ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1370/18
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Міняйлі А.С., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Комунального підприємства Теплокомуненерго міста Монастирище до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії укладеним,
ВСТАНОВИВ:
26.12.2018 року позивач - Комунальне підприємство Теплокомуненерго міста Монастирище звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі також відповідач) про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20.11.2018 року на потреби опалення нежитлових приміщень відповідача укладеним на умовах проекту договору, поданого позивачем.
Позов мотивований тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень (магазин) № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , які знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , та споживає теплову енергію, яка постачається позивачем у цей житловий будинок. Житловий будинок по АДРЕСА_1 обладнаний централізованим теплопостачанням, система опалення приміщення магазину є невід`ємною частиною системи опалення всього будинку, проте за спожиту теплову енергію відповідач не сплачує, договір купівлі-продажу теплової енергії у позасудовому порядку укладати відмовляється.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 року у справі № 925/1370/18 (суддя Чевгуз О.В.) позов задоволено повністю, визнано укладеним між Комунальним підприємством Теплокомуненерго міста Монастирище та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20.11.2018 року на нежитлові приміщення (магазин) № 20 і № НОМЕР_2 , що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , на умовах проекту договору, поданого Комунальним підприємством Теплокомуненерго міста Монастирище; стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Теплокомуненерго міста Монастирище 1762 грн. судових витрат.
19.03.2019 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 року видано наказ.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.09.2019 року рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області із зазначенням, що судами попередніх інстанцій не було перевірено та не встановлено чи теплоспоживче обладнання відповідача (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі та чи наявний у споживача прилад обліку теплової енергії; чи відповідач використовує отриману від позивача теплову енергію для виробничих потреб, тобто відмінних від предмета надання житлово-комунальних послуг, чи відповідач є кінцевим споживачем наданої йому послуги з опалення та не здійснює її використання для інших потреб.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019 року справу №925/1320/18 передано на розгляд судді Господарського суду Черкаської області Грачову В.М.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.11.2019 року справу № 925/1370/18 прийнято до провадження суддею Грачовим В.М., призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.11.2019 року, сторонам запропоновано подати суду і іншим учасникам їх заяви по суті справи з урахуванням зауважень, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.09.2019 року.
Відповідачка подала до суду особисто та через представників:
30.10.2019 року клопотання про витребування у позивача додаткових доказів (вх. № 32850/19, т. № 2, а.с. 181-183), заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. № 32852/19, т. № 2, а.с. 190-192), в якому просила розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, враховуючи складність справи та необхідністю витребування додаткових доказів у позивача; відзив на позовну заяву (вх. № 32853/19, т. № 2, а.с. 193-198), в якому заперечила позовні вимоги, просила відмовити у їх задоволенні, враховуючи наступне: проект договору № 78-ТІ від 20.11.2018 року нею не підписувався, як стороною договору, через суперечність проекту Законам України Про теплопостачання, Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання; теплоспоживне обладнання приміщення магазину, який їй належить, приєднано до внутрішньо будинкової системи централізованого опалення багатоквартирного будинку, тому між сторонами має бути укладено договір про надання послуг відповідно до форми типового договору про надання послуг з централізованого опалення, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року з урахуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 06.11.2018 року у справі № 904/7024/17;
15.11.2019 року - заперечення на відповідь на відзив (вх. № 34748/19 від, т. № 2, а.с. 243-249);
12.12.2019 року, 16.12.2019 року клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (вх. № 37811/19, т. № 3, а.с. 16-18, 37-39), яке просила задовольнити з урахуванням запропонованих нею питань;
02.01.2020 року заяву (вх. № 11/20, т. № 3, а.с. 65-66), в якій заперечувала проти задоволення заяви позивача від 21.12.2019 року; заяву (вх. № 12/20, т. № 3, а.с. 67), в якій просила долучити до матеріалів справи копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 року у справі № 925/1371/18;
15.06.2020 року - заяву (вх. № 8893/20, т.4 а.с. 12-13) про долучення копій документів на виконання вимог п.п. 3-5 ухвали господарського суду Черкаської області від 05.06.2020 року (а.с. 12-47);
16.06.2020 року заяву про залучення до участі у справі третьої особи (вх. №8983/20, т.4 а.с. 52-53); заяву про надання додаткових матеріалів (вх. №8984/20, т.4 а.с. 61);
28.09.2020 року засобами електронного зв`язку та через особистий кабінет в системі Електронний суд клопотання (вх. № 14828/20, т.с. № 4 а.с. 113-115, 123-125) в якому просила направити матеріали справи № 925/1370/18 до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно технічної експертизи.
19.11.2020 року, 23.11.2020 року - заяву (вх. 18038/20, т.4 а.с. 158-159, а.с. 187-189), в якій просила залучити до у часті у справі Комунальне підприємство «Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства» в якості третьої особи на стороні відповідача; заяву про надання додаткових матеріалів (вх. 18041/20, т.4 а.с. 163-164);
07.02.2023 року клопотання (вх. вх. № 1986/23, № 2026/23 від 07.02.2023 року), в яких просила долучити додаткові докази до матеріалів справи;
28.02.2023 року клопотання про неналежність доказів (вх. вх. № 3316/23, № 3317/23, т. 5 а.с. 43-45, 46); клопотання (вх. № 3319/23 т. 5 а.с. 48-49), в якому просила не розглядати та не задовольняти заяву позивача про зміну позовних вимог, клопотання про долучення доказу (вх. № 3320/23, т. 5 а.с. 50-51); письмове пояснення (вх. № 3389/23, т. 5 а.с. 64-68), в якому повідомила, що 08.01.2019 року державним реєстратором зареєстровано право власності за відповідачем на нежитлове приміщення магазину загальною площею 96,9 кв.м., погашено існуючі документи на квартири АДРЕСА_2 , що вважає підставою укладати з позивачем типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630;
30.05.2023 року - письмове пояснення у справі (вх. № 9003/23, т. 5 а.с. 80-85).
Позивач в особі свого представника подав суду засобами електронного зв`язку та на паперових носіях:
08.11.2019 року, 10.12.2019 року відповідь на відзив (вх. № 33962/19, т. 2, а.с. 200-211, 37479/19, т.3 а.с. 3-9) за змістом яких спростовував доводи відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги повністю враховуючи, що відповідачка отримує теплову енергію від позивача для забезпечення функціонування магазину, а не для забезпечення умов проживання в квартирі, тобто відмінних від предмета надання житлово-комунальних послуг, вважає посилання відповідачки на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 904/7024/17 безпідставними у даній справі;
12.12.2019 року письмові пояснення на виконання вимог суду (вх. № 37815/19, т. № 3, а.с. 22-24).
24.12.2019 року заяву про зміну предмету позову (вх. № 39157/19, т. № 3, а.с. 47-55), в якій просив викласти частину четверту прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: «Визнати укладеним між Комунальним підприємством Теплокомуненерго міста Монастирище та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , яка має статус фізичної особи-підприємця, договір купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20.11.2018 року на нежитлові приміщення (магазин) № 20 і № НОМЕР_2 , що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , на умовах проекту договору № 78-ТІ від 20.11.2018 року, поданого Комунальним підприємством Теплокомуненерго міста Монастирище; письмові пояснення (вх. № 39159/19, т. № 3, а.с. 60-61);
15.06.2020 року поясненнях (вх. № 8942, т. 4, а.с.48-50);
18.11.2020 року пояснення щодо проведення експертизи (вх. 18001/20, т.4 а.с. 155-157);
31.01.2023 року заперечення (пояснення) щодо висновку експерта (вх. № 1676/23, т. 5 а.см. 1-3), в якому зазначив, що висновок експерта є неповним та таким, що поставлені завдання не реалізував;
07.02.2023 року заяву (вх. № 2023/23 т. 5 а.с. 11-13), в якій просив, з урахуванням тривалого розгляду справи, прохальну частину позовної заяви викласти в наступній редакції: "Визнати укладеним до 24 вересня 2020 року включно між Комунальним підприємством Теплокомуненерго міста Монастирище та ОСОБА_1 , яка має статус фізичної особи підприємця, договір купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20 листопада 2018 року на потреби опалення на нежитлові приміщення (магазин) № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , що знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на умовах, викладених у проекті договору № 78-ТІ від 20 листопада 2018 року, а саме: текст договору в редакції заяви позивача від 21.12.2019 № 374".
16.02.2023 року заяву (вх. № 2622/23, т. 5 а.с. 39-40), в якій надав суду докази направлення заяви про зміну предмету позову відповідачу для приєднання до матеріалів справи.
Ухвалами суду:
від 19.11.2019 року, 12.12.2019 року за клопотанням відповідача призначено розгляд справи № 925/1370/18 за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке в подальшому відкладено та призначено підготовче засідання на 21.01.2020 року; задоволено клопотання відповідача (вх. № 32850/19 від 30.10.2019 року), витребувано у позивача: належним чином завірену схему теплопостачання багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , в якій зазначені інженерний ввід/вводи та вузол/вузли обліку на ньому/них, належним чином завірену схему теплопостачання приміщень 20, 21, в якій зазначені точки приєднання приміщень 20, 21 до внутрішньобудинкової системи теплопостачання та місця встановлення вузла/вузлів обліку теплової енергії; належним чином завірену схему розмежування балансової належності мереж і експлуатаційної відповідальності позивача та відповідача; докази, якими позивач підтверджує факт приєднання або технічної можливості для приєднання теплоспоживчого обладнання приміщень 20, 21 (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід до місцевої (розподільчої) теплової мережі та наявність приладу обліку теплової енергії на ньому; докази використання відповідачем отриманої від позивача теплової енергії для виробничих потреб, тобто відмінних від предмета надання житлово-комунальних послуг; докази, якими позивач підтверджує факт, що відповідач не є кінцевим споживачем даної йому послуги з опалення та здійснює її використання для інших потреб.
від 21.01.2020 року - задоволено клопотання відповідача (вх. № 37811/19 від 12.12.2019 року), призначено у справі № 925/1370/18 судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, зупинено провадження у справі № 925/1370/18 на період проведення експертизи;
від 05.06.2020 року провадження у справі № 925/1370/18 поновлено, клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку виконання експертизи та клопотання судового експерта про забезпечення додатковими матеріалами призначені до розгляду у судове засідання на 16.06.2020 року;
від 16.06.2020 року - відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про залучення комунального підприємства Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства третьою особою та витребуванні у нього доказів; задоволено клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку проведення судової експертизи; надано Київському науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України згоду на проведення судової експертизи у справі № 925/1370/18 у термін понад 90 календарних днів; приєднано до матеріалів справи № 925/1370/18 подані позивачем на виконання вимог п. 2 та п.п. 3-5 ухвали суду від 05.06.2020 року, копії документів; зупинено провадження у справі № 925/1370/18 на час проведення експертизи;
від 12.08.2020 року - поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.09.2020 року;
від 29.09.2020 року, 19.11.2020 року задоволено клопотання відповідача (вх. № 14828/20 від 28.09.2020 року) про направлення матеріалів справи до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно технічної експертизи, призначено у справі № 925/1370/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі на період проведення експертизи, задоволено клопотання завідувача Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку виконання експертизи, надано Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз згоду на проведення судової експертизи у справі № 925/1370/18 у термін понад 90 календарних днів.
01.12.2022 року від завідувачки Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вх. № 14165/22, т.4 а.с. 234) з висновком експерта №1216/20/2122-2123/22-23 від 18.11.2022 року (т.4 а.с. 236-246) та матеріалами справи № 925/1370/18.
Ухвалами суду: від 14.12.2022 року - поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 07.02.2023 року;
від 07.02.2023 року - прийнято до провадження заяву позивача про зміну предмету позову (вх. № 2023/23 від 07.02.2023 року), відкладено підготовче засідання на 28.02.2023 року;
від 28.02.2023 року, 05.04.2023 року, 30.05.2023 року - закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті, який в подальшому відкладено на 27.06.2023 року.
В судове засідання 27.06.2023 року сторони явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином відповідно до довідок суду про доставку електронних листів з ухвалою суду від 30.05.2023 року на їх електронні адреси, представник позивача подав 27.06.2023 року клопотання (вх. № 10707/23), в якому підтримав вимоги уточненого позову, просив його задовольнити, розгляд справи проводити без його участі, відповідачка причини неявки суду не повідомила.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Дослідивши подані представниками сторін заяви по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з таких підстав.
Із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 146190816 від 21.11.2018 року та № 146182244 від 21.11.2018 року вбачається, що:
об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 96004883 квартира АДРЕСА_3 , зареєстровано 28.08.2008 року право власності за фізичною особою ОСОБА_1 на підставі договору міни № 2680 від 07.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Горбуновою М.І. (т. 1 а.с. 16-17);
об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 12513183 квартира АДРЕСА_4 , зареєстровано 23.03.2008 року право власності за фізичною особою ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 3027 від 26.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Горбуновою М.І. (т. 1 а.с. 18-19).
Відповідачка Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , має статус підприємця з 24.11.2005 року про що внесено запис № 20120170000000487 та підтверджено даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.21-26).
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що у період з 01.10.2009 року по 26.05.2011 року між Дочірнім підприємством «Теплокомуненерго» ПАТ «Монастирищенський ордера Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод», правонаступником якого є позивач, та відповідачем були укладені договори на надання послуг з централізованого опалення, гарячої води та обслуговування внутрішньо-будинкових прибудинкових мереж, про надання послуг обслуговування внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, як власника квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 (перейменовано на АДРЕСА_1 , в судовому порядку на виконання рішень Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.10.2010 року у справі № 2-358/10, від 07.08.2012 року у справі № 2-17/12, які набрали законної сили.
В межах первісного розгляду справи № 925/1370/18 судами встановлено, наступне.
Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26.05.2011 року №91 квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 ) виведено із житлового фонду. Копія виписки із вказаного рішення знаходиться в матеріалах справи (т.1 а.с. 29). Відповідно до п. 3 вказаного рішення гр. ОСОБА_1 рекомендовано укласти договори на обслуговування нежитлового приміщення по АДРЕСА_8 з комунальними службами.
Позивач неодноразово надсилав відповідачу проекти договорів «Про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, холодного водопостачання і водовідведення», «Про надання послуг з централізованого опалення», проте відповідач на вказані звернення не відреагував.
Відповідно до судових рішень господарського суду у справі №925/869/14 від 16.10.2014 та у справі №925/262/17 від 12.04.2017 з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача було стягнуто вартість спожитої теплової енергії щодо спірних нежитлових приміщень за період з 01.10.2011 року по 31.12.2016 року.
Відповідно до Робочого проекту, розробленого ПМП "Політехнік" у 2008 році на замовлення ОСОБА_1 та виходячи з технічних умов, виданих позивачем на встановлення приладу обліку, відповідачем виконано роботи по частковому демонтажу існуючої системи опалення квартир АДРЕСА_2 . Так, згідно з Робочим проектом "після спрямлення стояків опалення в приміщенні магазину залишається 15 метрів трубопроводів діаметром 27 мм. Після спрямлення трубопроводів рушниковисушувачів в магазині залишається 6 метрів металопластикових трубопроводів діаметром 20 мм. Розрахункові сумарні втрати тепла ізольованих трубопроводів магазину складають 362 Вт/год." "Максимальне теплове навантаження приміщення складається з навантаження від втрат теплової енергії в ізольованих стояках та максимального теплового навантаження опалювальних приладів".
17.08.2010 року інспекція Держархбудконтролю у Черкаській області надала дозвіл ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт, підрядником яких є ПМП "Політехнік", з реконструкції квартир АДРЕСА_5 і АДРЕСА_6 під магазин роздрібної торгівлі відповідно до проектної документації, розробленої ТОВ "Уманьбудпроект" та затвердженої 07.08.2009 року.
Позивач листами від 01.06.2012 вих. № 296 та від 09.10.2012 вих. № 583 надсилав відповідачу проекти договорів № 16-ТО від 29.05.2012 "Про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного водопостачання і водовідведення" та № 16-ТІ від 09.10.2012 "Про надання послуг з централізованого опалення" на нежитлові приміщення №20 та №21 для їх укладення та повернення одного екземпляру підписаного договору, проте, останні залишені без відповіді та реагування.
Теплова енергія подавалась позивачем у будинок АДРЕСА_1 протягом опалювальних сезонів 2014-2016 років відповідно до розпоряджень Монастирищенської районної державної адміністрації від 14.10.2014 №108, від 06.10.2015 № 86, рішень виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26.03.2014 № 93, від 30.09.2015 № 107, від 28.09.2016 № 104, від 30.11.2016 № 133 щодо затвердження тарифів, постанов НКРЕКП щодо тарифів на теплову енергію. Подача теплової енергії у будинок підтверджується актами на відпуск теплової енергії позивачем іншим особам-споживачам цього будинку.
29.11.2018 року позивач надіслав відповідачу два екземпляри договору купівлі-продажу теплової енергії на нежитлові приміщення, власниками яких є відповідачка.
19.12.2018 року відповідач направила позивачу лист за вих. № 218, у якому повідомила, що відмовляється підписувати отриманий нею від позивача проект договору через його невідповідність вимогам Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». В проекті договору не враховано створення в будинку АДРЕСА_1 і спосіб приєднання магазину до внутрішньо будинкової системи постачання теплової енергії. Із зазначених підстав відповідач договір не підписала, протокол розбіжностей не складала і його проект повернула позивачу. Разом з цим, пропонувала позивачу підготувати новий проект договору із урахуванням зазначених нею обставин (т. 1 а.с. 75).
Із доданих позивачем до позовної заяви акта обстеження внутрішньобудинкової системи опалення будинку по АДРЕСА_1 від 15.12.2016 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015 року у справі № К/800/37769/15, схеми теплопостачання м. Монастирище, схеми балансового розмежування із робочого проекту на вузол обліку теплової енергії магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », схеми балансового розмежування із робочого проекту на вузол обліку теплової енергії на приміщення квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , які переобладнуються в магазин в житловому будинку, пояснень представника в засіданні суду, вбачається наступне.
Квартири АДРЕСА_5 і АДРЕСА_6 знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , які реконструйовані в нежитлове приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » який, в свою чергу, вводиться в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, будівельними вимогами до інженерного обладнання, в тому числі до системи опалення. Нежитлове приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташоване на першому поверсі п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Постачання теплової енергії в даний будинок здійснюється централізовано. Внутрішньобудинкова система, по якій здійснюється поставка теплової енергії до квартир та інших приміщень, є єдиною внутрішньобудинковою системою, відповідно до будівельних норм. Так як відключення споживача теплової енергії від централізованих мереж є зміною схеми мереж, то таке відключення можливе лише за згодою органів або посадових осіб, до відання яких відноситься контроль за безпечним функціонуванням системи.
Система опалення вказаного приміщення є невід`ємною частиною системи опалення будинку, розташованого за вказаною адресою (копія акту обстеження додається). Для повного відключення окремих приміщень у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 від централізованої системи теплопостачання, відсутні як правові підстави, так і технічні можливості.
Окрім стояків опалення, у квартирах, які переобладнані під магазин роздрібної торгівлі наявна горизонтальна система опалення, підключена до внутрішньобудинкової системи опалення через засіб обліку. Від такої системи опалення через засіб обліку відповідачка не споживає теплову енергію. При відключенні тільки опалювальних приладів обігрів приміщення здійснюється від стояків, відключити які для однієї кімнати або квартири технічно неможливо, і тепловіддачі від будівельних конструкцій суміжних приміщень.
Через єдину централізовану систему опалення здійснюється відпуск теплової енергії в житловий будинок по АДРЕСА_1 , в тому числі і в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Враховуючи те, що у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » тепловіддачі поверхні наявні, то відповідач отримує теплову енергію.
У приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке знаходиться у структурі багатоквартирного житлового будинку відсутні будь-яка індивідуальна система опалення - електрична газова, тощо.
Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 29.01.2015 року № 11 надано дозвіл на від`єднання від внутрішньобудинкових тепломереж та влаштування індивідуального (автономного) електричного теплопостачання магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (колишні квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 ).
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15.06.2015 року позов ДП «Теплокомуненерго» ПАТ «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» було задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 11 від 29.01.2015 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 і гр. ОСОБА_3 на від`єднання від внутрішньобудинкових тепломереж та влаштування індивідуального (автономного) електричного теплопостачання магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і нежитлового приміщення, яке реконструюється під розширення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (бувші квартири АДРЕСА_9 .
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15.06.2015 року - без змін.
Ухвалою від 13.10.2015 у справі К/80037769/15, К/800/38169/15, відмовляючи відповідачу у задоволенні касаційної скарги Вищий адміністративний суд прийшов до висновку, що відключення від мереж централізованого теплопостачання допускається лише щодо житлових будинків у цілому, а не окремих їх приміщень та з дотриманням відповідних умов.
Право на відключення від мереж централізованого теплопостачання може бути реалізовано лише через процедуру, передбачену Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Враховуючи вищезазначене, само по собі надання дозволу відповідачу на від`єднання приміщення колишніх квартир (розташованих у багатоквартирному будинку) без доказів завершення їх реконструкції під магазин і оформлення готовності об`єкта до експлуатації в органах Державної архітектурно-будівельної інспекції не припиняє надходження теплоносіїв поставляємих позивачем до приміщення належного відповідачу і не є перешкодою для укладення спірного договору.
Із сертифіката серії ЧК №162183631718 від 29.12.2018 року (т. 5 а.с. 26) вбачається, що Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Черкаській області засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) реконструкція квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 ; характер будівництва - реконструкція; основні показники об`єкта: загальна площа 96,60кв.м., корисна площа 91,0 кв.м., будівельний об`єм 290,0 кв.м., кількість робочих місць 2 люд. Замовник об`єкта ФОП ОСОБА_1 ; генеральний проектувальник - ТОВ «Уманьбудпроект»; генеральний підрядник ТОВ «Монастирищенський райагробуд». Сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 20.12.2018 року.
Із витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 152354642 від 11.01.2019 року (т. 5 а.с. 27) вбачається, що об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1740540371234 магазин роздрібної торгівлі загальною площею 96,9 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_10 зареєстровано на праві приватної власності за відповідачкою 07.01.2019 року приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. на підставі договору купівлі продажу № 3027 від 26.10.2005 року, договору міни № 2680 від 07.08.2008 року, сертифікату ДАБІ серії ЧК №162183631718 від 29.12.2018 року.
При повторному перегляді справи № 925/1370/18, що розглядається, за клопотанням відповідачки призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експертів судом поставлені питання з урахуванням пропозицій представників сторін. За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 925/1370/18, судовим експертом Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Науменко О.В. складено висновок від 18.11.2022 року № 1216/20/2122-2123/22-23 (т.4 а.с.236-243), із якого вбачається таке.
1. Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 є багатоповерхова будівля, станом на час обстеження є такою, що експлуатується, відноситься до будинків квартирного типу, на першому поверсі будівлі розташовані вбудовані нежитлові приміщення;
Нежитлові приміщення 20, 21 що розташовані у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , на час проведення даного дослідження переобладнані під магазин, розташовані на першому поверсі будинку, складаються приміщень:
-№ 1 - торговий зал загальною площею 46,8 м2; № 2 - торговий зал загальною площею 33,0 м2; № 3 - убиральня загальною площею 2,5 м2; № 4 - кладова загальною площею 2,5 м2;
-№ 5- торговий зал загальною площею 11, м2;
-Загальна площа приміщень складає 96,9 м2, висота приміщень - 2,4 м.
Приміщення розташовані в межах огороджуючих конструкцій (зовнішні та внутрішні стіни) будинку, приміщення облаштовані двома виходами на прилеглу територію будинку (дивись фото 1 - 3), через досліджуємі приміщення проходять системи теплопостачання (дивись фото 7, 8), та водопостачання, та системи вентиляції та каналізації будинку в, приміщаннях влаштований окремий контур системи теплопостачання зі своїм засобом обліку споживання теплової енергії (дивись фото 9, 10);
Узагальнюючи результати проведеного дослідження наданої документації та натурного обстеження, встановлено, що нежитлові приміщення 20, 21 розташовані у складі (структурі) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки:
-відповідно наданої на дослідження документації, зазначені приміщення переобладнані з квартир житлового будинку;
-відповідно до натурного обстеження, приміщення розташовані в межах будинку та є частиною внутрішнього об`єму будівлі, а також нерозривно пов`язані з будинком системами тепло-, водо-постачання та каналізації.
Експерт звертає увагу, що пред`явлені до натурного обстеження нежитлові приміщення 20, 21 станом на час проведення даного дослідження є приміщення магазину.
2. Система опалення нежитлових приміщень 20, 21, що розташовані у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , оскільки:
- відповідно наданої на дослідження документації підключення опалення магазину передбачено від існуючої мережі теплопостачання будинку через індивідуальний лічильник теплової енергії;
-за результатами натурного обстеження системи опалення нежитлових приміщень 20, 21 та загально будинкової системи встановлено, що нежитлові приміщення 20, 21 має окремий контур системи опалення з горизонтальною розводкою, який врізаний до внутрішньо будинкової системи теплопостачання після вузла обліку теплової енергії будинку, та обладнаний індивідуальним лічильником теплової енергії.
3. Система опалення нежитлових приміщень 20, 21, що розташовані у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 має замкнутий контур, оскільки теплоносій, який потрапив в систему опалення магазина, після віддачі частини теплової енергії потрапляє назад до внутрішньо будинкової системи опалення.
25.09.2020 року співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 прийнято рішення, оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку (т. 5 а.с. 14-18), зокрема про обрання індивідуальної моделі договорів на надання послуги з постачання теплової енергії, а саме: кожному співвласнику багатоквартирного будинку заключити індивідуальний договір із КП «Теплокоиуненерго» м. Монастирище на послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкової системи теплопостачання).
01.10.2020 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачкою, як споживачем, укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньо будинкової системи теплопостачання) № НОМЕР_3 щодо розширення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у буд. АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 20-23).
Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є уточнена вимога позивача до відповідачки про укладення договору купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20.11.2018 року на нежитлові приміщення (магазин) № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , на умовах проекту договору, поданого Комунальним підприємством Теплокомуненерго міста Монастирище 21.12.2019 року з терміном дії до 24.09.2020 року.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, п.п. 5, 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України також передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, присудження до виконання обов`язку в натурі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтями 55, 64, 124 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 8, ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: місцеві суди; апеляційні суди; Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);
договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);
договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).
Положеннями ст. 181 ГК України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
За приписами ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч. 3 ст. 184 ГК України).
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (ч. 1 ст. 187 ГК України).
Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін згідно п. 3 ст.179 ГК України, якщо його засновано на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ст. 14 ЦК України).
За наведених приписів закону укладення договору для сторони є обов`язковим лише у випадках прямо встановлених законодавством чи визначених домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» від 02.05.2005р. №2633-IV, відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов`язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 вказаного Закону, теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Отже, обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
З огляду на наведене (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
За таких обставин, саме споживачі та постачальники теплової енергії на підставі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» є суб`єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (ч. 4 ст. 19 цього Закону).
Відповідно до п.1 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила № 1198), саме ці Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. Правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, які виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (п. 2 цих Правил).
За змістом п. 3 Правил № 1198 споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, які виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (п. 4 Правил № 1198).
Відповідно до п. 7 Правил № 1198 усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку згідно затверджених технічних умов і проектів.
Положеннями п. 17 Правил № 1198 встановлено, що для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію.
Отже, укладення договору купівлі-продажу теплової енергії є обов`язком споживача.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 26.06.2004 (чинний на момент спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів в порядку, встановленому законодавством; споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; внутрішньобудинкові системи - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
У офіційному виданні Голос України № 231 від 09.12.2017 р. був опублікований Закон України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017р. № 2189-VІІІ (далі Закон).
Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017р.), та вводиться в дію з 01.05.2019 р., крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VІІІ, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
У ст. 1 Закону № 2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3)виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За приписами п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 630 від 21.07.2005, централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря в приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Як вище загадувалось, за змістом ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Порівняльний аналіз вищевказаних нормативно-правових актів свідчить про те, що теплопостачанням є надання суб`єктом господарювання теплової енергії, яка є товарною продукцією, а не комунальною послугою, а тому відносин, що виникають стосовно її купівлі-продажу не регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та постановою КМУ № 630.
При цьому, слід зазначити, що визначальним для вибору й укладення виду договору між теплопостачальною організацією та споживачем і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься в розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення в них підприємницької діяльності, укладають із теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням в них встановленого тарифу для «інших споживачів».
Таким чином, тарифи для оплати послуг з централізованого опалення для населення застосовуються для здійснення оплати фізичними особами послуг з централізованого опалення в приміщеннях, які використовуються ними для проживання. Теплова енергія поставлена в нежилі приміщення, які використовуються фізичними особами-підприємцями для зайняття підприємницькою діяльністю за тарифами для населення оплачуватися не можуть.
Із викладених обставин справи суд вбачає, що відповідачка є власницею нежитлового приміщення, яке було утворено в результаті реконструкції квартир АДРЕСА_5 і АДРЕСА_7 та використовуються нею не для проживання, а для здійснення підприємницької діяльності, що, в свою чергу, свідчить, що ці приміщення не відносяться до житлового фонду, до якого не входять нежитлові приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Оскільки відповідачка на згадану частину приміщення отримувала теплову енергію не для задоволення власних житлово-побутових потреб, між нею та позивачем має бути укладено договір саме на поставку (купівлю-продаж) теплової енергії у період з 20.11.2018 року по 24.09.2020 року.
Поставка теплової енергії в нежилі приміщення не може відбуватися за умовами Типового договору про надання послуг з централізованого опалення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Посилання відповідачки на постанову Великої Палати Верховного суду від 06.11.2018 року у справі № 904/7024/17 є безпідставним, оскільки обставини, наведені в ній не відповідають обставинам справи, яка розглядається, тому й правові висновки, висловлені в постанові не можуть братись судом до уваги в ході розгляду даної справи.
За текстом згаданої постанови Верховний Суд зазначив, що з огляду на відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії такий договір повинен укладатися зі споживачем, теплоспоживче обладнання якого (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі, за наявності у споживача приладу обліку теплової енергії. При цьому, за висновками Верховного Суду, такий договір повинен укладатися з урахуванням вимог законодавства, які регулюють відносини у сфері теплопостачання (Закон України «Про теплопостачання», Правила № 1198) та з дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 ЦК України.
Дослідивши та перевіривши умови запропонованого позивачем (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) Договору купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20.11.2018 року на предмет їх відповідності Закону України «Про теплопостачання» та Правилам № 1198, суд визнає, що вищезгаданий Договір відповідає зазначеним вимогам закону. Належних та допустимих доказів невідповідності спірного Договору вимогам чинного законодавства відповідачка не надала, її заперечення проти позову спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.
З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі, оцінивши висновок експерта у сукупності з іншими доказами і доводами, поданими сторонами в обґрунтування позову і заперечень про нього, суд приходить до висновку, що укладення договору купівлі-продажу теплової енергії є обов`язком споживача.
Судом договір купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20.11.2018 року перевірений, його відповідність вимогам законодавства встановлена.
Належних та допустимих доказів невідповідності спірного Договору вимогам законодавства відповідач не надав, його заперечення проти позову спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання укладеним договору купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20.11.2018 року, сторонами якого є позивач та відповідачка, підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати укладеним до 24 вересня 2020 року між Комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище, ідентифікаційний код юридичної особи 25584373, місцезнаходження: 19101, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 122-І з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_11 договір купівлі-продажу теплової енергії № 78-ТІ від 20 листопада 2018 року на нежитлові приміщення (магазин) №№ 20, НОМЕР_2 , що знаходяться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , на умовах проекту договору, поданого Комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище, а саме:
«Д О Г О В І Р № 78-ТІ
купівлі продажу теплової енергії
м. Монастирище 20листопада2018 р.
Комунальне підприємство Теплокомуненерго міста Монастирище, в особі директора Крохмального Сергія Петровича, що діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Монастирищенської міської ради № 32-3 від 16.09.2015 року (далі - Постачальник, Продавець), з однієї сторони, і ОСОБА_1 , що є власником,
орендарем нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) і яка діє на підставі відомостей з ЄДР про реєстрацію її як фізичної особи-підприємця, договору міни, 2680, 07 серпня 2008 року, договору купівлі-продажу, 3027, 26 жовтня 2005 року та рішення виконкому Монастирищенської міської ради від 26 травня 2011 року № 91 про виведення квартир із житлового фонду (далі - Споживач, Покупець), з іншої сторони, (далі - Сторони), уклали цей договір про нижченаведене:
1. Предмет договору
1.1.За договором Постачальник зобов`язується поставити товар - теплову енергію на потреби опалення нежитлових приміщень Споживача, що знаходяться в структурі житлового будинку/гуртожитку і який зобов`язаний прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором, дотримуватися передбаченого Договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію теплоспоживального обладнання, що ним використовується.
1.2.Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві теплову енергію на потреби опалення нежитлового (-их) приміщення (- нь) (далі - теплову енергію) магазину (нежитлові приміщення № 20 і № 21), що знаходиться (- дяться) в структурі житлового будинку/гуртожитку за адресою (-ами): АДРЕСА_1 і є власністю або орендується (- ються) ОСОБА_1 з часткою 1/1 на підставі договору міни, 2680, 07 серпня 2008 року, договору купівлі-продажу, 3027, 26 жовтня 2005 року та рішення виконкому Монастирищенської міської ради від 26 травня 2011 року № 91 про виведення квартир із житлового фонду.
2. Умови і порядок постачання теплової енергії
2.1.Постачальник постачає Споживачеві, в опалювальний період, теплову енергію в межах:
Q рік = 8,9Гкал/рік. Максимальне теплове навантаження Q = 4366ккал/год . (розраховано на t"-20"C)
2.1.1.Загальна площа приміщення Споживача становить 91,9 м2, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Джерело теплової енергії котельна по
АДРЕСА_12 .Розподіл теплової енергії в Гігакалоріях по місяцям (для Споживачів без приладів обліку - розрахунковим методом):
0102030405 060708 091011 12січеньлютийберезеньквітеньтравень червеньлипеньсерпень вересеньжовтеньлистопад грудень-4,8 'С-3,7 С0,9 Є8,7 С 7,7 ° С2 'С-2,5С1 квартал5.09V т. ч.Січень1.95Лютий1.68Березень 1.46 2квартал 3квартал031ут. ч.Квітень0.31Травень0Червень 0 0у т. ч. Липень 0Серпень 0Вересень 0 4 квартал 3,5 у т. ч. Жовтень 0,43Листопад 1.32 Грудень 1,75
Вказані об`єми споживання теплової енергії в Гігокалоріях можуть збільшуватись по окремих місцях , тільки у випадку, коли фактична температура зовнішнього повітря знижується відповідно до середньостатистичної по нашому регіону.
2.3. Характеристика засобів обліку теплової енергії Споживача:
Порядковий номерВид засобу обліку теплової енергіїТип засобу обліку теплової енергіїЗаводський номерПерше показанняМісце встановленняПримітка1.лічильникUltraheat 2wr667115290000000 kwв приміщенні № 20,21
2.4. Усі нові або реконструйовані системи теплопостачання Споживача, до введення їх у роботу, повинні бути прийняті в
експлуатацію Постачальником згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ № 1198 від 03 жовтня 2007 року (далі - Правила користування тепловою енергією) та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 року (далі - Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж) з оформленням відповідного акта.
2.5.Відпуск теплової енергії проводиться на протязі опалювального сезону, встановленого відповідними рішеннями органів державної влади. За кожен день продовження опалювального сезону Споживач сплачує вартість опалення у розмірі повного тарифу (крім споживачів, які здійснюють розрахунки за приладами обліку).
2.6.Межа відповідальності між Постачальником і Споживачем за стан та обслуговування теплових мереж визначається їх балансовою належністю та фіксується на схемі розмежування балансової належності тепломереж і експлуатаційної відповідальності Сторін в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору, та не може бути змінений в односторонньому порядку.
3. Права та обов`язки Споживача
3.1.Споживач має право:
3.1.1.Вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації (якщо це можливо за існуючими технічними умовами та передбачено Порядком відключення № 4 від 22.11.2005) про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором; відмова від послуг теплопостачальної організації можлива за умови, якщо споживач є власником окремо розташованої будівлі (будинку).
3.1.2.Отримувати інформацію від Постачальника щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором;
3.1.3.Вимагати від Постачальника надання достовірної інформації про встановлені тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання тощо;
3.1.4.Перевіряти достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію, згідно з умовами договору;
3.1.5.Отримувати згідно із законодавством та укладеним договором відшкодування завданих йому збитків;
3.1.6.У разі порушення Постачальником умов договору викликати його представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо;
3.1.7.Вимагати проведення по будинках, не обладнаних приладами комерційного обліку теплової енергії, нарахування реально спожитої кількості тепла на потреби опалення відповідно до визначених договором теплових навантажень будинків, реальних температур носія в теплових мережах, температур зовнішнього повітря та тривалості розрахункового періоду;
3.1.8.Вимагати поновлення теплопостачання після усунення технологічних порушень, якщо теплопостачання було припинено без розірвання договору;
3.1.9.Звертатися до суду в установленому законодавством порядку для вирішення питань, що стосуються предмета договору;
3.2.Споживач зобов`язується:
3.2.1 Своєчасно укласти (переукласти) договір купівлі-продажу теплової енергії з Постачальником;
3.2.2.Додержуватись вимог договору, нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів;
3.2.3.Забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної систем теплоспоживання;
3.2.4.Забезпечити безперешкодний доступ до власного теплового обладнання, приладів комерційного обліку представникам Постачальника за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків; Не виконання даної вимоги Споживачем є підставою для проведення перерахунку кількості спожитої теплової енергії по проектному тепловому навантаженню за період з моменту останньої перевірки;
3.2.5.Зберігати вузол обліку та пломби на ньому в належному стані;
3.2.6.Повідомляти Постачальника про недоліки в роботі вузла обліку;
3.2.7.Вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та Правил користування тепловою енергією;
3.2.8.Погоджувати з Постачальником всі зміни, які мають відбутися в опалювальній системи Споживача, нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії;
3.2.9.Надавати необхідні розрахункові документи на вимогу представників Постачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам вузла обліку;
3.2.10.У разі передбачення Порядком відключення та наявності технічної можливості на відключення від опалення, повідомити Постачальника про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору;
3.2.11.Не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди), самовільно не втручатись в існуючу систему теплопостачання (опалення) без узгодженого проектного рішення з Постачальником;
3.2.12.У міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання;
3.2.13.Не займати підвали будинків, будівель (споруд), що мають небезпеку затоплення, в яких прокладені теплові мережі або обладнані теплові вводи, під майстерні, склади, магазини, офіси тощо;
3.2.14.Недопустити провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з Постачальником;
3.2.15.Споживати теплову енергію в межах обсягів, передбачених в пункті 2.2. даного договору. У разі встановлення засобу обліку теплової енергії на приміщення, Споживач зобов`язується не перекривати повністю споживання через засіб обліку.
3.2.16.Вчасно повідомити Постачальника про всі об`єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж Споживача (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа тощо);
3.2.17.Додержуватись умов та порядку обмеження та припинення подачі теплової енергії, які передбачені пунктом 8 договору та іншими нормативними актами;
3.2.18.Письмово сповіщати Постачальника про зміну власного найменування, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів), опалювальної площі або об`єму споживання теплової енергії не пізніше 5-ти днів з моменту настання зазначених подій;
3.2.19.Передбачити резервне джерело теплопостачання для об`єктів, які потребують безперервного теплопостачання;
3.2.20.Виготовляти й заміняти сопла в елеваторних вузлах та дросельні шайби тільки за узгодженням з Постачальником;
3.2.21.Не включати теплоспоживальне обладнання, експлуатація якого була заборонена або не прийнята Постачальником;
3.2.22.Призначити особу, відповідальну за справний стан та безпечну експлуатацію власних теплоспоживальних установок і теплових мереж. Обслуговувати своє теплове обладнання підготовленим та атестованим персоналом або спеціалізованими організаціями на підставі погодженого з Постачальником договору;
3.2.23.Забезпечити збереження власних приладів обліку теплової енергії, ремонтувати, здійснювати їх періодичні повірки, згідно паспорту на лічильник обліку теплової енергії, з пред`явленням відповідно засвідчених копій документів Постачальнику, що підтверджує їх Держповірку, до початку опалювального сезону;
3.2.24.У випадку втрати внаслідок пориву зворотної мережної води з вини ОСОБА_4 , розгерметизації теплових мереж, які перебувають на обслуговувані Споживача, негайно припинити споживання теплової енергії до усунення причин витоку, повідомити про це Постачальника, сплатити йому вартість хімічно очищеної води (та тепла в ній) яка піде на заміщення витікшої;
3.2.25.За власний рахунок проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
3.2.26.Дотримуватись температурного режиму в приміщенні у відповідності до санітарних норм (для Споживачів приміщення яких знаходяться в структурі житлового будинку/гуртожитку та обладнані приладами обліку теплової енергії);
3.2.27.Безперебійно забезпечувати тепловою енергією власні системи теплопостачання, а також системи теплопостачання субспоживачів, приєднаних до теплового обладнання Споживача;
3.2.28.Додержуватися норм витоку мережної води, а також норм якості зворотної мережної води після своїх систем теплоспоживання.
