Постанова

від 06.03.2024 по справі 904/5282/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5282/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

Представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 (повний текст рішення складено 04.12.2023, суддя Кеся Н.Б.) у справі № 904/5282/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ", м.Обухів Київська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води Дніпропетровська область

про стягнення 918 668,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023, у даній справі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" заборгованість за Договором №289/13/158В від 29.04.2021 в загальному розмірі 918668,69 грн, з яких 595156,00 грн - основний борг, 118 981,38 грн - сума забезпечення виконання договору, 204531,31 грн - інфляційні втрати, суму судового збору у розмірі 13780,03 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 в частині стягнення витрат на правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, в апеляційній скарзі ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» посилається на порушення при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ненадання судом оцінки критерію розумності розміру витрат на правничу допомогу для цієї справи. Також в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договором про надання правової допомоги не було визначено розміру гонорару, а тому сума 20 500,00 грн. є необґрунтованою і не підтвердженою.

Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 18.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5282/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5282/23.

27.12.2023 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/5282/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 06.03.2024 о 10 год. 20 хв.

16.01.2024 позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що аргументи, які наводить Відповідач на обгрунтування своєї позиції є безпідставними, недопустимими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. ТОВ «ТК «Спецзапчасть» погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., вважає його обгрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

06.03.2024 від представника ТОВ «Торгова компанія «Спецзапчасть» до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. Позицію викладену у відзиві підтримує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

06.03.2024 відповідач наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважного представника.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржника/відповідача.

06.03.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/5282/23 в частині стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "СПЕЦЗАПЧАСТЬ" заборгованість за Договором №289/13/158В від 29.04.2021 в загальному розмірі 918668,69 грн, з яких 595156,00 грн - основний борг, 118 981,38 грн - сума забезпечення виконання договору, 204531,31 грн - інфляційні втрати - не розглядається апеляційною інстанцією, оскільки сторони не оскаржують рішення в цій частині (оскаржується апелянтом лише в частині стягнутої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн), тому судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України оцінка зазначеним обставинам не надається.

Так, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3)розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21, від 22.02.2023 у справі №911/5429/14).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Так, згідно матеріалів справи, ТОВ «ТК «Спецзапчасть» просило стягнути з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем про стягнення вищенаведених витрат зазначено у позовній заяві. Отже, ТОВ «ТК «Спецзапчасть» дотримано вимог ст.124 ГПК України.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно матеріалів справи представництво інтересів ТОВ «ТК «Спецзапчасть» у справі № 904/5282/23 здійснювалось адвокатом Денисенко Тетяною Миколаївною, яка діяла на підставі Договору про надання правової допомоги № 0106-01 від 01.06.2023, ордеру серії АЕ № 1226385 від 28.09.2023, та статус якої як адвоката підтверджено свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2863 від 31.10.2014. (а.с. 09-11)

Відповідно до матеріалів справи, про понесені судові витрати та їх орієнтовний розмір ТОВ «ТК «Спецзапчасть» зазначено у позові, а відповідні докази подані до суду разом із відповіддю на відзив 13.10.2023, відтак, позивачем дотримані строки на подання доказів, визначені ч.8 ст.129 ГПК України. (а.с. 74-85)

ТОВ «ТК «Спецзапчасть» заявлено до відшкодування на професійну правничу допомогу 15 000,00 грн., що складається з:

-аналізу документів та надання консультації з питань, пов`язаних зі стягненням заборгованості за договором № 289/13/158В від 29.04.2021 (3 години роботи адвоката) - 2 000, 00 грн.

-підготовки претензій про стягнення боргу за договором № 289/13/158В від 29.04.2021 (6 годин роботи адвоката) - 3 000,00 грн.

-складання позовної заяви про стягнення боргу, підготовка додатків та розрахунок штрафних санкцій ( 8 годин роботи адвоката) - 6 000,00 грн.

-підготовки та подачі відповіді на відзив (6 годин роботи адвоката) - 4 000, 00 грн.

На підтвердження факту понесених ТОВ «ТК «Спецзапчасть» судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, позивачем надано (а.с. 77-84):

-Договір про надання юридичних послуг № 0401-06 від 04.01.2022;

-рахунок № 50 від 02.06.2022;

-платіжна інструкція № 12709 від 06.06.2022;

-акт надання послуг № 43 від 30.06.2022;

-рахунок № 74 від 01.09.2023;

-платіжна інструкція № 299 від 04.09.2023;

-акту надання послуг № 67 від 29.09.2023;

-рахунок № 83 від 02.10.2023;

-платіжна інструкція № 387 від 09.10.2023.

Колегія суддів наголошує, що в постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 визначено, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, обгрунтованим є висновок про те, що понесені ТОВ «ТК «Спецзапчасть» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн є підтвердженим.

В даному випадку варто наголосити, що укладення ТОВ «ТК «Спецзапчасть» (позивачем) договору про надання правової допомоги 0401-06 від 04.01.2022 з Денисенко Т. М. як фізичною особою-підприємцем не позбавляє останню статусу адвоката, а тому і не впливає на правильність розподілу судових витрат у справі. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 09.09.2021 № 910/7304/20 та від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20.

Також варто звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2019р. у справі № 922/1747/19 та у постанові від 09.09.2021р. у справі № 910/7304/20 відповідно до яких, укладення договору про надання правової допомоги з фізичною особою-підприємцем, який одночасно є адвокатом, не є підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

-надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

-складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

-представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Оскільки, витрати на правничу допомогу позивачем документально підтверджені і пов`язані із веденням даної справи; процесуальні документи у цій справі підтверджують надання правничої допомоги позивачу адвокатом Денисенко Т. М.; відповідач у суді першої інстанції не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, а просив лише відмовити у задоволенні вказаної вимоги як необгрунтованої; судом першої інстанції здійснена оцінка рівня адвокатських витрат в розрізі їх обґрунтованості та необхідності, як обов`язкового критерію при розподілі судових витрат, тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правничу допомогу відповідають критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, їх реальності (фактичного понесення позивачем), відповідно, задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги, що сума витрат на правничу допомогу у цій справі не відповідає критерію розумності згідно вчинених адвокатом дій.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі №904/5282/23, в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/5282/23- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/5282/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.03.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін