Постанова

від 15.02.2024 по справі 917/2115/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. Харків Справа №917/2115/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) - Ярова А.В., довіреність від 07.11.2023 року, свідоцтво адвоката серія ЧН№001284 від 09.06.2023 року;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вх.№252П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 року у справі №917/2115/23,

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815), в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (03049, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 11/15),

до Науково-виробничого підприємства «Фероліт» (39800, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 66, код ЄДРПОУ 31103705),

про стягнення 14983,53 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 року у справі №917/2115/23 (повний текст підписано 11.01.2024 року, суддя Мацко О.С.) залишено позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» №ЦЗВЮ-11/173 від 23.11.2023 року (вх.№2273/23 від 27.11.2023 року) без розгляду. Ухвала мотивована приписами ч.11 та ч.13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 року скасувати, а справу передати до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі №917/2115/23 про залишення позовної заяви буз руху ні засобами поштового зв`язку («Укрпошта»), ні засобами електронної пошти (40081347@mail.gov.ua) на адресу філії «ЦЗВ» не надходила. Крім того, ухвала Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі №917/2115/23 не надходила до Електронного кабінету представника позивача - адвоката Анни Ярової, хоча про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС зазначеного представника позивача було проінформовано господарський суд першої інстанції при поданні позовної заяви шляхом надання витягу з Електронного кабінету ЄСІТС.

Скаржник вказує, що платіжним дорученням від 30.11.2023 року №764633 ним виконано обов`язок зі сплати судового збору за подання позову, однак зазначене не було доведено представником позивача до суду через відсутність у нього інформації щодо наявності ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року про залишення позовної заяви у справі №917/2115/23 без руху. Так, 05.12.2023 року філією «ЦЗВ» отримано ухвалу про відкриття провадження у справі №917/2115/23; 22.12.2023 року на адресу філії «ЦЗВ» від відповідача надійшов відзив від 18.12.2023 року на позовну заяву у справі №917/2115/23; 27.12.2023 року філією «ЦЗВ» засобами поштового зв`язку («Укрпошта») на адреси відповідача та Господарського суду Полтавської області направлено відповідь на відзив у справі №917/2115/23. Тобто, на момент постановлення оскаржуваної ухвали позивачем було оплачено судовий збір і це свідчить, що позивач добросовісно виконував обов`язки щодо подання процесуальних документів у справі.

На думку апелянта, при постановленні оскаржуваної ухвали, Господарським судом Полтавської області порушено норму процесуального права: ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 року у справі №917/2115/23. Встановлено строк на протязі якого відповідач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи (матеріали оскарження ухвали) №917/2115/23.

Вказана ухвала була направлена та доставлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача через підсистему Електронний суд, а саме 24.01.2024 року о 15:54 год.

Від відповідача 08.02.2024 року надійшов відзив (вх.№2033), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

12.02.2024 року на вимогу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/2115/23.

У судовому засіданні 15.02.2024 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не сповістив.

В ухвалі від 23.01.2024 року суд доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про судове провадження (засідання, )надав відзив на апеляційну скаргу, його явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» до Науково-виробничого підприємства «Фероліт» про стягнення 14983,53 грн. пені за порушення умов договору купівлі-продажу №ПВРЗ(ВМТПЗ-96.2022-ЮВ) від 26.09.2022 року та відкрито провадження у справі №917/2115/23; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою від 12.12.2023 року залишено позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» у даній справі без руху на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України; встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви (протягом трьох днів з дня вручення ухвали суду) шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме - 2684,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи, документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 12.12.2023 року по справі №917/2115/23 (суддя Мацко О.С.) доставлено до електронного кабінету Акціонерного товариства «Українська залізниця» 13.12.2023 року о 19:18 год.

Отже, днем вручення позивачу ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року є 14.12.2023 року.

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Також відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, перебіг строку на усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою суду від 12.12.2023 року, почався 15.12.2023 року та закінчився 18.12.2023 року.

Натомість матеріали справи не містять доказів, що позивач в термін, встановлений судом, виправив недоліки позовної заяви у спосіб, визначений в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.ч. 11, 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали позивачем було оплачено судовий збір і це свідчить, що позивач добросовісно виконував обов`язки щодо подання процесуальних документів у справі, то слід відмітити, що відповідні обставини до суду першої інстанції доведені не були. Доказів оплати судового збору на момент постановлення оскаржуваної ухвали позивачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що стороною у справі є Акціонерне товариство «Українська залізниця» і саме на його адресу здійснено направлення кореспонденції - ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Надання доказів реєстрації представником позивача електронного кабінету ЕСІТС не свідчить про обов`язок суду направляти саме такому представнику документів. При цьому, представник сторони може змінюватись, а матеріали справи не містять будь-яких заяв та повідомлень про направлення кореспонденції судом саме на адресу представника.

Щодо посилань апелянта, що філія не отримувала ухвалу про залишення позовної заяви без руху, то сам лише факт неотримання кореспонденції, яку суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено наявність у поданій позивачем позовній заяві недоліків, які не були усунуті позивачем в установлений судом строк, а також підтвердження факту направлення місцевим господарським судом копії ухвали про залишення позовної заяви без руху за належною адресою позивача, тобто вчинення визначених процесуальним законом дій, спрямованих на доведення учаснику судового процесу наявності судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає оскаржувану ухвалу такою, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 року у справі №917/2115/23 має бути залишена без змін.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 271, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 року у справі №917/2115/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.03.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов