Ухвала

від 06.03.2024 по справі 913/450/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 березня 2024 року м.Харків Справа № 913/450/23

Провадження №18/913/450/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Корнієнко В.В. за участю секретаря судового засідання Богацького А.О.,

розглянув клопотання Старобільської окружної прокуратури Луганської області від 29.02.2024

про зупинення провадження у справі

за позовом заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі позивача Північно-східного офісу Державної аудиторської служби, м. Харків

до 1-го відповідача Старобільської районної державної адміністрації Луганської області Старобільська районна військова адміністрація Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

2-го відповідача Приватного підприємства «РДГ Солар», м. Київ

про визнання недійсним договору та стягнення 6.675.000 грн

У судовому засіданні брали участь:

прокурор: Полякова С.О.,

від позивача: представник не прибув,

від відповідачів: предстаники не прибули.

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі позивача Північно-східного офісу Державної аудиторської служби до відповідачів Старобільської районної державної адміністрації Луганської області Старобільська районна військова адміністрація Луганської області та Приватного підприємства «РДГ Солар» з вимогами:

- про визнання недійним договору підряду від 27.09.2017 № 456 (на підставі ст. 208 ГК України та ч. 3 ст. 228 ЦК України правочин не відповідає інтересам держави і суспільства), який укладено між відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та Приватним підприємством «Спайс-Буд» (стара назвапідприємства; нова назва ПП «РДГ Солар»);

- про стягнення з Приватного підприємства «РДГ Солар» на користь Старобільської районної державної адміністрації Луганської області - Старобільської районної військової адміністрації Луганської області грошових коштів в сумі 6.675.000 грн, а з Старобільської районної державної адміністрації Луганської області - Старобільської районної військової адміністрації Луганської області одержаних нею за рішенням суду грошових коштів в сумі 6.675.000 грн в дохід держави.

Позов обґрунтовано наступним:

- в 2017 році відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області оголошено проведення відкритих торгів з предметом закупівлі будівельні роботи;

- переможцем торгів визнано ПП «Спайс-Буд» (нове найменування ПП «РДГ Солар» 2-й відповідач);

- за результатами торгів між відділом освіти Старобільської РДА та ПП «Спайс-Буд» (ПП «РДГ Солар») укладено договір підряду від 27.09.2017 № 456, який оспорюється;

- 11.08.2022 рішенням Антимонопольного комітету України ПП «Спайс-Буд» визнано винним у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурентних пропозицій та участі у відкритих торгах (за результатом яких укладено оспорюваний договір підряду);

- в результаті постраждала бюджетна сфера (інтереси держави), оскільки вчинення ПП «Спайс-Буд» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендерів, призвело до придбання робіт за рахунок коштів, що віднесені до комунальної власності, за відсутності конкуренції між учасниками торгів та при формальному створенні ними її видимості;

- оспорюваний договір підряду укладено у супереч інтересам держави і суспільства, цей договір слід визнати недійсним на підставі ст. 208 ГК України та ч. 3 ст. 228 ЦК України та застосувати встановлені законом наслідки.

01 березня 2024 року від Старобільської окружної прокуратури Луганської області на адресу господарського суду надійшло клопотання від 29.02.2024 про зупинення провадження у справі № 913/450/23 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України (у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи...).

Подане клопотання прокурор обґрунтував наступним:

- на сьогоднішній день, існують різні протилежні підходи Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень ст. 208 ГК України та ч. 3 ст. 228 ЦК України та відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, який би усунув таке різне правозастосування;

- в провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 580/4531/23 за результатами розгляду якої Велика Палата має усунути різні висновки щодо застосування вказаних норм права у постановах Верховного Суду в складі Вищого адміністративного суду та Верховного Суду у складі Вищого господарського суду, відповідно у справах № 160/14095/21 від 25.07.2023 та у справі № 911/1107/18 від 25.10.2019;

- станом на 29.02.2024 справа № 580/4531/23 не закінчена;

- кінцеве рішення Великої Палати Верховного Суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє;

- у зв`язку з необхідністю отримання висновків Великої Палати Верховного Суду щодо встановлення єдиного підходу до застосування положень ст. 208 ГК України та ч. 3 ст. 228 ЦК України, прокурор вважає за доцільне зупинити провадження у справі № 913/450/23 до постановлення кінцевого рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 580/4531/23.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав:

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 580/4531/23 (на яку посилається прокурор у клопотанні про зупинення провадження у справі) зазначено наступне:

« 1. У червні 2023 року Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС, позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «А-Транс Логістик» (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове Об`єднання «Ірві Спецтехніка Груп» (далі - відповідач 2), у якому просило:

- визнати недійсним договір від 22.11.2021 № 47 на перевезення автомобільним транспортом, укладений відповідачем 1 з відповідачем 2;

- застосувати до сторін цього договору наслідки недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК ), та стягнути з ТОВ «А-Транс Логістик» на користь ТОВ «Промислове Об`єднання «Ірві Спецтехніка Груп» 472 078,10 грн, а з ТОВ «Промислове Об`єднання «Ірві Спецтехніка Груп» на користь держави 472 078,10 грн.

Обґрунтовуючи підставу позову, ГУ ДПС посилалося на те, що договір від 22.11.2021 № 47 відповідачі уклали без наміру його виконання; виписані на підставі цього договору документи (акти надання послуг, товарно-транспортні накладні) позбавлені фактичного змісту [господарські операції на виконання договору не відбулися], а були використані виключно в податковому обліку з метою заниження сум податкових зобов`язань, у тому числі з використанням ланцюга безтоварних поставок зернових за участю ТОВ «А-Транс Логістик» і ТОВ «Кернел-Трейд» [реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТОВ «А-Транс Логістик» на операції з поставки зерна, була зупинена рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС].

Правовою підставою позову ГУ ДПС зазначило, зокрема, норми статей 203, 215, 228

ЦК , доводячи, що договір від 22.11.2021 № 47 укладено з метою ухилення від оподаткування

та отримання незаконної податкової вигоди, що завдає шкоди державі, а відтак правочин між

відповідачами суперечить інтересам держави і суспільства.

2. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.06.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС ).

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суди визнали необґрунтованими доводи ГУ ДПС про те, що спір має публічно-правовий характер і має розглядатися в адміністративному судочинстві, зазначивши, що норми Податкового кодексу України (далі - ПК ), наділяючи органи державної податкової служби правом звернення до суду з позовами до юридичних та фізичних осіб про визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, не визначають, який суд повинен розглядати такий спір. Правила ж предметної юрисдикції та підвідомчості справ визначаються виключно процесуальними кодексами України. Оскільки правовідносини щодо укладання договорів на принципах вільного волевиявлення, свободи договору та вибору контрагента, юридичної рівності, майнової самостійності їх учасників, а також визнання їх недійсними належать до сфери приватного права, що відповідає юрисдикції господарських судів згідно зі статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК ), та враховуючи, що відповідачі, укладаючи і виконуючи договір від 22.11.2021 № 47, діяли як самостійні господарюючі суб`єкти, юридичний спір щодо цього договору підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

3. ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) касаційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (згідно з доводами ГУ ДПС це призвело до неправильного застосування норм матеріального права), просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ГУ ДПС ініціює позов не як юридична особа, яка здійснює господарську діяльність, а як контролюючий орган. Відповідно подання позову слід розглядати як виконання покладених на контролюючий орган повноважень задля забезпечення публічно- правового інтересу у сфері оподаткування.

Посилаючись на постанови Касаційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 580/643/23, від 12.03.2020 у справі № 2а-0770/2208/12, від 04.12.2018 у справі № 2а-0770/2203/12, від 02.10.2018 у справі № 817/274/17, а також Великої Палати Верховного Суду

від 15.10.2019 у справі № 911/1834/18, від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20, ГУ ДПС вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про підвідомчість цього спору судам господарської юрисдикції.

4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 10.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС, а ухвалою від 16.11.2023 справу № 580/4531/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої, шостої статті 346 КАС .

5. Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачену частиною третьою статті 346 КАС , Касаційний адміністративний суд виходив з того, що під час касаційного перегляду справи № 580/4531/23 було встановлено, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) розглянув справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», компанії «А/О RIGAS KUGU BUVETAVA» про визнання недійсним контракту (справа № 910/5958/20).

В ухваленій у цій справі постанові від 29.08.2023 Касаційний господарський суд, зокрема зазначив, що під час розгляду позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягає встановленню не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною й достатньою підставою для відмови у позові. Вказавши, що Головне управління ДПС у м. Києві не є стороною спірного контракту і не довело, що, крім обов`язку вчинити дії щодо відшкодування АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» за рахунок коштів державного бюджету сум податку на додану вартість, його права внаслідок укладення контракту були порушені, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність порушення оспорюваним правочином прав і законних інтересів позивача та відмовив у задоволенні позову.

Касаційний адміністративний суд вважає за необхідне відступити від таких висновків Касаційного господарського суду у постанові від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20:

1) щодо розгляду спорів за позовами органів Державної податкової служби України до юридичних (фізичних) осіб про визнання правочинів недійсними судами господарської юрисдикції;

2) щодо обов`язку суду у спорах цієї категорії перевіряти, чи є порушення цивільного права контролюючого органу.

...

За висновком колегії суддів Касаційного адміністративного суду, позовні вимоги контролюючого органу про визнання правочинів, укладених господарюючими суб`єктами, недійсними та застосування установлених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС , оскільки такий спір пов`язаний із реалізацією органами державної податкової служби компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже є публічно-правовим.

Колегія суддів вважає, що така правова позиція відповідає й пункту 8 частин першої статті 20 ГПК , посилаючись на те, що (згідно з позицією колегії суддів) нормою цього пункту виключено з кола справ, які розглядає господарський суд, спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК .

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного

Суду, Касаційний адміністративний суд зазначив, що правовідносини у справах №

580/4531/23 та № 910/5958/20 подібні.

В обох справах територіальні органи Державної податкової служби України звернулись до суду з позовом до суб`єктів господарювання про визнання недійсним господарського договору / контракту. У цих справах спірні правовідносини стосуються підстави, передбаченої частиною третьою статті 228 ЦК , для визнання недійсним договору /контракту. Правовою підставою позову територіальні органи Державної податкової служби України зазначили норми, зокрема підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК, статей 203 , 215, частину третю статті 228 ЦК .

Перевіривши подібність правовідносин у справах № 580/4531/23 та № 910/5958/20, а також обґрунтованість наведених Касаційним адміністративним судом підстав для відступу від наведених вище висновків Касаційного господарського суду у постанові від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, та визнавши їх підтвердженими, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що є передбачена частиною третьою статті 346 КАС підстава для прийняття справи № 580/4531/23 до розгляду.».

Підпунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства,

- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Прокурор не обґрунтував, а суд не вбачає наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 580/4531/23 Великою Палатою Верховного Суду.

Справа № 913/450/23, яка розглядається Господарським судом Луганської області та вищевказані справи № 580/4531/23 і № 910/5958/20 не є подібними (спір у цих справах виник з різних правовідносин, у справі № 913/450/23 спірні відносини виникли в результаті порушення 2-м відповідачем конкурентного законодавства, а у справах № 580/4531/23 та № 910/5958/20 спірні відносини виникли в результаті порушення відповідачами податкового законодавства).

За таких обставин, у задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Старобільської окружної прокуратури Луганської області від 29.02.2024 про зупинення провадження у справі № 913/450/23 до набрання законної сили постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 580/4531/23.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення.

06 березня 2024 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали буде складено 11.03.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Владислав КОРНІЄНКО