Рішення

від 11.03.2024 по справі 703/1025/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1025/24

2-о/703/62/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Криви Ю.В.,

присяжних Примак Н.О., Кишинського М.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

прокурора Шепотіна В.В.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

особи, стосовно якої розглядається заява ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку окремого провадження заяву директора КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про примусову госпіталізацію у психіатричний стаціонар ОСОБА_2 , -

встановив:

08 березня 2024 року директор КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкова І.В. звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 у психіатричний стаціонар без його згоди.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що ОСОБА_2 поступив на стаціонарне лікування до КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» 07 березня 2024 року за направленням лікаря - психіатра КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня ЧСР у зв`язку суттєвою шкодою його здоров`ю внаслідок погіршення психічного стану, у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. Підставою для необхідності примусової госпіталізації вказує, що ОСОБА_2 вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих та наявність тяжкого психічного розладу та агресії до матері.

ОСОБА_2 був оглянутий комісією лікарів - психіатрів, яка дійшла висновку, що лікування ОСОБА_2 можливе тільки в умовах стаціонару. Згода ОСОБА_2 відсутня в зв`язку з відмовою останнього за психічним станом від запропонованої госпіталізації.

Просить винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу в примусовому порядку.

Представник заявника, лікар-психіатр Молчанов Т.А. в судовому засіданні підтримав заяву з підстав, зазначених у ній та просив її задовольнити.

Особа, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що за час перебування у лікарні він зрозумів, що потребує психіатричної допомоги, тому погодився із заявою.

В судовому засіданні була допитана матір ОСОБА_2 ОСОБА_3 , яка пояснила, що у її сина спостерігається неадекватна поведінка, в зв`язку з чим він потребує психіатричної допомоги.

Прокурор вважає за необхідне госпіталізувати ОСОБА_2 до КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» в примусовому порядку без його усвідомленої згоди, оскільки для цього є всі підстави.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх в сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Порядок надання психіатричної допомоги регламентується Законом України «Про психіатричну допомогу», який визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про психіатричну допомогу» законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

Згідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці.

Згідно з вимогами ст.16 Закону України «Про психіатричну допомогу» у випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

Відповідно до висновку лікарів-психіатрів від 08 березня 2024 року про стан психічного здоров`я ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до думки лікарів не прислуховується, претензійний, в мисленні зберігаються значні прояви якісних порушень. Висловлює маячне відношення в бік матері, заперечує агресивну поведінку в її бік. Критика до свого стану та наслідків своїх дій різко знижена. На думку лікарів, стан пацієнта відповідає діагнозу: розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання канабіноїдів, психостимуляторів («солі»), переважно шизофреноподібні. Діагноз пацієнта відноситься до категорії тяжких психічних розладів. ОСОБА_2 проявляє ознаки небезпеки для оточуючих через нерозуміння своїх дій та наслідків своїх дій. На думку комісії лікарів, лікування пацієнта можливе лише в умовах психіатричного стаціонару для уникнення повторення небезпечної поведінки в бік матері, на підставі ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», ОСОБА_2 потребує госпіталізації у психіатричний стаціонар у примусовому порядку.

Суд зазначає, що надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з усіма гарантіями, що передбачені цією статтею.

Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07(провадження № 14-9свц18).

Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше перебував на лікуванні у психіатричному закладі, в судовому засіданні підтверджено наявність у ОСОБА_4 психічного розладу, встановлені обставини, що він проявляє реальні наміри вчинити дії, що являють безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, в зв`язку з наявним розладом в добровільному порядку відмовляється від лікування, то на даний час наявні підстави для його госпіталізації в психіатричний заклад в примусовому порядку.

Згідно вимог ст. 342 ЦПК України, залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 14, 16, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 259, 339, 341, 342 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву директора КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про примусову госпіталізацію у психіатричний стаціонар ОСОБА_2 - задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає а адресою: АДРЕСА_2 , до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» без його згоди.

Рішення суду про задоволення заяви представника закладу з надання психіатричної допомоги є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ю. В. Крива

Присяжні: Н.О. Примак

М.О. Кишинський