком за РНОКПП НОМЕР_1 , особа є власником квартири, яка знаходиться в Дніпропетровській області.

Так, постановами Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі № 235/499/17 визначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову

Згідно ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що вона є наймачем/орендарем такої квартири, споживає житлово-комунальні послуги та послуги з управління багатоквартирним будинком. Один лише рахунок за водопостачання за серпень 2023 року в якому вказано прізвище відповідача не може бути достатнім доказом того, що ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леваневського, 9» (код ЄДРПОУ 40590958, м. Одеса, пров. Леваневського, буд. 9) до ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 11 березня 2024 року.

Суддя: В.Я. Бондар