Постанова

від 15.02.2024 по справі 309/2962/13-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/2962/13-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 лютого 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Фазикош Г.В. і Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря Гусоньки З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Хустського районного суду від 24 жовтня 2023 року (у складі судді Сідей Я.Я.) про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Хустського районного суду від 24 жовтня 2023 р. (оскаржувана ухвала) позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (надалі Товариство) до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.

Товариство просить скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції помилково встановив повторність неявки позивача та не врахував, що представник позивача подавав до суду першої інстанції заяви про відкладення розгляду справи.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з таких мотивів.

Залишаючи позов без розгляду, суд виходив із того, що представник позивача в судове засідання не з`явився жодного разу. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суд не повідомив. Оскільки в даній цивільній справі відсутня заява представника позивача про проведення розгляду справи за його відсутності, суд, в даному випадку, має всі підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому встановив, що справа призначалася до судового розгляду 04.05.2023 р., 22.05.2023 р., 22.06.2023 р., 18.07.2023 р. 26.09.2023 р. та 24.10.2023 р.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції через його невідповідність фактичним обставинам справи та нормам процесуального права.

Згідно з положеннями ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України у разі якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, умовами для вчинення цієї процесуальної дії є належність повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи (виклик до суду в порядку, передбаченому ст.ст. 128-130 ЦПК України), повторність неявки та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

При цьому питання поважності причин не має правового значення.

Із матеріалів справи видно, що судове засідання, яке передувало засіданню, на якому було постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду (26.09.2023 р.) (т.3 а.с.117), не відбулося у зв`язку з неявкою сторін, при цьому представником позивача було подано заяву про відкладення розгляду справи (т.3 а.с.116).

На судове засідання, яке відбулося 24.10.2023 р. (дата постановлення оскаржуваної ухвали), позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (т.3 а.с.119), однак у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 р. у справі № 607/2015/17.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом із цим, у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються із дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

У спірних правовідносинах належить констатувати, що повторної неявки позивача у судове засідання, за умов подання позивачем заяви про відкладення розгляду справи на судове засідання, яке відбулося напередодні постановлення оскаржуваної ухвали, не було.

Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки суд допустився формального підходу до вирішення питання про залишення позову без розгляду, не врахувавши тривале знаходження справи на розгляді у суді, а саме більше 10-ти років, оскільки провадження у цій справі було відкрито 02 серпня 2013 р., накопичення великої кількості матеріалів у справі, які потребують правового аналізу та залишив поза увагою положення ст. 265 ЦК України. Зважаючи на те, що справа перебуває у провадженні суду першої інстанції більше десяти років, а представник позивача, як убачається із матеріалів справи, часто подає заяви про відкладення розгляду справу, то логічним у даному випадку є розгляд спору по суті, а не залишення позову без розгляду після 10-ти річного перебування справи на розгляді в суді першої інстанції.

Отже, в суду першої інстанції не було процесуальних підстав залишати позов без розгляду, оскільки матеріали справи не містять доказів повторної неявки позивача.

У контексті наведеного суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, через що постановлена ним ухвала відповідно до вимог ст. 379 ч.1 п.4 ЦПК України підлягає скасуванню як незаконна, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 318, 382, 383, 384, 389 ч.1 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити. 2.Ухвалу Хустського районного суду від 24 жовтня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 07 березня 2024 р.

Судді: