Рішення

від 01.03.2024 по справі 910/16644/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2024м. ХарківСправа № 910/16644/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Т", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Балцем", м.Балаклія Харківської області про стягнення 513 145,06грн. за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Т" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Балцем" (надалі - відповідач) про стягнення 513145,06грн., з яких: 329588,00грн. основного боргу, 14690,62грн. інфляційного збільшення, 9887,64грн. 3% річних, 158978,80грн. пені.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг перевезення, наданих за договором №10-03Ет21 від 10.03.2021.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 02.11.2023 у даній справі дану позовну заяву та додані до неї документи передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до частини 6 статті 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 31.01.2024.

Ухвалою від 31.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.03.2024.

02 лютого 2024 року від відповідача надійшло клопотання про про перенесення засідання, що було призначене на 31.01.2024 у зв`язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання для представлення інтересів підприємства та ознайомлення з матеріалами справи, які не були отриманні. Відповідач також просив продовжити підготовче засідання на 30 днів.

Суд зазначає, що дане клопотання було отримано вже після закриття підготовчого провадження у даній справі, а тому воно не може бути задоволено в частині перенесення підготовчого засідання, призначеного на 31.01.2024, та в частині продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Крім того, продовження строку підготовчого провадження вже було здійснено за ініціативою суду, про що було зазначено в ухвалі від 10.01.2024 у даній справі. При цьому, продовжуючи даний строк, суд виходив саме з необхідності надання учасникам справи можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи.

Втім, станом на 31.01.2024 відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та доказів на підтвердження своєї правової позиції.

Також слід зауважити, що ухвала про відкриття провадження у даній справі була отримана відповідачем 27.12.2023, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому у нього було достатньо часу для того, щоб ознайомитися з матеріалами справи та надати відповідні докази. Проте станом на 01.03.2024 відповідач своє право на ознайомлення з матеріалами справи в Господарському суді Харківської області так і не реалізував.

Додатково судом було перевірено чи отримувалася відповідачем копія позовної заяви з додатками (номер поштового відправлення 0421506736426) та встановлено, що вона була вручена відповідачу 31.10.2023, а тому він був обізнаний з її змістом та поданими позивачем доказами.

Представник позивача у судове засідання 01.03.2024 не з`явився, про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач свого представника у підготовче засідання не направив, відзиву не надав. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали від 31.01.2024 в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч.5 ст.6 ГПК України. Дана ухвала була доставлена до його Електронного кабінету 01.02.2024.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

10 березня 2021 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, укладено Договір про надання послуг перевезення вантажів №10-03Ет21 (надалі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг по перевезенню вантажів Замовника за замовленням Замовника.

Пунктами 1.2, 1.3 Договору визначено, що виконавець в інтересах Замовника виконує пов`язані з перевезенням операції, за допомогою власних (орендованих) засобів, техніки та власних працівників або залучених працівників. Послуги Виконавця є оплатними. На кожне перевезення Замовник надає Замовлення з зазначенням суми вартості перевезення (фрахту). Виконавець або акцептує пропозицію від Замовника, або відхиляє пропозицію, або надає до розгляду Замовника свою пропозицію по вартості перевезення.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата за виконані перевезення здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання оригіналів документів.

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом наданих послуг, що підписується Сторонами після фактичного надання послуг. Підписання Акту наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його сторони (пункт 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 6.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір, після закінчення строку діє, а саме після 31.12.2021, автоматично пролонгується на наступний період на тих самих умовах, якщо жодна з Сторін Договору не вияве бажання припинити дію договору.

Докази направлення сторонами повідомлень про намір припинити дію Договору в матеріалах справи відсутні.

Позивач у позові зазначає, що оскільки Договором не обумовлено форму Замовлення, то замовлення передавались засобами мобільного зв`язку від уповноваженої особи Замовника. Так, з 18.06.2021 було прийнято 12 замовлень на послуги вантажного автомобільного перевезення.

Після фактичного виконання замовлень сторонами було складено та підписано акти надання послуг на загальну суму 359588,00грн., а саме: №998 від 18.06.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (трал) на суму 84000,00; №518 від 11.08.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (трал) на суму 72000,00грн.; №600 від 12.08.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (трал) на суму 55000,00грн.; № 601 від 12.08.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (трал) на суму 39600,00грн.; №1398 від 14.08.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (маніпулятор) на суму 3000,00грн.; №1184 від 22.08.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (трал) на суму 28000,00грн.; №1378 від 27.08.2021 за послуги вантажного автомобільного перевезення (маніпулятор) на суму 3000,00грн.; №1478 від 29.08.2021за послуги вантажного автомобільного перевезення (маніпулятор) на суму 12276,00грн.; №579 від 13.09.2021 за послуги вантажного автомобільного транспорту на суму 32000,00грн.; №624 від 14.09.2021 за послуги вантажного автомобільного транспорту на суму 14712,00грн.; №1580 від 16.09.2021 за послуги міжнародного транспортного перевезення до та після кордону на суму 13000,00грн.; №714 від 15.10.2021 за послугу вантажного автомобільного перевезення (маніпулятор) на суму 3000,00грн.

Зазначені акти надання послуг підписані уповноваженими особами обох сторін та скріплені їх печатками, а тому у відповідності до пунктів 3.2, 3.3 Договору є належними доказами прийняття відповідачем наданих послуг та відсутності будь-яких претензій з його сторони.

В матеріалах справи також наявні рахунки на оплату вищевказаних послуг: №998 від 18.06.2021, № 518 від 11.08.2021, № 600 від 12.08.2021, № 601 від 12.08.2021, № 1398 від 14.08.2021, №1184 від 22.08.2021, № 1378 від 27.08.2021, №1478 від 29.08.2021, №579 від 13.09.2021, № 624 від 14.09.2021, № 1580 від 16.09.2021, № 714 від 15.10.2021.

Будь-яких заперечень щодо факту отримання даних рахунків відповідач під час розгляду даної справи не надав.

З огляду на положення пункту 3.1 Договору, оплата за виконання перевезення повинна була бути здійснена відповідачем протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання оригіналів документів.

Суд зазначає, що в Договорі не передбачено конкретного переліку таких документів, а також не вказано якою із сторін вони мають надаватися. Спосіб передання таких документів також у Договорі не визначений.

Разом із тим, пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом наданих послуг, що підписується Сторонами після фактичного надання послуг. Підписання Акту наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його сторони.

Таким чином, підписання сторонами акту надання послуг свідчить про наявність у них станом на відповідну дату всіх оригіналів документів, які були необхідні для підтвердження факту надання послуг перевезення за Договором.

Зі змісту наявних у справі актів наданих послуг вбачається, що вони підписувалися сторонами у день їх складання, оскільки будь-які інші дати представниками сторін при їх підписанні не вказувалися.

За таких обставин, оскільки станом на дату підписання відповідних актів наданих послуг сторони мали в своєму розпорядженні всі оригінали документів, що були необхідні для прийняття послуг перевезення, відповідач повинен був здійснювати їх оплату протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання відповідного акту наданих послуг.

Відповідач своє зобов`язання виконав лише частково, сплативши 06.09.2021 грошові кошти в сумі 30000,00 грн., що підтверджується наявним у справі Актом звірки взаєморозрахунків за Договором за період січень 2021 р. - листопад 2021 р., який підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

При цьому також слід зауважити, що у даному акті звірки містяться відомості про здійснення відповідачем оплат ще на загальну суму 68000,00грн., однак вони стосуються актів наданих послуг №1417 від 29.03.2021, №1416 від 30.03.2021, №1418 від 30.03.2021 та №1227 від 28.07.2021, які в межах даної справи не розглядаються.

Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 329588,00грн. (359588,00грн. - 30000,00грн.)

23 січня 2022 року позивач направив відповідачу претензію, в якій просив погасити заборгованість у розмірі 239588,00грн., а також здійснені станом на 21.01.2022 нарахування сум втрат від інфляції, процентів за користування коштами та пені.

Відповідач залишив претензію без реагування, суму наявної заборгованості за Договором не погасив.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 513145,06грн., з яких: 329588,00грн. основного боргу, 14690,62грн. інфляційного збільшення, 9887,64грн. 3% річних, 158978,80грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з часиною 1 статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги перевезення за Договором на загальну суму 359588,00грн., які мали бути оплачені останнім протягом 5-ти банківських днів з дати підписання відповідного акту наданих послуг. Однак відповідач виконав свої зобов`язання частково - на суму 30000,00грн. - та з порушенням встановленого Договором строку.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати наданих за Договором послуг перевезення.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 329588,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати Замовником будь-яких передбачених цим Договором грошових зобов`язань, Виконавець залишає за собою право нарахувати і стягнути, а Замовник зобов`язується сплатити на підставі вимоги (рахунку) пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач за період 20.10.2022-27.07.2023 здійснив нарахування відповідачу 14690,62грн. інфляційного збільшення, 9887,64грн. 3% річних, 158978,80грн. пені.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Балцем" (64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, м.Балаклія, вул.Цемзаводське шосе, буд.3, код 00293060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Т" (04209, м.Київ, вул.Озерна, буд.10, кв.115, код 37445259) 329588,00грн. основного боргу, 14690,62грн. інфляційного збільшення, 9887,64грн. 3% річних, 158978,80грн. пені, 7697,18грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "11" березня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай