Ухвала

від 15.02.2024 по справі 760/15333/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/15333/23

4-с/760/33/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Верещінської І.В.,

за участю секретаря Прищепи С.С.,

представника скаржника Попель Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попель Дмитро Володимирович, на дії Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, заінтересована особа: Кредитна спілка «Народний кредит» про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попель Д.В. звернулась до суду із вищевказаною скаргою, у якій просить суд визнати неправомірними дії та рішення Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арешту з майна в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1; визнати протиправною та скасувати постанову Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняту в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, з примусового виконання виконавчого листа №2/760/7245/15 виданого Солом`янським районним судом м. Києва 30.03.2016 року; зобов`язати Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 належного ОСОБА_1 , який було накладено постановою Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1.

В обґрунтування скарги зазначає, що на виконанні Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 від 08.06.2016 року відносно ОСОБА_1 . В рамках даного виконавчого провадження на майно ОСОБА_1 було накладено обтяження у вигляді арешту майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказує, що згідно даних «Автоматизованої системи виконавчих проваджень» виконавче провадження № НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 є завершеним.

В подальшому, представником скаржника до відділу ДВС було направлено заяву про зняття арешту з майна в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2. Листом від 02.05.2023 року № 23453, відділ ДВС повідомив, що у нього відсутні підстави для зняття арешту з майна Скаржника, так як виконавче провадження було завершено, а надати копію постанови про накладення про арешту на майно, яка була винесена в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 та більш детальну інформацію з приводу вищевказаного виконавчого документа, не виявляється можливим, оскільки дане виконавче провадження вважається таким, що знищено.

У зв`язку із наведеним, скаржник звернувся до суду за захистом свої порушених прав, та просить суд задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Попель Д.В. - скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надала до суду відзив. Відповідно до якого заперечує стосовно обставин викладених в скарзі та просить суд відмовити в її задоволенні у повному обсязі у судове засідання не з`явилася.

Представник заінтересованої особи КС «Народний кредит» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце слухання справи. Надав заяву, згідно якої просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги та надані учасниками докази, приходить до наступного висновку.

Так, частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Так, судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14.12.2015 року позовні вимоги Кредитної Спілки «Народний кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволено; стягнуто солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної Спілки «Народний кредит» заборгованість за кредитним договором №9-141002-н від 01.10.2014 року: сума заборгованості за кредитом у розмірі 28769,80грн. та у порядку виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження у період з 08.06.2016 року по 20.03.2017 року в Білоцерківському міському Юстиції відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області на виконанні перебувало Виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва № 2/760/7245/15 від 30.06.2016 року про стягнення ОСОБА_1 на користь КС «Народний кредит» в сумі 28769,80 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна за № 329355084 від 17.04.2023 року на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності було накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.

Так, на рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Виконавче провадження № НОМЕР_2 завершено на підставі п.9.ч.1.ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв?язку із встановленою законом заборони щодо звернення стягнення на майно боржника, в редакції, що діяла на момент винесення постанови, а борг залишився не погашеним.

Разом з тим повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для зняття арешту з майна боржника, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частина 5 ст. 12 Закону передбачає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Враховуючи вище викладене, у державного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року в справі № 137/1649/17 (провадження № 61-26969св18) зазначено, що "повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З досліджених судом доказів вбачається, що станом на час розгляду скарги боржник не виконав рішення суду, що є його обов`язком згідно вимог ст. 129 Конституції України та ст. 14 ЦПК України, після чого арешт з майна може бути знято відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки скаржником не надано до суду належних та допустимих доказів того, що ним сплачено борг до виконавчої служби, суд дійшов висновку, що арешт, накладений на майно боржника, не підлягає скасуванню, а у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260,353,447 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попель Дмитро Володимирович, на дії Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, заінтересована особа: Кредитна спілка «Народний кредит» про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Верещінська