Рішення

від 11.03.2024 по справі 927/67/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/67/24 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрєвростандарт,

вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Альянс,

проспект Перемоги, 131, м. Чернігів, 14013;

предмет спору: про стягнення 202000,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін

УСТАНОВИВ:

12.01.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю Укрєвростандарт поданий позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Альянс про стягнення 202000,00 грн заборгованості в вигляді безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що не повернута за вимогою позикодавця.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, установив учасникам справи строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог (ухвала від 15.01.2024).

Ухвала про відкриття провадження в справі направлена відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою його державної реєстрації згідно з витягом з ЄДРПОУ (залучений до матеріалів справи), а саме: пр-т Перемоги, 131, м. Чернігів, 14013, проте, під час доставки адресату не вручена, повернута за зворотною адресою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення 0600079402041).

В силу статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, у разі якщо ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей в суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернутий підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення в справі (близький за змістом висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі № 927/67/24, проте, правом на подання відзиву на позов в установлений строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 15.01.2024.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

Між сторонами договір як єдиний письмовий документ не укладався.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрєвростандарт перерахувало в вигляді безвідсоткової зворотньої фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю Інвест-Альянс кошти на загальну суму 202000,00 грн на підставі платіжних доручень: № 52 від 25.11.2021 на суму 80000,00 грн з призначенням платежу надання безвідсоткової зворотної фін. допомоги згідно договору № 25/11-2021 від 25.11.2021, № 60 від 08.12.2021 на суму 100000,00 грн з призначенням платежу надання безвідсоткової зворотної фін. допомоги згідно договору № 25/11-2021 від 25.11.2021 та платіжної інструкції № 167 від 23.12.2022 на суму 22000,00 грн з призначенням платежу надання безвідсоткової зворотної фін. допомоги згідно договору № 23/12/22 від 23.12.2022.

Відповідач не повернув кошти, отримані в вигляді зворотної фінансової допомоги згідно з перерахованими вище платіжними документами.

23.11.2023, позивач, засобами поштового зв`язку, звернувся до відповідача з листом на повернення коштів № 1/11, з проханням повернути фінансову допомогу в розмірі 202000,00 грн не пізніше 20 днів з дати направлення вказаного листа (поштове відправлення 0312720133840).

Вказана вимога отримана відповідачем 27.11.2023, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (витяг з якого долучений до матеріалів справи), та залишена без виконання.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом майнових прав.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування в справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань у відповідача перед позивачем; доведеність суми боргу у виді безвідсоткової зворотньої фінансової допомоги, строк з повернення якої настав.

За статтею 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі ЦК України), з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У силу вимог статті 205 цього Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За частиною 2 цієї статті, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За частинами 1, 2 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У силу частини 1 статті 639 Кодексу договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 статті 640 ЦК України визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Суд установив, що позивач на підставі платіжних доручень № 52 від 25.11.2021, № 60 від 08.12.2021 та платіжної інструкції № 167 від 23.12.2022 надав відповідачу безвідсоткову зворотну фінансову допомогу на суму 202000,00 грн.

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За статтею 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а в випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В указаних платіжних документах міститься посилання на договір № 25/11-2021 від 25.11.2021 та договір № 23/12/2022 від 23.12.2022, однак сторонами належних доказів укладення письмових правочинів позики до суду не надано.

Отже, сторонами укладено договір позики у спрощений спосіб без додержання письмової форми.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач 23.11.2023 звернувся до відповідача з вимогою повернути фінансову допомогу в розмірі 202000,00 грн не пізніше 20 днів з дати направлення вимоги, яка отримана останнім 27.11.2023.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, термін повернення позики, обумовлений в статті 1049 ЦК України, настав 27.12.2023.

За частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідач позику в розмірі 202000,00 грн позивачу не повернув, що ним не спростовується.

На момент ухвалення судового рішення за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 202000,00 грн за отриману зворотну фінансову допомогу, належних доказів оплати наявного боргу останній до суду не надав.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2 та 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності довів порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення фінансової зворотньої допомоги в розмірі 202000,00 грн, що є підставою для задоволення позову.

При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3030,00 грн.

За висновком суду, на момент ухвалення судового рішення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких позивач указав у позовній заяві (10000,00 грн), однак належних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу суду не надав; клопотання про намір додатково, в установленому законом порядку (частина 8 статті 129 ГПК України), подати належні докази на підтвердження фактичного розміру заявлених витрат, до суду не заявив.

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрєвростандарт (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 39178736) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Альянс (проспект Перемоги, 131, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 35506047) про стягнення 202000,00 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Альянс (проспект Перемоги, 131, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 35506047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрєвростандарт (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 39178736) 202000,00 грн заборгованості та 3030,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко