Рішення

від 11.03.2024 по справі 160/1273/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 рокуСправа №160/1273/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "ДІАМІС" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «ДІАМІС», в якому просить стягнути податковий борг з ПП «ДІАМІС» до бюджету у розмірі 123588,87 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 123588,87 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначеніПодатковим кодексом України, в тому числішляхом надсилання податкової вимоги, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року відкрито провадження у справі №160/1273/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Приватне підприємство «ДІАМІС» відзив на позовну заяву не надало, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600245790632, яке повернуто відділенням поштового зв`язку без ззаначення причин повернення.

За правовим висновком Верховного Суду в ухвалах від 01.04.2019 у справі №9901/811/18, від 10.03.2023 № 215/7315/20 до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Копія ухвали була направлена за належною адресою відповідача, яка відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ч.6ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «ДІАМІС» (код ЄДРПОУ 37555283) як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Магдалинівська ДПІ.

В інтегрованих картках платника податку податковий борг ПП «ДІАМІС» обліковується у сумі 123588,87 грн. , а саме з заборгованості по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань згідно:

податкової декларації платника №9022542487 від 14.02.2019 на суму 102963,19 грн.;

податкової декларації платника №9163128465 від 26.07.2019 на суму 18625,68 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0025465330 від 07.05.2020 на суму 2000,00 грн.

Відповідно дост. 59 Податкового кодексу Українипо ПП «ДІАМІС» була сформована податкова вимога (форма «Ю») від 07.08.2019 №402269-53 на загальну суму 14223,23 грн., яка направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку і отримана представником, що підтверджується копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення №5120601570045.

За п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу Україниу разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Відповідачем не надано до суду належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку, як і не надано доказів оскарження податкової вимоги.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюютьсяПодатковим кодексом України.

За вимогами підпункту16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК Українипередбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст.36 ПК Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст. 57 ПК України).

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Підпунктом14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК Українивизначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

За п.59.1 ст. 59 ПКУкраїниу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 ПК України).

Вказана вимога в даному випадку контролюючим органом дотримана.

За правилами, визначеними п.60.6 ст. 60 ПК Українипередбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до підп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 ПК України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписамипідпункту41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК Україниконтролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи)щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом41.4. ст. 41 ПК Українивстановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За пунктами 95.1.-95.4. ст.95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підп. 201.34 п.20.1. ст. 20 ПК України).

В той же час суд також вважає необхідним вказати щодо строків звернення позивача із позовною заявою.

Відповідно до ст. 102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп.52-2 п.52 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень ПК Українина період з 18.03.2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2»на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин. В подальшому дія карантину рішеннями Уряду України періодично продовжувалася.

Дія пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу Українизупинялася на період дії воєнного, надзвичайного стану відповідно до положеньЗакону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»від 15.03.2022 року №2120-IX(даліЗакон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022 року.

Законом №2120-IXзапроваджувалася альтернативна норма щодо зупинення перебігу строківп.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому прийнятоЗакон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX(даліЗакон №2260-IX), що набрав законної сили 27.05.2022 року та яким п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу Українидоповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинностіЗаконом №2260-IXдіяло загальне правило п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу Українипро зупинення перебігу строків згідноПодаткового кодексу України, з якого могли передбачатися виключення, та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися перебігу строку звернення до суду контролюючим органом з позовом про стягнення податкового боргу.

Проте, 01.08.2023 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року №3219-IX(даліЗакон №3219-IX), яким п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу Українивиключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українивикладено наступним чином:

Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.

Отже, з 02.08.2023 року остаточно скасовано зупинення строків звернення до суду з цим позовом, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.

При цьому згідно з пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно, в період з 18.03.2020 року (згідноЗакону №533-IX від 17.03.2020 рокута наступними змінамиЗакону №591-IX) по 16.03.2022 року строк звернення до суду з цим позовом було зупинено в зв`язку з дією карантину, згідно пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України

Закон №2120-IXз 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 року втратили юридичну силу в зв`язку з закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з цим позовом передбачалося п. 102.9. ст. 102 та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу України.

Отже, з 17.03.2022 року до 01.08.2023 року зупинення перебігу строку для звернення з цим позовом передбачалося в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 року набрав чинністьЗакон №3219-IX, який скасував п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, а пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу Українизмінив, фактично визначивши 01.08.2023 року останнім днем зупинення строку, в зв`язку з чим з 02.08.2023 року перебіг строку відновився.

Вищевикладене свідчить, що зупинення строку діяло з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

За правовою позицією Великої палати Верховного суду у постанові від 29.06.2021р. у справі № 904/3405/19 зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову чи доказів самостійного погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованістьпозовних вимогпростягненняподаткового боргу в примусовому порядку з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями139,242-246,250,251,255,262,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ ВП44118658) до Приватного підприємства «ДІАМІС» (вул. Котовського, буд. 8-А, с. Чернеччина, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, 51111, код ЄДРПОУ 37555283) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Приватного підприємства «ДІАМІС» (вул. Котовського, буд. 8-А, с. Чернеччина, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, 51111, код ЄДРПОУ 37555283) до бюджету у розмірі 123588,87 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона