Ухвала

від 11.03.2024 по справі 120/2818/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 березня 2024 р.м. ВінницяСправа № 120/2818/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннцемент" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннцемент" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно зі змісту позовної заяви, відповідачем визначено Державну податкову службу України, тоді як предметом оскарження є рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб`єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства (у тому числі без статусу юридичної особи), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів/осіб, суб`єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З наведеного видно, що відповідачем (суб`єктом владних повноважень) може бути самостійно як юридична особа (орган, установа) так і інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, який не має статусу юридичної особи.

За загальним правилом суб`єкт, який наділений адміністративною процесуальною правосуб`єктністю може звертатись до суду в особі іншого суб`єкта, який такої (правосуб"єктності) не має. Однак, відповідачем у справі може бути, як зазначалось, або відповідний орган державної влади або їх посадові/службові особи, а не орган в особі іншого органу.

Із оскаржуваного рішення видно, що його прийнято комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, відповідачем визначено - ГУ ДПС у Вінницькій області в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Враховуючи вищенаведене позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад відповідачів, вказавши інформацію щодо таких, визначену в статті 160 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір").

Позивач просить скасувати рішення про відмову в реєстрації податакової накладної і зобов`язати зареєструвати ПК і скасувати рішення про відмову в задоволенні скарги, тобто заявлено дві вимоги немайнового характеру (оскаржується два рішення), відтак, слід сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн.

Однак, докази сплати судового збору не надано, про що складено акт канцелярією суду.

Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положення статті 122 КАС України встановлюють, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

При цьому суд вказує, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 20.11.2020 р. у справі 1.380.2019.006517.

Як видно із матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржується рішення про відмову в реєстрації податкової накладної датоване 17.05.2023 р., отже шестимісячний строк оскарження збіг 17.11.2023 р.

Проте, товариство звернулось до суду лише 08.03.2024 р., тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду .

В позовній заяві позивач вказує на те, що строк звернення до суду пропущено , оскільки на території України введено воєнний стан через що відбувся спад у сфері виробництва, внаслідок чого знизився попит на продукії позивача та його доходу.

Оцінюючи такі мотиви поважності строки звернення до суду, вказую наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб., яки продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., від 19.04.2022 № 7300 та від 17.05.2022 №341/2022.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12 серпня 2022 року № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Отже, дійсно на території України з 24 лютого 2022 р. запроваджено воєнний стан, який продовжує свою дію.

Разом з тим, при наданні оцінки поважності пропуску причин вказую, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Окремо звертаю увагу на тому, що запровадження воєнного стану не звільняє особу від обов"язку доведення фактичної неможливості своєчасного звернення до суду з наданням відповідних доказів.

Позивачем не наведено підстав/причин, які стали об"єктиною перешкодою для своєчасного подання позову в період дії воєнного стану, що спричинені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом та не надано доказів наявності непереборних обставин, незалежних від волі та поведінки особи обставин, що унеможливили своєчасне звернення.

Також зазначаю й про те, що на території Вінницької області не велись та не ведуться активні бойові дії, що не виключало можливість подання позову через засоби поштового зв`язку.

Окрім того, слід звернути увагу й на те, що воєнний стан ще не прининено, проте, це не перешкодило позивачу звернутись з цим позовом до суду .

Відтак, доходжу висновку, що позивачем не доведено в поданій заяві факт того, що через обмеженння впровадженні воєнним станом, останній не міг своєчасно звернутись до суду. Отже, причини наведені в заяві не є поважними, відповідно, слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші причини пропуску строку з наданням підтверджуючих доказів.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннцемент" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме уточнити суб`єктний склад відповідача/відповідачів, подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статтей 160, 167 КАС України; надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин та докази сплати судового збору в сумі 3 028 грн.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна