Рішення

від 08.03.2024 по справі 240/30918/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/30918/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія 1" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішенння,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія 1" із позовом до Житомирської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101000/2023/000139/1 від 30.05.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/000738 від 30.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України, подано до Житомирської митниці митну декларацію для митного оформлення товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000139/1 від 30.05.2023 на підставі інформації, наявної в митному органі. У зв`язку з винесеним рішенням відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Не погоджуючись з митною вартістю, визначеною рішенням про коригування митною вартістю, на виконання приписів ч.7 ст.55 Митного кодексу України, 13.04.2023 позивачем за ЕМД №23UА101020013007U3 повторно подав до митного оформлення той же товар, але за ціною, визначеною рішенням про коригування митної вартості. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.

Ухвалою судді від 17.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

07.12.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101000/2023/000139/1 від 30.05.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/000738 від 30.05.2023 винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

07.12.2023 на електронну адресу суду від представника Житомирської митниці надійшло клопотання, в якому просить викликати учасників справи для надання пояснення по суті справи та пояснення по документах доданим до позову.

Також, 07.12.2023 представником відповідача подано клопотання про відхилення доказів наданих позивачем.

12.12.2023 ухвалою Житомирський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Житомирської митниці про виклик учасників справи для надання пояснення по суті справи та про відхилення доказів наданих позивачем.

12.12.2023 представником позивача на електронну адресу суду подано відповідь на відзив.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Технологія 1» (ТОВ «Нова-Технологія 1») (покупець) 12.01.2023 року укладено контракт №12.01.2023 (надалі за текстом - Контракт) з компанією - нерезидентом DMR Plant Sales (Велика Британія) (продавець), згідного якого передбачено поставку продавцем рухомого майна покупцю на умовах 100% передплати вартості товару за цінами та в асортименті, який визначається Специфікаціями, які є невід`ємними частинами Контракту.

09.05.2023 року ТОВ «Нова-Технологія 1» і DMR Plant Sales (Велика Британія) на виконання умов Контракту для поставки рухомого майна, підписали Додаткову угоду та Специфікацію до Контракту, якими визначили здійснити поставку товару: Телескопічний навантажувач марки JCB 535-125, серійний номер JCB5AN7GJJ2727221, 2018 року виготовлення на умовах поставки FCA (FREE CARRIER).

Позивач 16.05.2023 на виконав своїх зобов`язань здійснив повну оплату вартості товару в розмірі 27 500,00 GBP (двадцять сім тисяч п`ятсот фунтів стерлінгів) на підставі інвойсу №SI-DRAFT 1 від 11.05.2023, наданого продавцем.

29.05.2023 року представником позивача - митним брокером ФОП ОСОБА_1 , який здійснює декларування на підставі Ліцензії №AA 004392 та договору-доручення б/н від 08.04.2022 року, подано до Житомирської митниці Державної митної служби України електронну вантажну митну декларацію форми МД-2 №23UA101020018884U9 на оформлення товару: «Телескопічний навантажувач марки JCB 535-125, серійний номер JCB5AN7GJJ2727221, 2018 року виготовлення» за заявленою митною вартістю 29 509,18 GBP (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`ять фунтів вісімнадцять стерлінгів), що у перерахунку у валюту України - гривню - за курсом Національного банку України, який застосовувався для розрахунків у зовнішньоекономічних операціях і діяв на день подання митної декларації, склала 1 336 530,00 грн (один мільйон триста тридцять шість тисяч п"ятсот тридцять гривень 00 копійок).

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару разом з МД-2 №23UA101020018884U9 позивачем подано відповідачу наступні документи:

- Контракт (зовнішньоекономічний договір щодо купівлі-продажу товарів) №12.01.2023 від 12.01.2023;

- Специфікація до контракту №12.01.2023 від 12.01.2023 року (доповнення до зовнішньоекономічного договору) б/н від 09.05.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Sales invoice) №SI-DRAFT 1 від 11.05.2023;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті (банківський платіжний документ про оплату товару) №10 від 16.05.2023;

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) S0623622 від 23.05.2023;

- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) (International consignment note) б/н від 19.05.2023;

- Експортна декларація (декларації країни відправлення) (Transit/security accompanying document) №23GB00005214FE558;

- Рахунок-фактура щодо надання транспортно-експедиторських послуг від виконавця договору-заявки про транспортно-експедиторські послуги №28052023-1 від 28.05.2023;

- Довідка про транспортні витрати (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) №2805/1 від 28.05.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера б/н від 08.04.2022;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України.

Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України 30.05.2023 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA101000/2023/000139/1.

Методи 2а не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари.

Митна вартість визначена за методом 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості подібного товару за ВМД від 04.04.2023 N? 23UA100330137227U0 - товар:« 1. Штабелювальний телескопічний сільськогосподарський навантажувач для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату JCB 535-125 Telehandler серійний номер - JCB5ANAGV]2732091. Рік випуску - 2018, бувший в експлуатації, вантажопідйомністю 3,5т., з висотою підйому вантажів до 12,28м., у комплекті з паленими вилами = 1шт; Не містить у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник JCB; Торговельна марка JCB; Країна виробництва GB;», умови поставки EXW Willenhall, вага брутто - 10020кг, і становить - 34406.69 фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №23UA101020019096U7 від 30.05.2023 із застосуванням фінансових гарантій у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України - 44 143,93грн.

Вважаючи таке рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни договору (угоди), що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Так, за змістом оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що на виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Документи, зазначені у частині другій ст.53 Митного кодексу України, подані для митного оформлення, не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до п.1 контракту від 12.01.2023 №12.01.2023 поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця, яке укладається у формі специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим, даний документ до митного оформлення не надано.

Відповідно до п.2.4 контракту 12.01.2023 №12.01.2023 зазначено, що товар постачається на умовах EXW, а в гр.20 митної декларації 23UA101020018884U9 зазначено умови поставки FCA. За умовами поставки EXW продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання по поставці, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або іншому зазначеному місці та не несе витрат на навантаження, розвантаження товару та транспортний засіб. Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України витрати на навантаження/розвантаження товару є складовими митної вартості товару, вартість якого визначена за основним методом. Тому, існує ризик, що до митної вартості не включені витрати на навантаження/розвантаження товару.

Відповідно до п.3 контракту оплата за товар проводиться у формі 100% переплати. Разом з тим, документ про оплату до митного оформлення не надано.

Розрахунок фактура SI-DRAFT 1 від 09.05.2023 не містить підпису/печатки продавця, що може свідчити про відсутність схвалення даного документа за вказаними умовами продажу, у тому числі, щодо ціни товару.

До митної декларації долучено автотранспортну накладну від 19.05.2023 в якій зазначено, що перевезенням товару займались ALCOS Sp та ФОП ОСОБА_2 . Довідка про транспортні витрати від 28.05.2023 №2805/1 та рахунок на транспортні витрати від 28.05.2023 №28052023-1 складені ФОП ОСОБА_3 . Таким чином, без надання документів, які вказують на юридичний зв`язок між ALCOS Sp та ФОП ОСОБА_4 з приводу перевезення оцінюваного товару, довідка про транспортні витрати та рахунок фактура не можуть бути використані для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товару.

Також, довідка про транспортні витрати від 28.05.2023 №2805/1 та рахунок на транспортні витрати від 28.05.2023 №28052023-1 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, реквізити автотранспортної накладної. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару. Зазначена у довідці та рахунку загальна вартість витрат не відповідає зазначеній у митній декларації. Також, рахунок на транспортні витрати від 28.05.2023 №28052023-1 місить посилання на договір-заявку, який до митного оформлення не надано. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Додатково долучена до митної декларації копія митної декларації типу Т1 №23GB00005214FE55E8, не може бути використана для підтвердження митної вартості, так як не містить цінової інформації.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) договір (угоду/контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою/контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою/контрактом);

3) висновок про вартість характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту було запропоновано надати інформацію щодо вартості подібного товару.

Методи 2а не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари.

Митна вартість визначена за методом 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості подібного товару за МД:від 04.04.2023 №23UA100330137227U0 - товар: «1. Штабелювальний телескопічний сільськогосподарський навантажувач для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату JCB 535-125 Telehandler серійний номер - JCB5ANAGV]2732091. Рік випуску - 2018, бувший в експлуатації, вантажопідйомністю 3,5т., з висотою підйому вантажів до 12,28м., у комплекті з паленими вилами = 1шт; Не містить у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник JCB; Торговельна марка JCB; Країна виробництва GB;», умови поставки EXW Willenhall, вага брутто - 10020кг, і становить - 34406.69 фунтів стерлінгів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Надаючи оцінку наведеним твердженням митного органу, суд зауважує на таке.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 12 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія 1 (Україна), як покупець товару та DMR Plant Sales (Великобританія), як постачальник товару, укладено контракт щодо поставки товару.

Відповідно до пунктів 1.1. контракту поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Кожне замовлення укладається у формі Специфікації, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно п. 2.4. вказаного контракту, ціни на товар вказуються відповідно до курсу GBP на певну одиницю товару на умовах EXW згідно з специфікацією. Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, про що підписується додаткова угода.

В свою чергу, відповідно до умов контракту, 09 травня 2023 року між сторонами було підписано додаткову угоду до контракту №12.01.2023 від 12.01.2023, де сторони домовились одноразово змінити умови поставки товару, а саме Телескопічного навантажувача JCB 535-125, серійний номер: JCB5AN7GJJ2727221 та здійснити його поставку на умовах FCA (FREE CARRIER).

Вказані в п.1 Додаткової угоди умови поставки є дійсними тільки для поставки товару Телескопічний навантажувач JCB 535-125, серійний номер: JCB5AN7GJJ2727221. Місце поставки буде визначене у замовленні покупця, викладеному у формі специфікації.

В зазначеній специфікації вказано умови постачання, ціну та загальну вартість товару, а саме: найменування/марка/модель - JCB 535-125 Telehandler Pallet Forks; серійний номер - JCB5AN7GJJ2727221; рік виготовлення - 2028; кількість -1; ціна за одиницю GBP - 27,500.00; умови - Contract №12.01.2023 on 12.01.2023; загальна вартість 27,500.00 GBP; умови поставки - FCA Darlington (The Grange, Scorton Richmond, North Yorkshire, DL10 6DB); Умови оплати - оплата товару проводиться у формі 100% оплати вартості партії товару.

Відповідно до інвойсу №SI-DRAFT 1 від 09.05.2023 продавцем виставлено рахунок на оплату за товар - Телескопічний навантажувач JCB 535-125, серійний номер: JCB5AN7GJJ2727221, всього на суму 27,500.00 фунтів.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до п. 1.1 контракту №12.01.2023 від 12.01.2023 передбачено, що специфікація є невід`ємною частиною даного контракту, проте специфікація до контракту не подана, то суд не приймає до уваги, адже специфікація б/н від 09.05.2023 відображена в поданих декларантом деклараціях за кодом класифікації митних документів номер 4103. Відповідно до інформації, що міститься в картці відмови в митному оформлені митної декларації №UA101020/2023/000873, серед поданих декларантом та опрацьованих митним органом документів міститься специфікація б/н від 09.05.2023. Зважаючи на ці обставини, митний орган помилково прийшов до висновку що специфікація до контракту №12.01.2023 від 12.01.2023 не була подана.

Крім того, суд дослідив, що дана Специфікація місить інформацію про умови постачання, ціну та загальну вартість товару.

Що стосується посилання відповідача що до митного оформлення не надано документ про оплату, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 3.1 контракту від 12.01.2023, оплата товару проводиться у формі 100% попередньої оплати вартості партії товару.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.10.2020 у справі №320/2455/19, дійшов висновку, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Окрім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, дійшов висновку про те що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Суд вважає вказані правові висновки релевантними з даною справою і такими, що підлягають застосування під час вирішення спору.

З огляду на це, суд вважає, що неподання декларантом до митного оформлення банківських платіжних документів або інших платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, які підтверджують факт здійснення оплати за товар, який поставлявся в партії не може бути підставою для коригування митної вартості товару за наявності інших документів, які підтверджують числові значення усіх складових вартості імпортованого товару. Так, платіжна інструкція в іноземній валюті №10 від 11.05.2023 на суму 27 500,00 GBP підтверджує факт внесення передоплати товару, який охоплює поставку конкретної партії товару. Вказане не є порушенням пункту 3.1, позаяк перед відправленням конкретної партії товару та поданням митної декларації, товар, що входить до партії вже оплачений.

При цьому, суд звертає, що декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №10 від 11.05.2023 (27 500,00 GBP), яка підтверджує виконання відповідних умов договору.

Що стосується того, що у товарно-супровідних документах не містяться відомості, які б свідчили про існування юридичного зв`язку між ALCOS Sp та ФОП ОСОБА_4 та позивачем з приводу перевезення товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Нова-Технологія 1" (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (експедитор) укладено договір-заявку №1905-11-1 від 19.05.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполучені.

Так, підтвердженням понесених витрат на транспортування, позивачем надано відповідачу довідку про транспортні витрати №2805/1 від 28.05.2023, яка видана ФОП ОСОБА_3 із змісту якої встановлено, що ФОП ОСОБА_3 будучи міжнародним експедитором, надав ТОВ "Нова Технологія 1" автомобіль, НОМЕР_1 / НОМЕР_2 для перевезення вантажу за маршрутом: Moor Ln, Darlington DL2 2NW, Велика Британія - Житомир, Україна. Загальна вартість транспортних витрат по іноземній території від Великої Британії (Moor Ln, Darlington DL2 2NW) до кордону України (Рава Руська) 2 362 км становить: 89 000 грн. Навантажувально-розвантажувальні роботи включено у вартість перевезення.

У міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) від 19.05.2023 міститься наступна інформація: відправник DMR Plant Sales Field barn cottage Moore Lane Darlington DL22NW, одержувач ТОВ "Нова Технологія 1" 10031, Україна, Житомир, вул. Покровська 203-А; перевізник: ТОВ "АЛКОС" (вул. Помислова, 50/52, м. Львів, 44563430); DWR9086H/SK340KN, наступний перевізник: ФОП ОСОБА_2 , BC3358ЕХ/ НОМЕР_2 ; місце і дата завантаження товару: Darlington 19/05/2023; місце доставки товарів - Україна, 10031.

Частиною першою статті 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Тобто, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором-заявкою №1905-11-1 про надання транспортно-експедиційних послуг від 19 травня 2023 року ФОП ОСОБА_3 має право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.

Так, між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір №ФП2023005/1 від 13 квітня 2023 року про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Зі свого боку ФОП ОСОБА_5 (замовник) та ТОВ "Транспортна компанія "Афіна Паллада" укладено договір №ФП2023011 від 18 травня 2023 року про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

В свою чергу, ТОВ "Транспортна компанія "Афіна Паллада" укладеного договір №EU2023004 від 19 травня 2023 року із ALCOS Sp. Z O.O (виконавець) на організацію перевезень вантажів, згідного якого виконавець зобов`язується організувати перевезення вантажу в міжнародному сполучені автомобільним, залізничним, морським та авіатранспортом та забезпечити його доставку до пункту призначення та видати його уповноваженій особі (отримувачу), а клієнт зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п. 1.3 вказаного договору виконавець має право залучити до виконання цього договору третіх осіб (перевізників), залишаючись при цьому відповідальним за їх як за власні.

Також між ФОП ОСОБА_5 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір №ФП2023014 від 23 травня 2023 року про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Тож у зв`язку з укладеними договорами, перевезення товару позивача здійснювалось ФОП ОСОБА_2 та ALCOS Sp.

Тому у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 19 травня 2023 року наявна печатка саме ФОП ОСОБА_2 та ALCOS Sp, як перевізників.

Суд зазначає, що у наданій позивачем автотранспортній накладній наявні усі необхідні відомості, передбачені Конвенцією про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Отже, ФОП ОСОБА_3 в даному випадку виступав експедитором, тобто, організатором перевезення, а не безпосереднім перевізником, та як експедитор залучає інших перевізників для перевезення оцінюваного товару, які і зазначаються в товарно-транспортних накладних (CMR).

Замовлення було здійснено згідно з договором-заявкою №1905-11-1 від 19.05.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполучені. За результатами наданих послуг з організації перевезення було підписано акт №20230530-63 від 30.05.2023 прийому-передачі наданих послуг.

Експедитором було виставлено рахунок-фактуру на оплату №28052023-1 від 28 травня 2023 року на суму 118 642,00 грн. Надані послуги були оплачені, згідно платіжного доручення №221 від 02.06.2023.

Отже, послуги перевезення в даному випадку становили 118 642,00 грн, що підтверджується вищезазначеними документами.

Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, або тільки документи, зазначені в Наказі Мінфіну №599 від 24.05.2012), а тому довідка експедитора про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Верховним Судом у постанові від 21.11.2019 по справі № 804/9754/15 зроблено висновок, що довідка про транспортні витрати є належним документом. який підтверджує вартість перевезення відповідно до вимог Митного кодексу України.

Окрім того, зазначено, що МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Довідка експедитора про вартість перевезення містить посилання на відомості про номер автотранспортного засобу перевізника та маршрут перевезення і про вартість перевезення до кордону України та до місця доставки вантажу.

Відомості, зазначені в наданій відповідачу довідці експедитора, щодо номеру автотранспортного засобу та маршруту перевезення повністю відповідають відомостям, зазначеним в товарно-транспортних накладних CMR.

Враховуючи викладене, зазначені документи не містять розбіжностей і є достатніми доказами, що підтверджують вартість транспортування. У такому випадку позивач не зобов`язаний був надавати ще й заявку на транспортні послуги, яка до того ж жодним чином не впливає митну вартість товару, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Щодо зауваження відповідача про відсутність підпису/печатки продавця в інвойсі, то суд зазначає, що вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості. Крім того, відсутній підпис/печатка продавця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

У постанові від 16.04.2019 у справі №815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі, за наявності інших належних та достатніх доказів, не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, суд зазначає, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (іnvoice), складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а відтак не є підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

Щодо тверджень відповідача, що додатково надана декларація типу Т1 №23GB00005214FE55E8,, не може бути використана для підтвердження митної вартості так як не містить цінової інформації, а також не є копією митної декларації країни відправлення, суд вказує наступне.

Декларація типу Т1 це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів, що перетинають територію ЄС (Євросоюзу) транзитом або для гарантії доставки товару від кордону ЄС до митного складу, або внутрішньої митниці чи навпаки.

Під транзитною митною декларацією розуміється бланк Т1, що заповнюється на імпортні товари, що транспортуються від одного митного поста до іншого. Вони перетинають територію держави від прибуття до вибуття в незмінному вигляді, тобто, транзитом, і не потрапляють під митні збори і податки. Об`єктом декларування виступають товари, вироблені за межами ЄЕС, що випливають із США. Азії і митних складів Європи.

Вказана декларація, не стосується відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларація типу Т1 не визначена частиною другою статті 53 Митного кодексу України в якості документа, який підтверджує митну вартість товарів. Відсутність документів, не визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, не може бути підставою вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору.

Крім того, дослідивши зразок заповнення декларацій типу Т1, судом вставлено повну її відповідність.

Щодо митної декларації МД №23UA1С0330137227U0 від 04.04.2023, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою вартістю відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого подібного товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101000/2023/000139/1 від 30.05.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/000738 від 30.05.2023 є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія 1" - задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія 1" (вул. Покровська, буд.203-А, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10031. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43654956) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішенння - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000139/1 від 30.05.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/000738 від 30.05.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Технологія 1" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

08 березня 2024 р.