Ухвала

від 11.03.2024 по справі 910/2698/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, https://ki.arbitr.gov.ua, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.03.2024Справа № 910/2698/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О. М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши

заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подачі позову

Представники сторін: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний-15» документів, а саме:

- протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний-15» від 10.10.2023 з усіма додатками до нього, включаючи, але не обмежуючись листами письмового опитування співвласників, реєстрами запрошених та присутніх на загальних зборах, тощо;

- довідки про персональний склад правління ОСББ «Молодіжний-15» станом на 29.02.2024 року та копію рішення загальних зборів про обрання такого складу правління ОСББ «Молодіжний»;

- рішення правління ОСББ «Молодіжний-15» про обрання голови правління.

Ухвалою суду від 06.03.2024 розгляд заяви про забезпечення доказів призначено на 11.03.24.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Отже, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заява про забезпечення доказів обґрунтована тим, що без вказаних доказів заявники позбавлені можливості звернутися до суду з обґрунтованим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо:

- є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений;

- збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19.

З огляду на наявні в матеріалах документи, за висновками суду, заявницею не обґрунтовано та не доведено, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Суд звертає увагу, що таку процесуальну дію як забезпечення доказів (ст. 110 Господарського процесуального кодексу України) неможна ототожнювати з процесуальною дією щодо витребування доказів (ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Отже, забезпечення доказів способом їх витребування хоча і спрямоване на забезпечення права учасника процесу належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний характер від витребування доказів у порядку ст.ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності в такого учасника процесу підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Суд зазначає, що відсутність, як обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, так і обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

З урахуванням викладеного вище суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 110, 111, 112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.

Суддя О.М.Ярмак