ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3845/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участі секретаря судового засідання Ігнатишеної А.О.
розглянувши справу № 916/3845/23 за правилами загального позовного провадження
про стягнення 351 921,1 грн
за участі представників сторін:
від позивача: адвокат Пікалов Д.В. на підставі ордеру АН № 1115171 від 07.12.2023;
від відповідача: адвокат Сігнаєвський А.О. на підставі ордеру ВН № 1283603 від 13.09.2023.
ВСТАНОВИВ:
01.09.2023 приватне підприємство "Агро-дар Інвест" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4358/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект 2015" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 22-1401 від 14.01.2022 у розмірі 380 921,10 грн, з яких: 272 777,27 грн - основний борг; 88 534,41 грн - пеня; 6 025,81 грн - 3 % річних; 13 583,61 грн - інфляційні втрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 22-1401 від 14.01.2022.
Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, 625, 692 ЦК України.
Ухвалою суду від 06.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3845/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
02.10.2023 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 34348/23/, в якому відповідач визнав позовні вимоги у частині 82 151,19 грн. Відповідач зазначає, що позивачем не враховано всі оплати, що здійснювалися по договору, у зв`язку із чим відповідач вважає некоректним розрахунки фінансових санкцій, здійснені позивачем.
Відповідач вказує, що позивач мав зареєструвати податкову накладну від 18.01.2022 на суму авансу у розмірі 921 483,34 грн. Проте позивач помилково зареєстрував податкову накладну № 4 від 18.01.2022 на суму 1 154 934,00 грн. Реєстрація податкової накладної була зупинена. Реєстрація податкової накладної № 4 відбулась 23.01.2023 за помилковим рішенням комісії № 8133428/39970380. Проте накладна мала помилку, так яка сформована на невірну суму, так як сума авансу складала 921 483,34 грн.
Відповідач вважає, що позивач не набув права вимоги на 14 % вартості партії товару, на яку належним чином не зареєстрована податкова накладна. Відповідач вказує, що на даний час позивач не має правових підстав вимагати сплати ПДВ (14 %) за незареєстровані і зареєстровані з помилками партії товару у сумі 161 626,08 грн.
Також 02.10.2023 на адресу суду надійшли заперечення відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект 2015" проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /вх. № 34349/23/ у справі № 916/3845/23. Відповідач вважає, що складність правовідносин вимагає розгляду справи в судовому засіданні з метою надання пояснень щодо факту неправильної реєстрації податкових накладних позивачем.
Ухвалою суду від 03.10.2023 постановлено справу № 916/3845/23 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.11.2023 об 11:00 год.
09.10.2023 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 35432/23/, аналогічний відзиву від 02.10.2023.
09.10.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 35474/23/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог. Позивач посилаючись на судову практику Верховного Суду у справах № 908/3565/16, № 917/799/17 та № 913/272/18, вказує, що невиконання або неналежне виконання умов договору щодо здійснення реєстрації податкової накладної не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності. Позивач зауважує, що ним зареєстровано податкові накладні на загальну суму 3 097 379,00 грн з ПДВ.
16.11.2023 об 11:00 год підготовче засідання у справі № 916/3845/23 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 13.11.2023.
Ухвалою суду від 20.11.2023 призначено підготовче засідання по справі № 916/3845/23 на 20.12.2023 о 09:45 год.
11.12.2023 на адресу суду надійшла заява позивача приватного підприємства "Агро-дар Інвест" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 44373/23, вх. № 45755/23/ у справі № 916/3845/23.
Ухвалою суду від 13.12.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання 20.12.2023 о 09:45 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).
У підготовчому засіданні 20.12.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/3845/23 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 01.02.2024 об 11:30 год в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача.
01.02.2024 об 11:30 год судове засідання у справі № 916/3845/23 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 31.01.2024. Після виходу головуючого судді Петренко Н.Д. з лікарняного ухвалою суду від 07.02.2024 призначено судове засідання для розгляду справи 916/3845/23 по суті на 28.02.2024 о 10:00 год в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).
31.01.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання /вх. № 4069/24/ у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому провадженні.
У судовому засіданні 28.02.2024 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 01.03.2024 о 14:00 год. у зв`язку з неможливістю встановити належний відеоконфенцзв`язок з представником позивача.
Ухвалою суду від 01.03.2024 закрито провадження у справі № 916/3845/23 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 29 000,00 грн у зв`язку із відсутністю предмету спору.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Представник визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 82 151,19 грн.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 14.01.2022 між приватним підприємством "Агро-дар Інвест" /постачальник/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект 2015" /покупець/ укладено договір купівлі-продажу № 22-14011, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар у строк та на умовах, передбачених цим договором /п. 1.1 договору/.
Передача товару здійснюється в асортименті та кількості, узгодженій сторонами у Додатковій угоді, на умовах згідно даного договору /п. 3.1 договору/.
Строк поставки товару - згідно Додаткової угоди до договору /п. 3.2 договору/.
Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару в розпорядження покупця та підписання представниками сторін видаткових накладних на товар /п. 3.5 договору/.
Згідно п. 3.7 договору постачальник зобов`язується при поставці товару забезпечити:
3.7.1 надання покупцю:
- оригінал рахунку;
- оригінал видаткової накладної.
3.7.2 реєстрацію в ЄДРПН податкову накладну та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у відповідності до вимог податкового законодавства, в тому числі при складанні податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних вартісних показників до податкової накладної обов`язково вказує не менше перших 4 цифр коду УКТ ЗЄД у відповідності з п. 2 Додаткової угоди до цього договору.
Дата переходу права власності на товар - дата видаткової накладної /п. 3.10 договору/.
Загальна ціна договору визначається в гривні, складається з суми вартості поставленого товару у відповідності до всіх Додаткових угодах (Додатків) до цього договору, підписаних особа сторонами /п. 4.1 договору/.
Відповідно до 5.1 договору, покупець сплачує 86 % від вартості кожної окремої поставленої партії товару на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, протягом 3х банківських днів з дати надання:
- Рахунку на оплату кожної окремої поставленої партії товару із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати;
- Копій документів, зазначених в п. 3.7.1 цього договору.
Остаточний платіж в розмірі різниці мж повною вартістю поставленого товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 5.1 цього договору, протягом 5 банківських днів з моменту реєстрації відповідної податкової накладної, складеної належним чином та зареєстрованої в ЄДРПН без порушення встановлених законодавством термінів. У разі відсутності реєстрації в ЄДРПН податкової накладної та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної та/або оформлення їх з порушенням чинного законодавства, покупець має право затримати оплату товару до дати такої реєстрації та/або виправлення помилок. Така реєстрація та/або виправлення помилок повинна бути здійснена постачальником в строк не більше 365 календарних днів з дати поставки товару.
Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо протягом 365 календарних днів з дати поставки товару, постачальник не зареєстрував в ЄДРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (відсутні в ЄДРПН), та/або не виправив помилки в податковій накладній, що були складені з порушенням чинного законодавства, - такі поставки товару вважаються здійсненими за ціною, вказаною в п. 2 Додаткової угоди до цього договору у графі таблиці «Ціна за 1 т, без ПДВ, грн», а загальна вартість товару за цим договором дорівнює суми, яка зазначена в п. 2 Додаткової угоди до цього договору в графі таблиці «Вартість товару без ПДВ, грн». При цьому податок на додану вартість або інші бюджетні платежі, сплачені або які підлягають сплаті постачальником за результатами здійснених поставок, покупцем постачальнику не відшкодовуються /п. 5.2 договору/.
Приймання-передача товару проводиться уповноваженими представниками сторін. Приймання товару по кількості проводиться згідно товаросупровідних документів, по якості - згідно документів, що посвідчують якість товару /п. 6.1 договору/.
У випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочки /п. 7.1 договору/.
Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань /п. 10.1 договору/.
14.01.2022 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022, якою сторони погодили: найменування товару - кукурудза врожаю 2021р; кількість товару, т. +/- 10% - 400,00; ціна за 1 т. без ПДВ, грн - 6754,00 грн; вартість: без ПДВ - 2 701 600,00 грн; сума ПДВ - 378 224,00 грн; загальна вартість товару з ПДВ, грн - 3 079 824,00 грн. Строк поставки товару - 28.01.2022 включно.
На виконання договору купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022 судом досліджено:
- товарну накладну № 3 від 16.01.2022 на товар у кількості 116,32 т. на суму 895 612,82 грн з ПДВ;
- товарну накладну № 4 від 20.01.2022 на товар у кількості 202,440 т. на суму 1 558 698,93 грн з ПДВ;
- товарну накладну № 5 від 22.01.2022 на товар у кількості 55,5 т. на суму 427 325,58 грн з ПДВ;
- товарну накладну № 6 від 24.01.2022 на товар у кількості 27,96 т. на суму 215 279,70 грн з ПДВ;
Товарні накладні підписані сторонами без зауважень та застережень.
Матеріали справи містять довіреність № 14012 від 14.01.2022, якою директор ТОВ "Аспект 2015" Лозінський С.В. уповноважений на отримання товару від ПрП «Агро-дар Інвест».
Судом досліджено виставлені позивачем рахунки на оплату, а саме:
- рахунок № 2 від 14.01.2022 на суму 769 956,00 грн;
- рахунок № 3 від 17.01.2022 на суму 2 309 868,00 грн.
З дослідженої судом виписки з банківського рахунку за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 вбачається часткова сплата відповідачем заборгованості, а саме:
- 14.01.2022 на суму 662 162,16 грн з призначенням платежу «оплата с/г продукції згідно рахунку № 2 від 14.01.2022 у т.ч. ПДВ»;
- 18.01.2022 на суму 1 154 934,00 грн з призначенням платежу «оплата с/г продукції згідно рахунку № 3 від 17.01.2022 у т.ч. ПДВ»;
- 19.01.2022 на суму 831 552,48 грн з призначенням платежу «оплата с/г продукції згідно рахунку № 3 від 17.01.2022 у т.ч. ПДВ».
Судом досліджено надані відповідачем до відзиву платіжні доручення, а саме:
- № 412313 від 31.08.2023 на суму 8 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за с/г продукцію згідно договору купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022»;
- № 412322 від 05.09.2023 на суму 6 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за с/г продукцію згідно договору купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022»;
- № 412346 від 19.09.2023 на суму 15 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за с/г продукцію згідно договору купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022».
Судом досліджено також зареєстровані позивачем податкові накладні на загальну суму 3 097 379,00 грн з ПДВ, а саме:
- № 8 від 24.01.2022 на суму 188 841,84 грн, ПДВ - 26 437,8576 грн;
- № 5 від 19.01.2022 на суму 729 432,00 грн, ПДВ - 102 120,48 грн;
- № 4 від 18.01.2022 на суму 1 013 100,00 грн, ПДВ - 141 834,00 грн;
- № 3 від 16.01.2022 на суму 204 781,28 грн, ПДВ - 28 669,3792 грн;
- № 2 від 14.01.2022 на суму 580 844,00 грн, ПДВ - 81 318,16 грн.
Реєстрація податкових накладних відбулася відповідно до рішень органу ДПС: № 8133425/39970380 від 23.01.2023; № 8133426/39970380 від 23.01.2023; № 8133427/39970380 від 23.01.2023; № 8133428/39970380 від 23.01.2023; № 8133429/39970380 від 23.01.2023.
22.03.2023 позивач направив відповідачу претензію вих. № 1 з вимогою сплатити заборгованість за договором у розмірі 448 268,39 грн.
Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 22-1401 від 14.01.2022 у розмірі 351 921,1 грн, з яких: 243 777,27 грн - основний борг; 88 534,41 грн - пеня; 6 025,81 грн - 3 % річних; 13 583,61 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар у строк та на умовах, передбачених цим договором /п. 1.1 договору/.
Отже, з моменту укладання між сторонами договору купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022, між ними виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору купівлі-продажу.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено судом, позивачем здійснено поставку товару на суму 3 096 917,03 грн, натомість, відповідач лише частково здійснило оплату за отриманий товар за договором купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022. У зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за договором у розмірі 243 777,27 грн. Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за отриманий товар в матеріалах справи відсутні. Та, напроти, у відзиві відповідач визнав позовні вимоги в частині основної заборгованості у розмірі 82 151,19 грн. При цьому відповідач заперечує проти решти позовних вимог, посилаючись на те, що у нього не виникло зобов`язання зі сплати 14 % вартості двох партій товару на суму 161 626,08 грн з огляду на неналежну реєстрацію податкових накладних.
