Ухвала

від 11.03.2024 по справі 918/141/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.03.2024Справа № 918/141/24Суддя Господарського суду міста Києва Алєєва І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся» про забезпечення позову до подання позовної заяви

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся»

відповідачі:

1. Державна служба геології та надр України

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Амберкінг Юкрейн»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Поліська Старательська Артіль»

про визнання недійсним спеціального дозволу та визнання недійсним результатів аукціону

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся» звернулось до Господарського суду Рівненської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся» про забезпечення позову до подання позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 розгляд вказаної заяви передано судді Алєєвій І.В. Вказана заява передана для розгляду судді Алєєвій І.В. 06.03.2024.

Суддя Алєєва І.В. згідно Наказу в. о. голови Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 № 5-а направлена на навчання з 07.03.2024 по 08.03.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся» у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони проведення на ділянці Осів - 7 Сарненського району Рівненської області наступних робіт:

- робіт із загородження території ділянки надр Осів - 7;

- проведення комплексу геологорозвідувальних робіт (зокрема: буріння свердловин, відбір проб, лабораторні і технологічні випробування);

- проведення дослідно-промислової розробки родовища (зокрема: виготовлення проекту ДПР, власне дослідно-промислова розробка);

- проведення камеральних робіт (складання та затвердження геологічного звіту, затвердження запасів корисної копалини).

- підготовка родовища до промислової розробки (оцінка впливу на довкілля, проект на розробку та рекультивацію родовища, оформлення та отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проходка в`їзних, роз`їзних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар`єру);

- промислова розробка родовища (видобування);

- проведення рекультивації земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» є власником спеціального дозволу на користування надрами № 5356 від 25 січня 2022 року, наданого на підставі Протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 15.11.2021 № SUE001-UA-20210920-69815 та договору купівлі - продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 10.12.2021 № 8/16- 21.

20 квітня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся» подано до Державної служби геології та надр України заяву № 7/04 щодо номінування ділянки надр з координатами вказаними у даній заяві, у тому числі для дослідно - промислової розробки родовищ надр бурштину ділянки «Грані», що знаходиться у Сарненському районі Рівненської області.

Листом від 05 вересня 2023 року Державна служба геології та надр України залишила без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся» від 20 квітня 2021 року за № 7/04.

19 вересня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОТЕНЦІАЛ- ПОЛІССЯ» було подано заяву № 37 про переєстрацію об`єкту геологічного вивчення.

Листом від 28 вересня 2023 року № 05/305-3700 Державна служба геології та надр повідомила, що даний об`єкт вже (зареєстровано) перереєстровано під державним номером У-23-176/1 від 25.09.2023.

Заявник вказує, що 15 грудня 2023 року Державна Служба геології та надр України оголосила торги з продажу 14 спеціальних дозволів у 2024 році, серед яких виставлено номіновану ділянку Осів - 7, контур якої знаходиться в межах зареєстрованих формою 3-ГР № У-23-176/1 від 21.09.2023 робіт і досліджень, які виконує ТОВ «ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ». Відповідно до п. 3.5 Розділу ІІІ Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 263 від 14.06.2013, роботи, які будуть проводитись на ділянці Осів-7 не підлягають реєстрації, тому що знаходяться в стадії виконання іншими надрокористувачами.

Заявник також вказує, що ділянка номінована та виставлена з порушенням законодавства, оскільки станом на 15 грудня 2023 року право на проведення робіт з геологічного вивчення ділянки Осів - 7 належало ТОВ «ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІССЯ».

Крім того, заявник вказує, що 18 січня 2024 року на його адресу направлено лист щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) з державним реєстраційним номером У-23-176/1 з посиланням на п. 3.1 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 14.06.2013 № 263. Форма 3 - гр для ТОВ «ПОТЕНЦІАЛ - ПОЛІССЯ» була скасовано без належних на те правових підстав, що є підставою для відновлення державної реєстрації.

На думку заявника, Державна Служба геології та надр України порушила право та законний інтерес ТОВ «ПОТЕНЦІАЛ - ПОЛІССЯ» на розширення площі геологічного вивчення, з врахування затвердженого плану робіт на розширену площу і укладених договорів та надала переваги у конкуренції для Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕРКІНЕ ЮКРЕЙН» шляхом продажу ділянки надр Осів - 7 на аукціоні, не зважаючи на той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОТЕНЦІАЛ - ПОЛІССЯ» провело державну реєстрацію РДГВН (форма 3 - гр) даної ділянки надр.

У разі незастосування заходів забезпечення позову, заявник вказує, що судовий захист його прав буде ілюзорним, а відновлення його становища буде неможливим як юридично, так і фактично, з огляду на те, що у випадку задоволення позовних вимог у межах спірних правовідносин права позивача не будуть поновлені, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «АМБЕРКІНГ ЮКРЕЙН» розпочне роботи на підставі спеціального дозволу, що унеможливить продовження робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОТЕНЦІАЛ - ПОЛІССЯ».

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

З положень ст. 139 ГПК України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 86 ГПК України, cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, суд зауважує, що застосування заходів забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування відповідного заходу забезпечення позову.

Як встановлено судом, необхідність забезпечення позову шляхом заборони проведення певних дій, заявник обґрунтував тим, що виконання робіт ТОВ «АМБЕРКІНГ - ЮКРЕЙН» до отримання рішення суду у справі про визнання недійсним спеціального дозволу та визнання недійсним результатів аукціону, відновити порушені права заявника буде неможливо, оскільки ТОВ «АМБЕРКІНГ ЮКРЕЙН» розпочне роботи на підставі спеціального дозволу, що унеможливить продовження робіт ТОВ «ПОТЕНЦІАЛ - ПОЛІССЯ».

Разом з цим, приписами ст. 136 ГПК України встановлено, зокрема, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Як встановлено судом, заявником не доведено суду належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених його прав, за захистом яких, заявник планує звернутися до суду з предметом позову про визнання недійсним спеціального дозволу та визнання недійсним результатів аукціону. Заявником не доведено суду, що вчинення відповідачами дій може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Отже, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких заявник звернувся.

Забезпечення позову передбачає обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації у майбутньому судового рішення в разі задоволення вимог заявника (позивача).

Проте, заявником у прохальній частині поданої заяви не визначено чіткого суб`єктного переліку осіб, до яких заявник просить застосувати такий спосіб забезпечення позову, як заборону вчиняти певні дії (виконання робіт). Даний вид обмеження заявник просить застосувати до невизначеного кола осіб, що унеможливлює суд визначити кого саме можуть стосуватися обмежувальні заходи. У свою чергу, вимоги до виконавчого документа передбачають ідентифікацію судом осіб, яких стосуються заходи забезпечення позову, та яким направляється відповідна ухвала, що має виконуватися в примусовому порядку.

Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки, заявник не надав належних доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення його позову, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал - Полісся» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.

Суддя І.В. Алєєва