Ухвала

від 11.03.2024 по справі 922/2591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

11 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2591/23 (183/5366/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів в межах справи №922/2591/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за Договором позики №б/н від 15.12.2021 року в розмірі 3968180,76 грн., з яких 3000000,00 грн - основна заборгованість, 105 287,67 грн. - 3 % річних, 862893,09 грн. - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 13420,00 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.05.2023 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передано за підсудністю на розгляд Червонозаводському районному суду міста Харкова.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про час та місце судового засідання. Призначено підготовче судове засідання на 12 жовтня 2023 року о 09:30год.

07.11.2023 року на адресу суду від позивача надійшла письмова заява про передачу вище вказаної цивільної справи до Господарського суду Харківської області. Оскільки в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2591/23 про визнання ОСОБА_2 неплатоспроможним.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 16.11.2023 матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022,м.Харків,майданСвободи,5/1) в провадження судді в якого перебуває на розгляді справа № 922/2591/23 про визнання ОСОБА_2 неплатоспроможним.

08.02.2024 матеріали справи №183/5366/23 надійшли до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (вхідний номер 387/24 від 08.02.2024), для розгляду справи 922/2591/23 (183/5366/23) визначеносуддю Усатого В.О., яким розглядається справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

Враховуючи, що головуючий суддя Усатий В.О. з 07.02.2024 по 12.02.2024 включно перебував на лікарняному, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме 13.02.2024 року.

Ухвалою суду від 13.02.2024 постановлено позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху після відкриття провадження у справі.

Надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- доплати судового збору у розмірі 46102,71 грн та надання до суду доказів доплати судового збору (оригінал квитанції);

- подати до суду засвідчені у відповідності до вимог чинного законодавства ( п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163-2020) копії додатків до позовної заяви. Роз`яснено позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що копія ухвали Господарського суду Харківської області про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження від 13.02.2024 була направлена судом на адресу позивача, яка зазначена останнім у позові, а саме: АДРЕСА_1 .

Вищезазначена ухвала від 13.02.2024 повернулась до суду 04.03.2024 з довідкою відділення поштового зв`язку від 01.03.2024 за формою Ф.20 - "За закінченням терміну зберігання".

Суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. п. 3-5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач у справі не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 922/2591/23 (183/5366/23) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, а також відсутнє повідомлення (заява) позивача про зміну його адреси.

Суд зазначає, що у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2024 у даній справі , позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.13 ст.176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти росії" від 05.02.2004).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Відтак, позивач мав вживати заходи, щоб дізнатися про стан провадження за позовною заявою, стан надходження відправлень, проте, недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не були усунуті останнім.

За таких обставин, враховуючи неусунення позивачем недоліків, визначених в ухвалі суду від 13.02.2024, подана позивачем позовна заява підлягає залишенню без розгляду. У даному випадку суд зазначає, що залишення позову без розгляду ніяким чином не призводить до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворенням державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України). Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення суми судового збору, сплаченого при поданні позову, суд не вбачає можливим вирішити питання про повернення судового збору цією ухвалою.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 176, 226, 232, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву (вхідний номер 387/24 від 08.02.2024) ОСОБА_1 .

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 11.03.2024.

СуддяВ.О. Усатий