Ухвала

від 05.03.2024 по справі 945/2817/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» березня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кринички Миколаївського району Миколаївської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- підозрюваного за ч. 4 ст. 191 КК України.

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2024 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн, з покладенням обов`язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії ухвали до 24 березня 2024 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні до ОСОБА_6 будь-якого запобіжного заходу.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Вважає, що вказана ухвала постановлена необґрунтована, оскільки додані до клопотання матеріали ніяким чином не доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні йому інкримінованого злочину.

На думку апелянта, в діях ОСОБА_6 відсутня як об`єктивна так і суб`єктивна сторона злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки він не є розпорядником коштів ПАТ «Аграрний фонд» та не мав їх у своєму оперативному управлінні, як службова особа СГВК «Олімпійський», а тому він не міг використовувати своє службове становище для того, щоб заволодіти коштами вказаного фонду.

Зазначає, що запобіжний захід у вигляді застави обрано майже через 10 років після вчинення інкримінованого злочину, що враховуючи зазначені обставини є непомірним та невиправданим тягарем для підозрюваного.

Також, не взято до уваги, що ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи, страждає рядом захворювань, є пенсіонером за віком, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя поклав на ОСОБА_6 обов`язки поза межами строку досудового розслідування, який закінчується 05.03.2024.

Встановлені слідчим суддею обставини.

СВ відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015150260001228, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2015 за ч. 4 ст. 191 КК України.

24.01.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Задовольняючи клопотання,слідчим суддеювраховано обґрунтованість підозри,відомості проособу підозрюваного,наявністьризиків,передбаченихп.1,3ч.1ст.177КПК Україниу виглядіможливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, негативно впливати на свідків.

Слідчий суддя дійшов висновку, що наведені дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має позитивну характеристику за місцем проживання, не гарантує запобігання встановленим ризикам без застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Частково задовольняючиклопотання слідчогощодо розмірузастави,слідчим суддеювраховано тяжкістьзлочину,обставини вчинення,матеріальне становищепідозрюваного тайого сімейнийстан,а такожте,що ОСОБА_6 є пенсіонером,має 2групу інвалідності,тому визначення підозрюваному застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на думку слідчого судді, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_6 апеляційні скарги підтримали та просили задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані, сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

З аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону не достатньо врахував, оскільки не вмотивував недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Зокрема, у п. 126 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18),Суд зазначив, що особа може бути затримана відповідно до п. 1 (с) ст. 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.

Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів, буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

На думку колегії суддів, надані стороною обвинувачення матеріали здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Тобто, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та підтверджується матеріалами, які додані до клопотання слідчого, та висновки слідчого судді в цій частині достатньо вмотивовані.

На переконання колегії суддів, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України,доведено існуванняризиків,передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків.

Однак, враховуючи дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановлених під час розгляду клопотання ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З огляду на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, наявність встановлених ризиків, враховуючи відомості про особу підозрюваного, який ранішене судимий,має позитивнухарактеристику замісцем проживання,є інвалідом2групи,є пенсіонеромза віком,колегія суддів вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню наявним ризикам, необхідно обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язку, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

За такого, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Отже, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, оскільки містить вимогу про скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. 404, 405, 407 ч.3, 409, 422, 532 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Миколаївськогорайонного судуМиколаївської областівід 16лютого 2024року щодо ОСОБА_6 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділення ВП №5 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 05 березня 2024 року включно, з покладенням на нього обов`язку - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9