Постанова

від 14.02.2024 по справі 179/82/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/82/24

провадження № 3/179/80/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головний бухгалтер ТОВ «АРГЕНТУМ», (код ЄДРПОУ 20268807), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 163-2 ч. 2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з Головного управлінняДПС уДніпропетровській областіДержавної податковоїслужби України надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.163-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 906/04-36-04-09/20268807 від 09.01.2022 року, ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером ТОВ «АРГЕНТУМ», несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на перерахування належного до сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 32623 грн. 00 коп. із затримкою більше 30 календарних днів. Порушено п. 57.1 ст. 57, пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями та ч. 1 ст. 163-2 КУпАП від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно довимог ст.ст.245,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чивинна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 1 статті 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Тобто зазначеною нормою закону передбачено два правопорушення, вчинення яких тягне за собою адміністративну відповідальність: 1) неподання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування нелажних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів); 2) несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Частиною 2 ст.163-2 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені ч.1 ст.163-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті ж порушення.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2ст.163-2 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-2 КУпАПта на неї має бути накладено адміністративне стягнення і даний факт має бути підтверджений постановою суду, яка набрала законної сили.

Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується повторність вчинення правопорушення та його дії кваліфікуються за ч.2ст.163-2 КУпАП.

Разом з цим, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП, зокрема, цей факт має бути підтверджений постановою суду про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.163-2 КУпАП, яка набрала законної сили, однак вказані докази відсутні в матеріалах справи.

Таким чином, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що повторність правопорушення в діях ОСОБА_1 не підтверджується, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що останній протягом року піддавався адміністративному стягненню, передбаченому ч. 1ст.163-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути об`єктивним доказом у справі, а належні та допустимі докази, які б підтверджували повторність вчинення правопорушення відсутні.

Слід наголосити, що суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; а також не вправі самостійно змінювати частину статті, за якупередбачена відповідальність, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що матеріали справи в їх сукупності свідчать про відсутність належних, достатніх і допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1, ст. 283ч. 7КУпАПсудовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 401, 163-2 ч. 2 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження усправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст.163-2 КУпАП.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя Т.А. Ковальчук