Рішення

від 07.02.2024 по справі 369/1973/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1973/23

Провадження № 2/369/857/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07.02.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Лоу А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича перебуває на виконанні ВП № НОМЕР_3 від 21.07.2022, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Так, 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис, в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», якому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25 травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 січня 2021 року, якому ТОВ «ІНФІНАНС» на підставі Договору факторингу № 13062019 від 13 червня 2019 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 0671328427 від 25 липня 2017 року, укладеного між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Також запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», зокрема стягнути з ОСОБА_1 за період з 25.05.2021 по 03.06.2021 включно, суму у розмірі: 7 929,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 423,56 грн. - заборгованість за відсотками та комісією; 1 500,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 32 903,45 грн.

Позивач зазначила, що вищезазначений виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його вчиненні нотаріусом не було дотримано вимог законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів та свідчать про безспірність заборгованості. Більш того, матеріали виконавчого провадження не містять доказів на підтвердження відступлення прав вимоги від ТОВ «ІНФІНАНС» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», від ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача. ОСОБА_1 також не було повідомлено про наявність таких договорів.

Позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 130465, вчинений 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на її користь усі понесені нею судові витрати, а саме: 1 073,60 грн. - сплата судового збору за подання позовної заяви, 9 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу, разом витрати складають 10 073,60 грн.

09.02.2023 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

17.03.2023 директор ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подав до суду заяву про визнання позову.

17.03.2023 директор ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката за вх. № 12347, відповідно до якого просив суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1 000,00 грн.

11.04.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання учасники процесу не з`явились. Представники сторін подали до суду заяви з проханням розглядати справу без їх участі.

На момент розгляду справи треті особи не скористалися своїм правом на подання пояснень по суті спору. Документи, що послугували підставою для вчинення вищезазначеного виконавчого напису суду не надані.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис, в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», якому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25 травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 січня 2021 року, якому ТОВ «ІНФІНАНС» на підставі Договору факторингу № 13062019 від 13 червня 2019 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 0671328427 від 25 липня 2017 року, укладеного між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Також запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», зокрема стягнути з ОСОБА_1 за період з 25.05.2021 по 03.06.2021 включно, суму у розмірі: 7 929,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 423,56 грн. - заборгованість за відсотками та комісією; 1 500,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 32 903,45 грн.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем від 21.07.2022 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання вищезазначеного виконавчого напису № 130465, виданого 10.06.2021.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримав необхідні первинні бухгалтерські документи щодо видачі коштів за кредитним договором та/або здійснення її повного/часткового погашення чи взагалі не погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», зазначений у виконавчому написі є безспірним. Крім того, відсутні документи, які дозволяють перевірити яким чином нараховувалась заборгованість за несплаченими відсотками.

Також, при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом було зазначено про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 0671328427 від 25.07.2017, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФІНАНС», правонаступником якого виступало спочатку ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», потім - ТОВ «Фінансова компанія управління активами», потім - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», а потім - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договорів відступлення права вимоги, проте матеріали справи не містять доказів, що таке правонаступництво відбулось і зокрема, саме щодо боргових правовідносин з позивачем.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, який ґрунтується на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення в справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).

Таким чином особа має право пред`явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Враховуючи викладене, зважаючи на допущені порушення Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за № 130465 від 10.06.2021, таким, що не підлягає виконанню, з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищезазначене та те, що відповідачем позовні вимоги визнано, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 536,80 грн., а інші 50 відсотків судового збору у розмірі 536,80 грн. - стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Крім того, слід зазначити, що ч.ч. 1,3 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

З наданих представником позивача доказів встановлено, що між адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною та ОСОБА_1 (в якості Клієнта) був укладений договір № 545/24-01-2023 про надання правничої (правової) допомоги від 24.01.2023, згідно якого адвокат зобов`язувався здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги т фактичні витрати, необхідні для виконання договору на умовах визначених даним договором.

Згідно Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 до вищезазначеного договору від 25.01.2023 вартість гонорару адвоката становила 9 000,00 грн. Вказані кошти згідно квитанції № 545 від 24.01.2023 адвокат одержав від Клієнта.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд вважає, що понесені позивачем витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

За вказаних вище обставин, враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, які підтверджені належними доказами, наявність клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката за вх. № 12347,

принципу справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15,18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 34, 87, 89 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5 , керуючись п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 130465 вчинений 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, місцезнаходження: 03035, м. Київ, Солом`янська площа, буд. 2, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 40340222, реквізити IBAN НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк», якому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25 травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 січня 2021 року, якому ТОВ «ІНФІНАНС», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39083990, на підставі Договору факторингу № 13062019 від 13 червня 2019 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 0671328427 від 25 липня 2017 року, укладеного між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду згідно квитанції до платіжної інструкції 0.0.2832763475.1 від 24.01.2023 року, отримувач ГУК у Київ. обл./Вишнева міс./22030101, р/р UA238999980313161206000010790, ідентифікаційний код отримувача 37955989, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, код ЄДРПОУ 40340222, адреса: м. Київ, площа Солом`янська, 2.

Інформація про третю особу: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Інформація про третю особу: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, адреса: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, 3.

Суддя Андрій ВОЛЧКО