Ухвала

від 07.03.2024 по справі 915/1897/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

07 березня 2024 року Справа № 915/1897/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РОШЕН АРТ ТРЕЙД (54034, Миколаївська обл., м. Миколаїв, просп. Миру, буд. 2А/12; ідентифікаційний код 42847648, представник позивача: адвокат Славова О.А., АДРЕСА_1 )

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Герасимовича Олега Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про: стягнення 23111,49 грн

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю РОШЕН АРТ ТРЕЙД звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 14.12.2023 (вх. №16770/23 від 22.12.2023), в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Герасимовича Олега Вікторовича заборгованість на загальну суму 23111,49 грн, яка складається з: 7048,20 грн основного боргу за договором поставки та оренди/суборенди №2164/22 від 13.07.2022, 512,88 грн пені, 520,41 грн 35% річних, 15030,00 грн вартості втраченого торгівельного обладнання, а також 2684,00 грн судового збору та 4000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1897/23 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 04.01.2024, до господарського суду від позивача надійшла заява, сформована в системі Електронний суд 10.01.2024 (вх. №309/24 від 10.01.2024), про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

01.02.2024 відповідач ознайомився з матеріалами даної справи та подав до суду заяву від 02.02.2024 (вх. № 1383/24 від 02.02.2024), в якій посилаючись на ст. 176, ч. 4-6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), просить призначити справу у порядку загального позовного провадження та визначити відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Заява мотивована тим, що обставини, які стали предметом спору, не відповідають дійсності, тому існує ряд питань, які зумовлюють необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Крім того, відповідач повідомив, що має намір подати клопотання про призначення судової експертизи відносно наданих позивачем документів.

Від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача, сформовані в системі Електронний суд 08.02.2024 (вх. № 1585/24 від 08.02.2024), в яких товариство просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, оскільки остання не містить належного обґрунтування щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши заяву відповідача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 7 ст. 250 ГПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

В ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 про відкриття провадження у даній справі судом зазначено, що дана справа є малозначною в силу закону (п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України).

В силу положень ч. 1 ст. 247 ГПК України малозначні справи можуть бути розглянуті тільки в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, правові підстави для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження відсутні.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що сторони у процесі наділені рівними процесуальними правами, передбаченими ст. 42, 46 ГПК України. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє відповідача права чи можливості надати докази та заперечення в спростування обставин, наведених позивачем у позовній заяві. Спрощене позовне провадження передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а тому розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження не порушує права сторін та не перешкоджає доступу до правосуддя.

Спір по даній справі не становить підвищеної складності, предметом спору є вимога про стягнення коштів за договором поставки та оренди/суборенди. У заяві відповідачем не наведено жодних обставин та до заяви не додано жодних доказів того, що в силу особливостей даного спору справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищевикладене, а також віднесення даної справи до категорії малозначних, які можуть бути розглянуті судом виключно в порядку спрощеного позовного провадження, в суду відсутні правові підстави для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України).

Щодо клопотання відповідача про визначення строку для подання відзиву на позов, суд зазначає наступне.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (частина 8 статті 165 ГПК України).

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі пунктами 1, 4, 7 статтею 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2024 було відкрито провадження у даній справі, якою, зокрема, було встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, а саме 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвала суду отримана ФОП Герасимович О.В. 19.01.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В силу ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК України).

З урахуванням положень ст. 116, ч. 3 ст. 120, ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України ухвала від 15.01.2024 вважається врученою ФОП Герасимовичу О.В. 19.01.2024.

Таким чином, останній день подачі відзиву на позовну заяву 05.02.2024.

Враховуючи викладене, заяву відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 233-235, 247-252, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення заяву відповідача Фізичної особи-підприємця Герасимовича Олега Вікторовича від 02.02.2024 (вх. № 1383/24 від 02.02.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

СуддяВ.С. Адаховська