Рішення

від 04.03.2024 по справі 352/2711/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2711/23

Провадження № 2/352/131/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

04 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Гребінник В.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Данилюк Н.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Лисецької селищної ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

09.11.2023 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Лисецької селищної ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 16.03.2009 року по 12.04.2011 року вона перебувала у шлюбі із відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_5 . Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2011 року у справі №2-226/2011 неповнолітню дочку ОСОБА_6 залишено проживати з матір`ю. Дочка на даний час навчається у 8 класі Старолисецького ліцею, є сумлінною дитиною, активною у громадському житі ліцею. Позивач ОСОБА_3 зазначає, що батько дитини ОСОБА_4 з моменту народження дитини і по сьогоднішній день не цікавиться життям неповнолітньої дочки, не спілкується із нею, не приймає участі у вихованні, не надає будь-якого матеріального утримання. Донька взагалі не знає свого батька, він покинув місце свого проживання з 2009 року, притягувався до кримінальної відповідальності, не підтримує жодних відносин із дочкою. Тому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що коли народилася донька вона перебувала у шлюбі із відповідачем, однак шлюб у 2011 році було розірвано, доньку залишено проживати разом із нею. В момент народження дитини у 2009 році відповідач покинув місце проживання, тому донька не знає батька. Також зауважує, що відповідач веде асоціальний спосіб життя, притягався до кримінальної відповідальності. Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням надати матеріальну допомогу на виховання та забезпечення дитини, однак жодного разу відповідач такої допомоги не надавав. Востаннє ОСОБА_3 спілкувалася із ОСОБА_4 у вересні 2023 року, оскільки вкотре звернулась із проханням надати матеріальну допомогу дочці, однак він жодних коштів не перерахував. З дочкою відповідач не бачиться, проте коли дочці було 11 років зателефонував, попросив поспілкуватися із донькою, однак остання відмовилась. Будь-яких інших дій зі сторони відповідача щодо спілкування із дочкою та встановлення контакту із нею не здійснювалось. Дочка ОСОБА_6 позбавлена батьківського піклування і взагалі не знайома зі своїм біологічним батьком.

Відповідач в судове засідання не з`явився про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за його відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

Судом неодноразово здійснювалось належне повідомлення відповідача про день та час слухання справи відповідно до вимог закону, проте поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення повернулось до суду, як не вручене, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Представник третьої особи не заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказала, що відповідно до висновку, що є додатком до рішення виконавчого комітету міської ради від 26.01.2024 року №4/2024 ОСОБА_4 доцільно позбавити батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5 , 2009 року народження. Вказала, що додатково намагалися зв`язатися із ним у соціальних мережах, проте він не відповідає.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 10.11.2023 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 05.02.2024 року підготовче провадження було закрите та призначено справу до судового розгляду.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження виданого 21.10.2009 року серія НОМЕР_1 Старолисецькою сільською радою вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Рішенням Тисменицького районного суду від 12.04.2011 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розірвано. Неповнолітню доньку ОСОБА_5 вирішено залишити проживати із позивачем(а.с.5).

У відповідності до довідки про реєстрацію місця проживання особи Старолисецької сільської ради № 146 від 27.08.2019 року ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи Лисецької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно до висновку, що міститься в додатку до рішення від 26.01.2024 року №4/2024 виконавчий комітет Лисецької селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , 1984 року народження відносно дитини ОСОБА_5 , 2009 року народження.

Зокрема органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, 20.01.2022 перетнув державний кордон через пункт пропуску Шегині.

При заслуховуванні думки дитини ОСОБА_5 остання повідомила, що підтримує позов матері щодо позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.

За письмовими поясненнями сусідів, останні жодного разу не бачили, щоб ОСОБА_4 навідував доньку ОСОБА_5 (а.с.75-76).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 вказаної постанови - позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві», слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

VІ. Висновки суду

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач протягом тривалого часу не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться нею, контакту не підтримує тобто, він не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати, тому суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у його долі.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останньому положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

VІІ. Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи при поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у відповідності до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 1073,60 грн.

У зв`язку із вищевикладеним суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп. за подання позовної заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 81, 141, 142, 263-266, 280, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Лисецької селищної ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1 073 (одну тисячусімдесят три) грн 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та третя особа мають право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП ;

відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Лисецької селищної ради Івано-Франківської області, вул. С.Стрільців, 55, смт. Лисець, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область,77455, ЄДРПОУ 44022573.

Рішення складене в повному обсязі 11.03.2024 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.