3.2.29.Щомісячно 25 числа з`явитись до Постачальника з журналом обліку теплової енергії для складання акту про фактичне використання теплової енергії за звітний місяць. Підписаний акт є підставою для проведення остаточних розрахунків між Постачальником та Споживачем. В разі відмови Покупця від підписання акту прийому-передачі фактично використаної ним теплової енергії, теплова енергія вважається поставленою незалежно від підписання акту;
В разі відсутності показників з приладів обліку Споживача у встановлений термін кількість спожитої теплової енергії за розрахунковий період визначається згідно нормативних вказівок;
3.2.30.Підписати акт звірки взаємних розрахунків за спожиту теплову енергію протягом 3 календарних днів із дня його надання Постачальником. У разі відмови від підписання акту вважається, що Споживач погодився із сумою заборгованості, що визначена Постачальником;
3.2.31.Встановити всі опалювальні прилади, відповідно до проектних рішень.
3.2.32.У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії сплачувати пеню за встановленими законодавством або договором розмірами;
3.2.33.У разі зниження якості послуг, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, перепад температури в кімнатах і температур наріжних стін більше 4 °С, причиною яких є будівельні недоліки (негерметичність віконних рам, незаповнені шви кладки зовнішніх стін, відсутність теплоізоляційний матеріалів на підлозі перших та на стелі останніх поверхів) за рекомендаціями Постачальника вирішити питання з утеплення приміщення (- нь) з метою попередження надмірних витрат теплової енергії (для Споживачів приміщення яких знаходяться в структурі житлового будинку/гуртожитку та не обладнані приладами обліку теплової енергії).
4. Права та обов`язки Постачальника
4.1.Постачальник має право:
4.1.1.При сумніві у переданих показниках, знімати та перевіряти покази вузла обліку відповідно до умов договору та проводити обстеження системи теплоспоживання Споживача щодо виявлення споживання теплової енергії поза вузла обліку;
4.1.2.Встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання теплової енергії Споживачеві до обсягу, визначеного у договорі;
4.1.3.Вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час споживання теплової енергії, порушенями у роботі теплового обладнання Споживача, що призвели до перебоїв у технологічному процесі теплопостачання;
4.1.4.Обмежувати, частково або повністю припиняти постачання теплової енергії Споживачеві після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні у випадках, передбачених Правилами користування тепловою енергією, пунктом 8 договору та іншими нормативними актами України;
4.1.5.Укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із Споживачем;
4.1.6.Обмежувати або припиняти постачання теплової енергії Споживачеві у разі виникнення обставин непереборної сили, передбачених у договорі, без попередження;
4.1.7.Видавати дозволи та технічні умови на підключення субспоживачів до розподільчих теплових мереж Споживача;
4.1.8.Безперешкодного доступу до теплового обладнання та приладів комерційного обліку, що належать Споживачеві;
4.1.9.Вимагати від Споживача винесення споруд та інших об`єктів, зведених з порушенням вимог законодавства, за межі охоронних зон теплових мереж;
4.1.10.Пропонувати Споживачеві послуги, пов`язані з постачанням теплової енергії, обслуговуванням теплового господарства;
4.1.11.Вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час користування тепловою енергією;
4.1.12.При наявності технічної можливості та за згодою Споживача, приєднувати до його теплових мереж нових споживачів (субспоживачів);
4.1.13.Припинити подачу теплової енергії (у разі не заборони такого нормами діючого законодавства та наявності технічної можливості) якщо Споживач не виконав пункт 6.7. договору;
4.1.14.У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань засобів обліку теплової енергії звернутися до акредитованої лабораторії для проведення експертизи їх технічного стану та метрологічної повірки;
4.1.15.При невиконанні Споживачем вимог передбачених п. 3.2.11 договору, Постачальник має право на підставі акту замірів фактичної температури в приміщенні Споживача зробити нарахування за фактично відпущену теплову енергію Споживачу, в разі відсутності приладів обліку теплової енергії.
4.1.16.У разі несплати за спожиту теплову енергію Постачальник має право обмежити або припинити постачання теплової енергії (якщо таке передбачено Порядком відключення та наявними технічними умовами) та нарахувати Споживачу штрафні санкції.
4.1.17.Доступу до приміщення Споживача, у тому числі несанкціонованому, для ліквідації аварій.
4,2,Обов`язки Постачальника:
4.2.1.Забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу Споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка мережної води, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором;
4.2.2.Надавати Споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором;
4.2.3.Після закінчення опалювального періоду надавати Споживачеві дані про обов`язкові обсяги робіт з підготовки власного теплового господарства до наступного опалювального періоду;
Якщо Споживач та Постачальник не досягли згоди, то питання щодо розбіжностей вирішуються у встановленому законодавством порядку.
5. Облік теплової енергії
5.1.Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом (по проектному тепловому навантаженню) або за приладами обліку на межі продажу з урахуванням положень п. 5.3. п. 5.4 та п. 5.5 договору;
5.2.У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
5.3 Постачальник передає теплову енергію у власність на комерційному приладі обліку Споживача на межі продажу яка є або не є межею балансової належності (відповідальності) та/або межею експлуатаційної відповідальності відповідно до додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.
5.4.Проектування та встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Установлення приладів обліку виконується згідно з узгодженим з Постачальником проектом на межі балансової належності (в разі технічної можливості). У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності (розподілу теплових мереж), розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням витрат теплової енергії на дільниці мережі від межі розподілу до місця установки розрахункових приладів. Після переходу права власності Споживач несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на теплову енергію;
5.5.При встановлені в приміщенні Споживача вузла обліку теплової енергії - Споживач сплачує за віддачу тепла в теплових мережах від межі балансової належності (розподілу теплових мереж) до місця встановлення засобу обліку теплової енергії (у разі встановлення засобу обліку не на межі балансової належності/розподілу теплових мереж) та - за віддачу теплової енергії від тепломереж, які знаходяться в його приміщенні та які не обліковуються вузлом обліку теплової енергії (згідно проектних рішень).
5.6.Розрахунковий час для визначення кількості використаної теплової енергії за добу Споживачем, який має прилади обліку теплової енергії, встановлюється в 9-00 годин. Показник передається Споживачем та на дану годину фіксується у відповідному журналі Постачальника.
5.7.Дата подання Споживачем показників з приладів обліку для складання звіту є 25-те число поточного місяця; При відсутності показників з приладів обліку Споживача у встановлений термін, кількість спожитої теплової енергії за розрахунковий період визначається розрахунковим методом.
5.8.Усі нові або реконструйовані системи теплоспоживання Споживача, до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію Постачальником згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією та Правил технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж з оформленням відповідного акта-допуску.
5.9.Кількість використаної теплової енергії, за відповідний період, оформляється актом, підписаним відповідальними особами з обох сторін; У разі відмови в підписанні відповідного акту, його не повернення Споживачем, вважається, що він погодився із кількістю використаної теплової енергії за відповідний період;
5.10.На термін періодичної повірки засобів обліку, яка проводиться у строк, що не перевищує 1 місяця, Споживач оплачує кількість спожитої теплової енергії згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період;
5.11.У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді;
5.12.У разі підключення субспоживача без приладів обліку теплової енергії до теплових мереж Споживача, якщо на вводі в приміщення встановлений засіб обліку - субспоживач оплачує за теплову енергію згідно показників засобу обліку теплової енергії пропорційно до загальної опалювальної площі, яка належить Споживачу.
6. Вартість на послуги та порядок розрахунків
6.1.Вартість теплової енергії, що постачається Споживачеві обраховується за тарифом затвердженим рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 98 від 18.10.2017 року і становить 2270,00 грн. за 1 Гігакалорію (з урахуванням ПДВ).
6.2.Сторони домовились, що у випадку зміни тарифу чи порядку розрахунків за теплову енергію, відповідно до рішень органів влади, нові тарифи чи порядок розрахунків є обов`язковими для сторін за даним договором та не потребують додаткового узгодження сторонами.
6.5.Розрахунки за спожиту теплову енергію, проводяться в готівковій або безготівковій формі через банківські рахунки Підприємства відповідно до встановлених тарифів.
6.6.Розрахунковим періодом є календарний місяць.
6.7.Розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме у формі оплати, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів, згідно тарифу зазначеного у п. 6.1. договору, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.
6.8.Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є або не є межею балансової належності (відповідальності) та/або межею експлуатаційної відповідальності відповідно до додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору, відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
6.9.Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
6.10.Сторони домовилися, що Споживач сплачує Постачальнику вартість теплової енергії, спожитої понад обсяг, передбачений на відповідний (розрахунковий) період, згідно з умовами договору.
У разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.
У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.
Якщо фактична середньомісячна температура зовнішнього повітря нижче зазначеної в нормативних документах, то збільшення споживання теплової енергії понад обсяг, визначений для теплопостачання об`єкта, не вважається порушенням договору.
Якщо фактична середньомісячна температура зовнішнього повітря вище зазначеної в нормативних документах, то проводиться перерахунок плати за теплоносій у бік зменшення.
6.12.Дострокове розірвання договору не звільняє Споживача від оплати послуг, які фактично споживаються (- илися).
6.13.Сторони погоджуються, що при наявності у Споживача боргів за теплову енергію за попередні періоди, усі платежі, які надходять від нього, будуть зараховуватися Постачальником в рахунок сплати боргів минулих періодів.
6.14.У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги Постачальника у такій черговості:
1)у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання;
2)у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3)у третю чергу сплачується основна сума боргу.
6.15.У разі виникнення у Споживача заборгованості за спожиту теплову енергію сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, можуть укладати угоду про реструктуризацію заборгованості.
7. Відповідальність сторін
7.1.Постачальник несе відповідальність за:
7.1.1.У разі зниження з вини Постачальника параметрів теплоносія останній сплачує штраф згідно із законодавством;
7.1.2.У разі порушення безперервного постачання теплової енергії під час виконання Споживачем своїх договірних зобов`язань, крім аварій, випадків, передбачених пунктами 8 та 10 договору, Постачальник сплачує штраф згідно із законодавством;
7.1,3.3а недотримання затверджених договірних значень обсягів постачання теплової енергії
7.1.4.Постачальник не несе матеріальної відповідальності перед Споживачем за відпуск теплової енергії із зниженими значеннями параметрів за ту добу, протягом якої Споживач допускав перевищення лімітів споживання або не дотримувався визначених договором режимів споживання теплової енергії;
7.1.5.Достовірність наданої інформації;
7.1.6.Ненадання на вимогу Споживача розрахунку обсягів поставленої теплової енергії.
7.2.Споживач несе відповідальність за:
7.2.1.Вихід з ладу обладнання та приладів комерційного обліку теплової енергії, що входить до складу вузлів обліку, які перебувають на його балансі. За прилади комерційного обліку інших власників несе відповідальність згідно з умовами договору;
7.2.2.Технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності);
7.2.3.Недотримання затверджених договірних значень обсягу споживання теплової енергії та режиму теплоспоживання;
7.2.4.Самовільне переобладнання системи теплоспоживання;
7.2.5.Витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі теплоспоживання;
7.2.6.Утримання в антисанітарному стані приміщень вузлів управління, технічних підвалів, горищ, де прокладені теплові мережі теплопостачальної організації;
7.2.7.Достовірність наданої інформації;
7.3.За споживання теплової енергії без погодження Постачальником понад максимальне теплове навантаження, визначене договором, Споживач сплачує штраф згідно із законодавством;
7.4.У разі виявлення у Споживача водорозбору із системи опалення через крани або інші пристрої останній повинен ліквідувати місце несанкціонованого водорозбору та сплатити штраф згідно із законодавством;
7.5.За самовільне підключення системи теплоспоживання без укладення договору Споживач сплачує штраф згідно із законодавством;
7.6.Відмова Споживача від підписання акта про порушення умов договору не звільняє його від плати та вирішується в установленому порядку;
7.7.Несвоєчасне повідомлення про вихід з ладу приладів комерційного обліку та несвоєчасне надання звітності за цими приладами Споживач сплачує штраф згідно із законодавством;
7.8.Роботу із пошкодженими пломбами, їх зрив, сплачує штраф згідно із законодавством;
7.9.Технічний стан та експлуатацію внутрішньобудинкових теплових інженерно-технічних засобів і тепломереж, що перебувають на його обслуговуванні - відповідно до законодавства;
7.10 За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - Покупець сплачує на користь Продавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу;
7.11.Недостовірність даних про розподіл займаної площі орендарями, іншої інформації, необхідної для виконання умов договору - штраф у розмірі 5% вартості теплоенергії, спожитої в попередньому розрахунковому періоді;
7.12.За перешкоджання або недопущення до систем теплопостачання (на територію підприємства, установи тощо) працівників Постачальника при виконанні ними службових обов`язків - штраф згідно із законодавством;
7.13.За неналежне утеплення - згідно із законодавством.
7.14.За самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед приладами обліку - штраф у розмірі 5-кратної вартості теплової енергії, спожитої такими системами за період підключення. Якщо період самовільного підключення встановити не можливо, штраф нараховується з розрахунку суми спожитої теплової енергії за опалювальний період минулого року.
Сторони звільняються від відповідальності згідно з цим договором у разі відсутності енергоносіїв або на підставі рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, які унеможливлюють надання відповідної послуги згідно з умовами цього договору.
8. Умови припинення і обмеження постачання теплової енергії
8.1.Припинення і обмеження постачання теплової енергії (крім інших умов) відбувається з врахуванням заборони діяльності або бездіяльності теплопостачальної організації, що призводить до часткового або повного припинення постачання теплової енергії мешканцям багатоквартирних будинків, які не мають заборгованості за спожиту теплову енергію.
8.2.Постачальник має право частково або повністю припинити постачання теплової енергії Споживачеві у разі:
8.2.1.Несплати за спожиту теплову енергію протягом строку, визначеного в договорі, крім Споживачів, відключення яких заборонено законодавством;
8.2.2.Невиконання регламентних робіт з підготовки та випробування теплових мереж Споживача (з оформленням відповідного акта і попередженням за три доби до припинення постачання);
8.2.3.Самовільного підключення Споживача до системи теплопостачання;
8.2.4.Введення в експлуатацію системи теплоспоживання без відповідного допуску;
8.2.5.Експлуатації системи теплоспоживання з пошкодженими пломбами, що встановлені Постачальником на вузлі обліку Споживача;
8.2.6.Обмеження вільного доступу представників Постачальника до системи теплоспоживання або до вузла обліку теплової енергії;
8.2.7.Утримання в антисанітарному стані приміщень вузлів управління та технічних підвалів, де проходять теплові мережі Постачальника, розміщення в них складів, організацій, магазинів, офісів, контор тощо; псування обладнання системи теплоспоживання в межах будівель;
8.2.8.Пошкодження власних теплових мереж;
8.2.9.Неготовності Споживача до опалювального періоду - відсутності відповідного акта про готовність об`єкта до опалювального періоду або рішення (листа) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання балансоутримувачами;
Інші умови припинення і обмеження постачання теплової енергії:
8.2.10.Рішення газопостачальних організацій щодо припинення газопостачання або рішення відповідних органів щодо обмеження споживання природного газу до технологічного мінімуму;
8.2.11.Проведення Постачальником планових випробовувань, профілактики та ремонту обладнання;
8.2.12.Підключення Споживачем теплоспоживального обладнання, експлуатація якого була заборонена;
8.3. Постачальник письмово повідомляє Споживача про причину та дату припинення подачі теплової енергії;
8.4.Споживач при отримані повідомлення про відключення теплової енергії зобов`язаний виконати заходи, спрямовані на запобігання травматизму, пошкодженню обладнання та систем теплоспоживання, негативними екологічними та іншими наслідками. Постачальник не несе відповідальності за можливі наслідки, пов`язані з відключенням подачі теплової енергії Споживачеві;
8.5.Відновлення постачання теплової енергії Споживачеві виконується лише після усунення причини, яка стала підставою для таких дій Постачальника, сплати витрат на підключення систем теплопостачання та за умов відшкодування споживачем усіх спричинених теплопостачальній організації збитків. Час відновлення теплопостачання Споживача визначається Постачальником, з урахуванням пріоритетності своїх поточних робіт, але не більше п`яти днів з моменту усунення порушення;
8.6.Строк планового відключення Споживача від системи теплопостачання для проведення планових робіт з ремонту обладнання і підключення нових споживачів обумовлюється в залежності від ситуації.
8.7.Самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється.
9. Порядок вирішення спорів
9.1.Розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладанням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за ЗО днів до моменту настання таких змін.
9.2.У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання.
9.3.У разі виникнення обставин, що не врегульовані цим Договором, сторони при виконання своїх зобов`язань керуються нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
9.4.Якщо будь-яке з положень цього договору з будь-якої причини змінюється, втрачає чинність, силу, стає недійсним або незаконним, така обставина не впливає на чинність або силу будь-якого або всіх інших положень цього договору. У такому разі Сторони щонайшвидше розпочнуть переговори з позицій взаємної доброзичливості для заміни такого положення таким чином, щоб після такої заміни воно стало чинним і законним, і в максимально можливому ступені відбивало початковий намір Сторін стосовно суті питань, що розглядаються в цьому Договорі.
10.Дія обставин непереборної сили
10.1.Сторони звільнюються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань, якщо це є результатом дії обставин непереборної сили (землетрусу, зсуву грунтів, повені, пожеж та вибухів, в т.ч. природних і кліматичних явищ, військових дій, масових заворушень, забастовок, відключення енергопостачання, газопостачання та водопостачання об`єктів Постачальника, дій державних органів, в т. ч. виконавчої влади, що заважає нормальній законній діяльності сторін, змін в законодавчій та нормативній базах тощо). Строк виконання зобов`язань за цим договором у такому разі відкладається на період існування таких обставин.
10.2.Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна негайно, не пізніше п`яти календарних днів, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії та припинення дії таких обставин.
11.Термін дії договору
11.1.Цей договір набуває чинності з моменту підписання, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з моменту надання теплової енергії Споживачу та діє до 31 грудня 2019 року;
11.2.Договір припиняє свою дію у випадках :
взаємної згоди сторін про його припинення;
прийняття рішення судом;
ліквідації сторін.
11.3.Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної оплати спожитої теплової енергії;
11.4.Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
11.5.Сторони домовилися, що строк позовної давності становить три роки.
12. Інші умови
12.1.Споживач зобов`язаний укласти з Постачальником договір до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання.
12.2.Нова, реконструйована система теплоспоживання приймається в експлуатацію рішенням відповідної комісії в установленому порядку.
12.3.Після оформлення допуску система теплоспоживання вводиться в експлуатацію.
12.4.Введення в експлуатацію нової, реконструйованої системи теплоспоживання об`єкта без приладів комерційного обліку забороняється.
12.5.Для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію.
12.6.Відносини між Постачальником та Споживачем щодо придбання та встановлення приладів комерційного обліку, які використовуються для розрахунків за теплову енергію, визначаються окремою угодою відповідно до законодавства.
12.7.Акт про прийняття в експлуатацію засобу обліку теплової енергії видається відповідним уповноваженим на те органом. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії (включаючи обсяг спожитої теплової енергії від існуючої системи, яка не обліковується лічильником та обсяг спожитої теплової енергії від межі балансового розмежування до місця встановлення лічильника).
12.8.За умови, якщо приміщення Споживача знаходиться в структурі багатоквартирного будинку, Споживачу заборонено повністю перекривати споживання теплопостачання через засіб обліку теплової енергії.
12.9.Самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється.
12.10.У разі підключення нового споживача до системи теплопостачання, а також реконструкції системи теплоспоживання або їх ремонті відновлення об`єму теплоносія в системах здійснюється за рахунок коштів Споживача.
12.11.За наявності технічної можливості Споживач має право після погодження з Постачальником приєднувати до своїх теплових мереж інших споживачів, які укладають договори безпосередньо з Постачальником.
12.12.У разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку Постачальник укладає договір з кожним власником.
12.13.Збільшення Споживачем обсягу споживання теплової енергії допускається лише за погодженням з Постачальником.
12.14.Цей договір поширює свою дію на правові відносини, що мали місце між сторонами з моменту надання послуг.
12.15.Тарифи затверджені компетентними державними органами застосовуються у відносинах між сторонами без внесення змін до договору.
12.16.Якщо будь-яке з положень цього Договору з будь-якої причини змінюється, втрачає чинність, силу, стає недійсним або незаконним, така обставина не впливає на чинність або силу будь-якого або всіх інших положень цього Договору. У такому разі Сторони щонайшвидше розпочнуть переговори з позицій взаємної доброзичливості для заміни такого положення таким чином, щоб після такої заміни воно стало чинним і законним, і в максимально можливому ступені відбивало початковий намір Сторін стосовно суті питань, що розглядаються у цього Договорі.
12.17.Відповідно до Закону від 01.06.10 № 2297-VI Про захист персональних даних даю згоду на обробку моїх персональних даних із первинних джерел (зокрема, але не виключно, відомостей, які надаю про себе) з метою забезпечення реалізації адміністративно-правових, податкових відносин та відносин у сфері бухгалтерського обліку; відносин у сфері управління людськими ресурсами тощо.
12.18.Для постійного зв`язку з Постачальником та узгодження всіх питань, пов`язаних з виконанням умов цього договору, Споживач призначає свого відповідального за теплове господарство:
в особі робочий тел(
посада, прізвище, ім`я та по батькові)
12.19.Постачальник призначає відповідального в особі Головного інженера - ОСОБА_5 . Робочий телефон НОМЕР_5
адреси сторін та платіжні реквізити:
Постачальник Споживач
КП Теплокомуненерго м. Монастирище
19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, 122-І
ЄДРПОУ 25584373, ІПН 255843723202
рахунок № НОМЕР_6
в АТ Райффайзен Банк Аваль
Тел. (04746) 2-59-21
Директор
Додаток 1
до договору купівлі продажу теплової енергії
№ 78-ТІ від 20 листопада 2018 р.
Схема :
Будинкові тепломережі в підвальному приміщенні житлового будинку по
АДРЕСА_1 межа балансового розподілу
Споживач, який використовує теплову енергію в виді опалення - ФОП ОСОБА_1 на 1/1 частини нежитлових приміщень магазину (нежитлові приміщення № 20 і № 21) в особі ОСОБА_1 та Постачальник, в особі директора КП Теплокомуненерго м. Монастирище ОСОБА_6 , встановили слідуюче:
1. Межа балансової відповідальності встановлюється місцем приєднання до теплової мережі будинку по АДРЕСА_1 :
Згідно схеми КП Теплокомуненерго м. Монастирище.
Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється від котельної до місця приєднання до теплової мережі будинку по АДРЕСА_1 :
Згідно схеми КП Теплокомуненерго м. Монастирище.
Точка розподілу (межа продажу теплової енергії):
Згідно схеми КП Теплокомуненерго м. Монастирище
Постачальник Споживач
КП Теплокомуненерго м. Монастирище
19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, 122-І
ЄДРПОУ 25584373, ІПН 255843723202
рахунок № 26003505629
в АТ Райффайзен Банк Аваль
Тел. (04746) 2-59-21
Директор
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_11 на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище, ідентифікаційний код юридичної особи 25584373, місцезнаходження: 19101, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 122-І судові витрати у розмірі 1762 грн.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.03.2024 року.
СуддяВ.М. Грачов
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 13.03.2024 |
Номер документу | 117554633 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Грачов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні