Рішення

від 29.02.2024 по справі 916/4277/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4277/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рачин-Транс» (вул. Міська, 62, с. Рачин, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35609)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» (пров. Лютеранський, 7, кв. 14, м. Одеса, 6500)

про стягнення 1209477,68 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Красовський В.Б.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рачин-Транс звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплолюкс-Юг, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 1209477,68 грн, з яких: основний борг в сумі 814883,68 грн; пеня в сумі 79657,67 грн; інфляційні втрати в сумі 270513,77 грн; 3% річних в сумі 44422,56 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 15.09.2021 № 15/09-21-П в частині здійснення повної та своєчасної вартості наданих позивачем послуг з перевезення.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рачин-Транс було залишено без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 23.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рачин-Транс було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4277/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 16 листопада 2023 року о 14:00.

Ухвалою суду від 31.10.2023 судом було повернуто позивачу без розгляду клопотання від 31.10.2023 вх. ГСОО № 38963/23 на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Ухвалою суду від 07.11.2023 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

16.11.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 30.11.2023 о 16:20.

Підготовче засідання 30.11.2023 не відбулось, у зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду. Ухвалою суду від 08.12.2023 судом було призначено підготовче засідання у справі на 25 грудня 2023 року о 12:30.

Підготовче засідання 25.12.2023 о 12:30 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 25.12.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 18 січня 2024 р. о 13:45.

Підготовче засідання 18.01.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному. Ухвалою суду від 26.01.2024 судом було призначено підготовче засідання у справі на 12 лютого 2024 року о 14:40.

12.02.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 29.02.2024 о 15:10.

У судовому засіданні 29.02.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

15.09.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Рачин-Транс» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» (замовник) був укладений договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 15-09/21-П (а.с. 7-11, т.1), згідно з п. 1.1. якого перевізник зобов`язався власними та/або залученими силами та засобами приймати і доставляти до пунктів призначення за маршрутом, визначеним на підставі погоджених сторонами заявок, вантаж, який замовник та/або за його вказівкою інший вантажовідправник надає перевізнику до перевезення, а замовник зобов`язався сплачувати перевізнику провізну плату у розмірі та порядку, визначеному даним договором. Перелік транспортних засобів, якими здійснюватимуться перевезення вантажів, наведено у додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3. сторони домовились, що всі послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом отримані замовником від перевізника, вважаються отриманими на виконання цього договору.

За умовами п. 2.2., 2.4., 2.5., 2.6. договору вартість послуг, які надає перевізник замовнику (провізна плата), вказується у рахунках та актах виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до погодженої додатком № 2 ціни на перевезення. За вимогою будь-якої зі сторін чи додаткового погодження передбачено підписання специфікацій/додатків в іншій прийнятній формі із зазначенням договірних цін. У всіх випадках підтвердженням згоди замовника з цінами перевізника є підписання останнім специфікацій/додатків до договору. Загальна вартість послуг (провізної плати) за кожною заявкою зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін у день виконання перевізником зобов`язання з перевезення вантажу, а також товаро-транспортних накладних (ТТН). У разі систематичних перевезень загальна вартість послуг (провізної плати) за кожний звітній період зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважним і представниками сторін в останній день періоду. Загальна вартість послуг за цим договором не обмежується сторонами та визначається сумою всіх актів виконаних робіт (наданих послуг). Перевізник передає замовнику на кожну партію вантажу товарно-транспортні накладні, що оформлені у відповідності до вимог статті 11 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.1997 згідно заявок до договору. В разі невмотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) або відсутності письмових заперечень щодо нього послуги з перевезення вантажу вважаються такими, що надані у відповідності до даного договору. У разі відмови підписати акт виконаних робіт (наданих послуг) замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) днів з моменту надання перевізником актів виконаних робіт (наданих послуг) надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді відмову від підписання акту виконаних робіт (наданих послуг). У випадку ненадання такої відмови вважається що послуги згідно договору надані в повному обсязі, належної якості та підлягають оплаті.

Пунктом 2.7. договору передбачено, що замовник сплачує вартість послуг (провізну плату) в безготівковому порядку на поточний рахунок перевізника протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) та після отримання всіх екземплярів ТТН за відповідний період і реєстрів перевезень. Сторони додатково передбачають можливість за попередньої домовленості здійснення частково чи повної передоплати на перевезення вантажу. В такому випадку передоплата здійснюється в безготівковому порядку на поточний рахунок перевізника протягом 3 (трьох) банківських днів моменту виставлення перевізником рахунку. У випадку здійсненням перевізником будь-яких додаткових платежів в інтересах та за завданням (чи з відома) замовника, замовник зобов`язаний компенсувати такі витрати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання від перевізника відповідного листа з обґрунтування платежів та відповідних підтверджуючих документів.

Відповідно до підп. 4.1.5. п. 4.1. договору замовник, серед іншого, зобов`язується своєчасно здійснювати платежі за надані перевізником послуги на умовах даного договору.

Згідно з п. 5.5., 5.6. договору у випадку прострочення оплати наданих перевізником послуг, замовник сплачує за вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення. Цей пункт не застосовується у випадку порушення перевізником підп. 3.1.4. п. 3.1. цього договору. У випадку порушення перевізником підп. 3.1.4. п. 3.1. цього договору замовник звільняється від обов`язку щодо своєчасної оплати послуг перевізника до моменту виконання останнім своїх обов`язків.

Відповідно до п. 6.1., 6.2. договору він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами. Після закінчення строку, на який було укладено договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності до п. 6.3., 6.4., 6.5. договору.

Додатками № 1 та № 2 до договору (а.с. 12-13, т.1) сторони погодили перелік автомобілів для здійснення перевезень вантажу, а також договірну ціну перевезення вантажу 2,10 грн за 1 тонну / кілометр з ПДВ.

01.10.2021 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору (а.с. 14, т.1), якою останні виклали додаток № 2 (специфікацію) у новій редакції (а.с. 15, т.1), погодивши договірну ціну перевезення вантажу у розмірі 2,50 грн за 1 тонну / кілометр з ПДВ.

У вересні-жовтні 2021 року на виконання умов договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 1664883,68 грн, що підтверджується наявними у справі актами надання послуг (а.с. 16, 55, 72, 128, 133, т.1): від 30.09.2021 № 26 на суму 429120,55 грн; від 30.09.2021 № 27 на суму 72989,16 грн; від 30.09.2021 № 28 на суму 361675,13 грн; від 31.10.2023 № 34 на суму 43607,84 грн; від 31.10.2021 № 36 на суму 757491,00 грн. Крім цього, на підтвердження обставини виконання перевезень позивачем до матеріалів справи долучено відповідні товарно-транспортні накладні та реєстри накладних (а.с. 17-226, т.1; 1-35, т.2).

Відповідач за отримані послуги розрахувався частково, сплативши позивачу у період з 18.10.2021 з 03.12.2021 кошти у загальному розмірі 850000,00 грн, про що свідчать наявні у справі платіжні інструкції (а.с. 70-76, т.2). Інших доказів, на підтвердження обставини здійснення відповідачем оплати вартості отриманих від позивача послуг з перевезення вантажу, матеріали справи не містять.

Отже, станом на час вирішення спору судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 814883,68 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

Водночас, окрім основного боргу у вищевказаній сумі, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 79657,67 грн, інфляційні втрати в сумі 270513,77 грн та 3% річних в сумі 44422,56 грн. Розрахунок спірних сум позивачем здійснено на суму боргу у розмірі 814883,68 грн в межах наступного періоду: пеню за період з 04.12.2021 по 03.06.2022; інфляційних втрат за період грудень 2021 року червень 2023 року; 3% річних за період з 04.12.2021 по 25.09.2023.

Відповідачем контррозрахунок суду не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлена обставина наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані останнім послуги за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом від 15.09.2021 № 15-09/21-П в сумі 814883,68 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично надані позивачем послуги суперечить вищевказаним нормам права та договору, останнім правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, 3 % річних та інфляційні втрати. Перевіривши наведені позивачем у позовній заяві розрахунки спірних сум (а.с. 2-3, т.1), суд встановив, що розрахунки пені та інфляційних втрат є вірними та обґрунтованими. Щодо здійсненого позивачем розрахунку 3% річних суд встановив його часткову невірність, яка обумовлена тим, що позивачем помилково нарахування здійснено за 664 днів, адже кількість днів визначеного позивачем періоду з 04.12.2021 по 25.09.2023 становить 661 день. З урахуванням вказаних недоліків судом здійснено власний розрахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача 3% річних слід стягнути в сумі 44271,63 грн.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рачин-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 814883,68 грн, пеню в сумі 79657,67 грн, 3% річних в сумі 44271,63 грн та інфляційні втрати в сумі 270513,77 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 18139,91 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» (пров. Лютеранський, 7, кв. 14, м. Одеса, 6500, код ЄДРПОУ 38295642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рачин-Транс» (вул. Міська, 62, с. Рачин, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35609, код ЄДРПОУ 44223476) борг в сумі 814883 /вісімсот чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три/грн 68 коп, пеню в сумі 79657 /сімдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят сім/грн 67 коп, 3% річних в сумі 44271 /сорок чотири тисячі двісті сімдесят одну/грн 63 коп, інфляційні втрати в сумі 270513 /двісті сімдесят тисяч п`ятсот тринадцять/грн 77 коп та судовий збір в сумі 18139 /вісімнадцять тисяч сто тридцять дев`ять/грн 91 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 березня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля