Рішення

від 11.03.2024 по справі 200/3954/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року Справа№200/3954/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

визнати протиправними дії щодо видачі наказів про нарахування та виплату щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000,00 грн., замість 100000,00 грн., під час забезпечення ним у складі Військової частини НОМЕР_2 здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій (м.Краматорськ Донецької області), у період здійснення зазначених заходів з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також щодо нарахування та виплати цієї щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн., замість 100000,00 грн., за означений період часу;

зобов`язати видати накази про нарахування і виплату за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до 100000,00 грн., з урахуванням вже виплачених йому сум цієї щомісячної додаткової винагороди, та забезпечити практичне виконання цих наказів шляхом нарахування і виплати згаданої щомісячної додаткової винагороди за означений період часу.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що з 06 лютого 2019 року проходить службу у Військовій частині, проте зазначає, що відповідачем протиправно, всупереч діючому законодавству за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року йому не було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану», пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року витребувано у відповідача додаткові докази.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, який вмотивований тим, що відповідач не відмовляв позивачу у виплаті додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, а відтак право позивача не було порушено. Зазначив, що у відповідності до бойового розпорядження СКПА та ППО ОСУВ «Хортиця» від 03.07.2022 № 94т/скп Військова частина НОМЕР_2 у відповідності до функціонального призначення та специфіки завдань, які вона виконує, не веде бойові дії. Відповідно, особовий склад в/ч НОМЕР_2 не приймає безпосередньої участі у бойових (воєнних) діях. Враховуючи той факт, що позивач входить до складу оперативно-стратегічного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та безпосередньо не виконував бойові завдання у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії, командуванням Військової частини НОМЕР_2 йому здійснюється виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн.

Будь-яких документів та доказів на право виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі 100000 грн. позивач до Військової частини НОМЕР_2 ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не надавав.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 06.02.2019 № 30 позивача, призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних сил України (по особовому складу) від 30 січня 2019 № 9-РС на посаду командира відділення взводу охорони роти охорони Військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 09.07.2022 позивач в період з 06.02.2019 по 16.08.2019, з 17.09.2019 по 02.08.2020, з 03.09.2020 по 07.02.2021, з 11.03.2021 по 03.09.2021, з 06.10.2021 по 05.03.2022 приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та здійснення зазначених заходів у м. Краматорськ Донецької області.

Відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_2 № 38ад від 15.03.2022, №41ад від 23.03.2022, № 45ад від 02.04.2022, № 60ад від 01.05.2022, № 73ад від 01.06.2022, №84ад від 03.07.2022, № 93ад від 02.08.2022, № 107ад від 02.09.2022, № 121ад від 02.10.2022, №130ад від 01.11.2022, № 143ад від 02.12.2022, № 3ад від 05.01.2023 позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29, наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. пропорційно часу проходження служби у розрахунку за місяць.

З довідки, наданої відповідачем, від 29.12.2023 № 350/172/247/65/513/пс вбачається, що відносно позивача з 24.02.2022 по 09.10.2023 записи до журналу бойових дій не вносилися. Рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь головного сержанта ОСОБА_1 (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань не надавались, у зв`язку з тим, що головний сержант ОСОБА_1 не брав участь у бойових діях.

Спірні правовідносини виникли з приводу ненарахування та невиплати позивачу у спірний період додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно ст. 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписами частини 2 статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, надалі - Порядок № 260).

Згідно з п. 2 цього Порядку грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування визначено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Воєнний стан в Україні триває по теперішній час.

28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої передбачено, що військовослужбовцям Збройних Сил України виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Предметом спору, що розглядається судом у даній справі є правомірність розрахунку цього виду щомісячного додаткового виду грошового забезпечення.

З 18 жовтня 2022 року редакція цього пункту постанови Кабінету Міністрів України №168 діяла у редакції, яка додатково передбачила, що виплата вказаної додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 прямо не визначають ознак «районів», безпосередньо у яких має перебувати військовослужбовець під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії для отримання додаткової винагороди. Раніше у тесті вказаного пункту слово «район» застосовується у словосполученні «район проведення воєнних (бойових) дій». Тому суд виходить з того, що вказівку на перебування «у районах» слід розуміти як перебування у районах воєнних (бойових) дій.

Аналіз змісту пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 дозволяє виявити обов`язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцями у розмірі до 100000 грн:

період дії воєнного стану;

безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів;

наявність наказу командира (з 18.10.2022).

За приписами п. 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 також встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Підстави виплати вказаного вище щомісячного додаткового виду грошового забезпечення визначені окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (надалі - Окреме доручення), яке згідно з п. 13 реалізується з 01.06.2022 без застосування телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529.

Враховуючи положення частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, пункту 17 Порядку №260, а також п. 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168, підстави та умови виплати грошового забезпечення можуть визначатися Міністром оборони України. Тому вказане вище Окреме доручення підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Пунктом 3 Окремого доручення встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів слід здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах також передбачено надання довідки керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

У підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2 до Окремого доручення) обов`язково передбачено зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Згідно п. 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. слід здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн. за місяць вказано обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до Окремого доручення).

Таким чином визначені п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 умови виплати додаткової винагороди, зокрема «безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів», мають бути документально підтверджені конкретними наказами, журналами бойових дій, рапортами, на підставі яких складається довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження відсутності у позивача права на отримання спірної винагороди відповідач надав довідку ВЧ НОМЕР_2 від 29.12.2023 № 350/172/247/65/513/пс, згідно з якою в період з 24.02.2022 по 09.10.2023 записи відносно позивача до журналу бойових дій не вносилися, рапорти про участь в бойових діях не надавались у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не приймав участі у бойових діях. Підставою видачі довідки зазначений журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_2 № 56 від 15.04.2014.

Відповідно до п. 17 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298.

Пунктом 2 вказаного рішення визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 3 передбачено, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

В подальшому, 23.06.2022 Міністром оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, прийнято рішення № 912/з/29 (далі по тексту - Рішення № 912/з/29).

Так, згідно пункту 1 Рішення № 912/з/29 під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил Оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року, був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 (з подальшими змінами).

На його заміну наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

У цих переліках зазначені райони (у тому числі окремі райони Донецької області), де мали місце воєнні (бойові) дії. Проте, суд звертає увагу, що населений пункт Краматорськ відсутній у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи належних доказів не встановлені обставини безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Відтак відсутня обов`язкова умова виникнення у позивача права на спірні виплати, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на виконання ним бойових наказів в спірний період, оскільки одна лише ця обставина не є достатньою для виникнення у нього легітимного очікування отримання додаткової винагороди. Законодавством встановлені вимоги щодо документального підтвердження додержання вказаних умов, дотримання яких у даному випадку судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє право на отримання виплати додаткової щомісячної винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах на підставі тих доказів, що наявні в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 258, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Ушенко