Ухвала

від 06.03.2024 по справі 202/4873/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 21-з/803/17/24 Справа № 202/4873/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді - доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року поновлений представнику третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року.

Апеляційна скарга представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 задоволена, ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14серпня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42020040000000469 від 10.07.2020 року - скасована в частині накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 1221455400:02:009:0715 та 1221455400:02:009:0734.

Та постановлена нова ухвала, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в частині накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 1221455400:02:009:0715 та 1221455400:02:009:0734, які належать ОСОБА_5 .

В іншій частині ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року залишена без змін.

До Дніпровського апеляційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , подана в інтересах ОСОБА_5 про роз`яснення вищезазначеного судового рішення, в якій просить роз`яснити чи охоплює викладені судом описова та резолютивна частини ухвали від 07.12.2023 року в частині скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту й скасування ухвали слідчого судді в частині заборони відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо зазначених земельних ділянок.

Сторони в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, враховуючи, що згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, у зв`язку з чим здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Дослідивши подану заяву про роз`яснення судового рішення, обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Згідно з ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

Тому механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.

Дослідивши доводи заяви, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції є зрозумілим, та таким, що не потребує додаткового роз`яснення, оскільки ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року постановлена відповідно до вимог ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, в її мотивувальній частині зазначені мотиви прийнятого рішення, у висновках містяться посилання на відповідні норми кримінального процесуального закону, а резолютивна частина цього судового рішення містить чіткий висновок, є зрозумілою і не містить будь-яких положень, які можуть викликати суперечності стосовно її розуміння або виконання.

За таких обставин ухвала Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року не підлягає роз`ясненню, оскільки її зміст викладений доступно, логічно і послідовно, сформульовані судом висновки є чіткими і зрозумілими та не допускають подвійного тлумачення, не містить будь-яких положень щодо яких можуть виникнути суперечності стосовно їх розуміння або неоднозначного тлумачення при її виконанні, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 року (справа № 756/14973/19) та від 10.03.2021 року (справа № 644/5622/18).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За правилами, передбаченими ч. 4 ст. 532 КПК України, судові рішення суду апеляційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Окрім того, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року визначено, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія А, № 303-А, п. 29).

Колегія суддів враховує, що оскільки ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року була постановлена нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000469 від 10.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в частині накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами 1221455400:02:009:0715 та 1221455400:02:009:0734, які належать ОСОБА_5 , підстави, які б обумовлювали необхідність роз`яснення судового рішення в контексті вимог представника власника майна відсутні, у зв`язку з чим необхідно відмовити адвокату в роз`ясненні судового рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 380, 418, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити адвокату ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 в роз`ясненні ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3