Рішення

від 11.03.2024 по справі 344/14729/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14729/23

Провадження № 2/344/596/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Антоняка Т.М.,

секретаря Мрічко Н.І.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Баран Василь Володимирович звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 24.04.2023 року позивачка працює на посаді т.в.о. заступника головного бухгалтера КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради. До цього часу вона з 09.12.2022 року працювала на посаді головного бухгалтера вказаного підприємства. Із 01.03.2021 по 06.05.2022 року позивачка працювала старшим інспектором відділу кадрів КНП «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради. 24.02.2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Селище міського типу Мілове було окуповане росіянами в перший день війни, вказане підтверджується п. 6 розділу II Переліку окупованих територій, періоди їх окупації та зони бойових дій, який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 за № 1669/39004. Архів та документація КНП «Міловська центральна районна лікарня» вивезені не були та залишились на окупованій території. Вона змушена була евакуюватись із окупованої території та із 24.05.2022 року офіційно зареєстрована як внутрішньо переміщена особа. Згідно наказу № 1-2022/к від 09.12.2022 року позивачку прийнято на посаду головного бухгалтера КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради. Жодної бухгалтерської документації їй передано не було, оскільки вона залишалась на тимчасово окупованій території. Посадова інструкція роботодавцем їй для ознайомлення не надавалась. З 24.04.2023 року, згідно наказу № 9-2023/к від 24.04.2023 року, ОСОБА_1 переведено на посаду т.в.о. головного бухгалтера КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради. 24.04.2023 року т.в.о. директора КНП «Міловська центральна районна лікарня» затверджено посадову інструкцію заступника головного бухгалтера КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради. 02 червня 2023 року наказом № 19, за підписом директора КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради О. Чумакової позивачці оголошено догану. Як зазначено в наказі, догану оголошено у зв`язку із порушенням вимог статті 139 КЗпП України (систематичне порушення трудової дисципліни, некомпетентна поведінка, невиконання посадових обов`язків, порушення термінів виконання завдань). Позивачка вважає цей наказ незаконним, тому що вона не припустилася жодних порушень трудової дисципліни, не порушувала термінів виконання завдань, виконує належно посадові обов`язки. Зі змісту вказаного наказу незрозуміло ким саме скоєно дисциплінарний проступок, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, якими саме діями порушено трудову дисципліну, в чому саме полягає некомпетентність поведінки, які саме посадові обов`язки не виконано, які терміни виконання і яких саме завдання порушено. Описова частина вищевказаного наказу не містить визначення який саме дисциплінарний проступок вчинила позивачка, відповідач обмежився лише загальними посиланнями, а саме: систематичне порушення трудової дисципліни, некомпетентна поведінка, невиконання посадових обов`язків, порушення термінів виконання завдань. В порушення приписів трудового законодавства ніхто із адміністрації роботодавця перед винесенням оскаржуваного наказу не звертався до позивачки із вимогою про надання пояснення та відповідно таке пояснення відсутнє.

З огляду на вищезазначене, позивачка вважає, що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності об`єктивних відомостей щодо вчинення нею дисциплінарного проступку, роботодавцем не підтверджено того, що під час виконання трудових обов`язків позивачка діяла у порушення вимог своєї посадової інструкції та вимог чинного законодавства, роботодавцем не доведено її вини у скоєнні дисциплінарного проступку. Отже, дисциплінарне стягнення на неї накладено безпідставно, а відповідно наказ директора КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради № 19 від 02 червня 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. 07.03.2024 представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, у тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 Наказом Комунального некомерційного підприємства «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради від 09 грудня 2022 року № 1-2022/к прийнята на посаду головного бухгалтера з 09 грудня 2022 року (а.с. 10).

Згідно Наказу Комунального некомерційного підприємства «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради від 24 квітня 2023 року № 9-2023/к ОСОБА_1 переведено на посаду тимчасово виконуючої обов`язки заступника головного бухгалтера за основним місцем роботи з 24.04.2023 року на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (а.с. 11).

24.04.2023 т.в.о. директора КНП «Міловська центральна района лікарня» затверджено посадову інструкцію заступника головного бухгалтера КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради (а.с. 12-14).

02 червня 2023 року наказом № 19, за підписом директора КНП «Міловська центральна районна лікарня» Міловської селищної ради О. Чумакової ОСОБА_1 оголошено догану. Як зазначено в наказі, догану оголошено у зв`язку із порушенням вимог статті 139 КЗпП України (систематичне порушення трудової дисципліни, некомпетентна поведінка, невиконання посадових обов`язків, порушення термінів виконання завдань).

Селище міського типу Мілове є тимчасово окупованою територією, що вбачається з п. 6 розділу II Переліку окупованих територій, періоди їх окупації та зони бойових дій, який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 за № 1669/39004.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.05.2022 року зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в Івано-Франківській територіальній громаді (а.с. 9).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.

Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Відповідно до вимог статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

У справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 331/2395/20 від 13.05.2022, при вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з`ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника. У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При цьому Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що оскільки оспорюваний наказ не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивачки та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків, а містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення останньою положень посадової інструкції, тому не можна дійти однозначних висновків про доведення вини особи у вчиненні дисциплінарного проступку і накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі № 19 від 02.06.2023 року ОСОБА_1 оголошено догану у зв`язку із порушенням вимог статті 139 КЗпП України (систематичне порушення трудової дисципліни, некомпетентна поведінка, невиконання посадових обов`язків, порушення термінів виконання завдань).

При цьому, роботодавцем не зазначено, у чому полягає суть порушень, за які до позивачки застосовано догану. Не вказано, які саме обов`язки позивачка не виконувала або виконувала неналежним чином, тобто не зазначено, у зв`язку з невиконанням яких обов`язків позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем було дотримано вимог ст. 149 КЗпП України щодо відібрання письмових пояснень з приводу виявленого порушення трудової дисципліни.

Відтак, суд вважає, що оспорюваний Наказ № 19 від 02.06.2023 не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, у ньому відсутні докази вини позивачки та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на неї трудових обов`язків. У Наказі містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення позивачем положень посадової інструкції, тому не можна дійти однозначного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку і накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

За таких обставин наказ № 19 від 02.06.2023 року не може бути визнаний судом таким, що винесений правомірно.

Проаналізувавши доводи позовної заяви, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 89, 141, 263-265, 268, 273, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.

Визнатн незаконним та скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради № 19 від 02 червня 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_3 ».

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міловська центральна района лікарня» Міловської селищної ради (код ЄДРПОУ 01983571) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2024 року.