Господарський суд зазначає, що згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Судом досліджено надані позивачем до матеріалів справи податкові накладні на загальну суму 3 097 379,00 грн з ПДВ, а саме: № 8 від 24.01.2022 на суму 188 841,84 грн, ПДВ - 26 437,8576 грн; № 5 від 19.01.2022 на суму 729 432,00 грн, ПДВ - 102 120,48 грн; № 4 від 18.01.2022 на суму 1 013 100,00 грн, ПДВ - 141 834,00 грн; № 3 від 16.01.2022 на суму 204 781,28 грн, ПДВ - 28 669,3792 грн; № 2 від 14.01.2022 на суму 580 844,00 грн, ПДВ - 81 318,16 грн. Реєстрація податкових накладних відбулася відповідно до рішень органу ДПС: № 8133425/39970380 від 23.01.2023; № 8133426/39970380 від 23.01.2023; № 8133427/39970380 від 23.01.2023; № 8133428/39970380 від 23.01.2023; № 8133429/39970380 від 23.01.2023.
Таким чином судом встановлено, що позивач на виконання вимог абз. 2 п. 5.2 договору здійснив реєстрацію в ЄДРПН податкових накладних, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування абз. 3 п. 5.2 договору в частині встановлення вартості поставки товару за ціною, вказаною в п. 2 Додаткової угоди до цього договору у графі таблиці «Ціна за 1 т, без ПДВ, грн». За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача в цій частині.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог приватного підприємства "Агро-дар Інвест" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022 у розмірі 243 777,27 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційного збільшення за договором купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022, які здійснені позивачем, та встановлено їх вірність. Так, 3 % річних становить 6 025,81 грн, інфляційні втрати - 13 583,61 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас, вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як встановлено судом вище, у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочки /п. 7.1 договору/.
Судом перевірено розрахунок пені за договором поставки купівлі-продажу № 22-14011 від 14.01.2022, який здійснений позивачем, та встановлено їх вірність. Так, пеня у порядку п. 7.1 договору становить 88 534,41 грн.
Разом із тим, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З огляду на викладене, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі № 902/538/18.
За встановлених у цій справі обставин, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 10 %, а саме з 88 534,41 грн до 8 853,41 грн. Оскільки суд враховує, що сума основного боргу (243 777,27 грн) є незначною у порівнянні з вартістю поставлено товару (3 096 917,03 грн) та сумою оплачених відповідачем коштів. Також суд враховує часткову оплату відповідачем основного боргу під час розгляду справи та часткове визнання позовних вимог з основної заборгованості. Суд зауважує, що нарахована позивачем до стягнення сума пені становить 36,32 % від суми основного боргу. Судом також враховується відсутність доказів понесених позивачем збитків, а також те, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Агро-дар Інвест" підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.
Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 5 278,82 грн, що вбачається із платіжного інструкції № 3137 від 28.08.2023.
Суд зазначає, що внаслідок закриття провадження в частині вимог належний розмір судового збору становить 5 278,82 грн.
Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 278,82 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 123, 126, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги приватного підприємства "Агро-дар Інвест" - задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект 2015" /ЄДРПОУ 39630557, адреса - 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3/ на користь приватного підприємства "Агро-дар Інвест" /ЄДРПОУ 39970380, адреса - 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Гайдамацька, 10, кв. 10, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ заборгованість за договором купівлі-продажу № 22-1401 від 14.01.2022 у розмірі 272 240,10 грн /двісті сімдесят дві тисячі двісті сорок гривень 10 копійок/, з яких: 243 777,27 грн - основний борг; 8 853,41 грн - пеня; 6 025,81 грн - 3 % річних; 13 583,61 грн - інфляційні втрати; та судовий збір у розмірі 5 278,72 грн/п`ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 72 копійки/.
3. В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 березня 2024 р.
Суддя Н.Д. Петренко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2024 |
Оприлюднено | 13.03.2024 |
Номер документу | 117554056 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петренко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні