Рішення

від 08.03.2024 по справі 280/55/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року Справа № 280/55/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект Автоматика» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект Автоматика» (далі - позивач, TOB «Комплект Автоматика») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням від 26.07.2023 за номером 009490406.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне. У термін встановлений для реєстрації податкової накладної №11 від 04.07.2022 TOB «Комплект Автоматика» не мало на банківському рахунку коштів для поповнення ліміту на казначейському рахунку, що дало б змогу зареєструвати вказану накладну. Єдиним джерелом кредиту по здійсненню у вказані терміни реєстрації був ліміт від податкової накладної №2 від 04.07.2022 від ПП «ВЛАДІС». ПП «ВЛАДІС», здійснивши продаж товару, повинно було зареєструвати податкові накладні, а TOB «Комплект Автоматика» отримало б податковий ліміт, та в свою чергу мало б змогу зареєструвати податкові накладні на ДП НАЕК «Енергоатом» на загальну суму 4 512 182,54 грн. Контрагент ПП «ВЛАДІС» проводив оскарження рішення про блокування реєстрації ПН №2 від 04.07.2022. На виконання умов договору, TOB «Комплект Автоматика» 29.07.2022 склало та направило на реєстрацію податкову накладну №11 від 04.07.2022 на суму 1 908 102,24 грн (в т.ч. ПДВ - 318 017,04 грн) - це той розмір ліміту з ПДВ, яким підприємство могло скористатись на момент реєстрації 29.07.2022, при цьому додатково перерахувавши 135 000,00 грн грошовими коштами на поповнення ліміту на казначейський рахунок. TOB «Комплект Автоматика» накопичувало фінансові кошти, щоб самотужки покрити недостатній ліміт з ПДВ для здійснення повної реєстрації ПН за договором № 53-123-08-22-07620. Зібравши необхідні кошти та поповнивши ліміт ПДВ 21.09.2022 року на суму 434 015,00 грн, TOB «Комплект Автоматика» надсилає на реєстрацію Додаток 2 до податкової накладної №11 від 04.07.2022, яким збільшує суму поставленого товару на 2 604 080,40 грн (в т.ч. ПДВ 434 013,4 грн), реєстрація якого здійснена 21.09.2022 (квитанція №9189111056). TOB «Комплект Автоматика» виконало свої зобов`язання з реєстрації податкової накладної на суму відвантаженого товару 4 512 182,64 грн (ПН № 11 - 1 908 102,24 грн + Додаток 2 до ПН - 2 604 080,40 грн). Несвоєчасна реєстрація податкової накладної сталась з протиправного рішення органу ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.07.2022 контрагента ПП «ВЛАДІС». При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків необхідно встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав, 22 січня 2024 року подав відзив на позовну заяву, Головне управління ДПС у Запорізькій області, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Предметом камеральної перевірки є несвоєчасна реєстрація одного розрахунку коригування від 04.07.2022 №2 на суму ПДВ 434 013,4 гривень (граничний термін реєстрації 31.07.2022; фактично зареєстровано 21.09.2022; затримка 52 календарних дня), виписаного на АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (ЄДРПОУ 24584661). Взаємовідносини між ТОВ «Комплект Автоматика» та ПП «ВЛАДІС» в ході проведення камеральної перевірки не досліджувались. У разі відсутності необхідного ліміту для реєстрації ПН, платник повинен був здійснити поповнення електронного рахунку, тим самим збільшивши показник ПопРах (загальна сума поповнення з рахунка платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг його електронного рахунка). Станом на 04.07.2022 сума ліміту ТОВ «Комплект Автоматика» відповідно до обчислювальної формули становила 41 506,96 грн, що було недостатньо для реєстрації РК № 2 від 04.07.2022 року на суму ПДВ 434 013, 4 грн. Згідно СЕА ПДВ, станом на 29.07.2022, після реєстрації ПН №11 від 04.07.2022, ліміт дорівнював - 663,88 грн. Протягом періоду з 01.08.2022 по 20.09.2022 коливався в межах від 2 497,21 грн до 38 942,51 грн, що також було недостатньо для реєстрації предмета перевірки - РК №2 від 04.07.2022. Після поповнення електронного рахунку 21.09.2022 (що на 52 дні пізніше встановленого терміну) на суму 434 015 грн, згідно даних СЕА ПДВ, сума ліміту відповідно до обчислювальної формули склала 475 520,36 грн., що було достатньо для реєстрації РК №2 від 04.07.2022 на суму ПДВ 434 013, 4 грн. (додаток № 1). Факт несвоєчасної реєстрації ТОВ «Комплект Автоматика» не заперечує, в позовній заяві зазначено, що РК направлялась на реєстрацію 21.09.2022 після поповнення ліміту, тобто не своєчасно. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 Податкового кодексу України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вищезазначені обставини та факти детально, підтверджують та доводять наявність вини через те, що платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм, встановлених податковим законодавством, проте не вжив заходів для їх дотримання. Позивач навмисно не зареєстрував податкову накладну, про що свідчить винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 26.07.2023 №0024090406. Позивачем жодним чином не спростовано висновків контролюючого органу щодо встановленого порушення, викладеного в акті перевірки №1231/08-01-04-06/43616783 від 01.06.2023. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

02 лютого 2024 року до суду надійшов уточнений відзив на позов. Відповідно до наявного в матеріалах справи додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.07.2023 №0024090406 про застосування штрафних санкцій на суму 130204,02 грн розрахунку штрафу, відповідач застосував штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію позивачем 1 податкова накладна/розрахунків коригування, складену 4 липня 2022 року, та зареєстровану в ЄРПН 21 вересня 2022 року з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлене клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження визначений частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дана справа не підпадає під вказаний перелік.

Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Справа не віднесена до справ, передбачених ч. 4 ст. 257 КАС України.

Суд вважає, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не підлягає задоволенню, справу можливо розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 у порядку ст.76 Податкового кодексу України 01.06.2023 проведено камеральну перевірку ТОВ «Комплект Автоматика» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до ПН в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРНП) з датою виписки ПН / РК липень 2022 року.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.89 Підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме перевищення термінів реєстрації ПН / РК до ПН в ЄРПН.

Зазначені порушення відображено в акті камеральної перевірки №1231/08-01-04- 06/43616783 від 01.06.2023, який 05.06.2023 направлено платнику на податкову адресу, відправлення повернуто на адресу контролюючого органу із датою повернення 05.07.2023 із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до встановленого порушення, на підставі акту камеральної перевірки від 01.06.2023 №1231/08-01-04-06/43616783, винесено податкове повідомлення - рішення форми «Н» від 26.07.2023 №0024090406 на суму штрафних санкцій в розмірі 130 204,02 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Системний аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків, незалежно від форм власності або специфіки діяльності.

Таким чином законодавець закріпив принцип рівності обов`язків суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

До таких висновків дійшов також Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 у справі №520/3640/19 (провадження №К/9901/31334/19), зазначивши, що платник податку має планувати свою господарську діяльність для належного виконання свого податкового обов`язку.

Аналіз наведених правових норм також дає підстави для висновку, що реєстрація сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, стає у залежність від сум, що є на електронному рахунку (ліміт). Якщо ліміту для такої реєстрації недостатньо, податкова накладна не буде зареєстрована, що буде маги наслідком порушення строків її реєстрації.

Забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов`язком позивача, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від дій або бездіяльності позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року, по справі № 808/2289/17.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

?ПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Згідно п.п. 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014, ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

В даному випадку відсутність у позивача вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в ЄРПН пов`язується ним з фактом відсутності достатньої суми коштів для поповнення ліміту на казначейському рахунку, що дало б змогу зареєструвати вказану накладну.

Разом з тим, відповідно до п.12 Порядку № 569 від 16.10.2014, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

За правилами п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Отже, нормами діючого законодавства визначено певний алгоритм дій платника податків, які він має вчинити з метою виконання встановленого ПК України обов`язку зареєструвати податкові накладні в установлені строки.

При цьому слід зазначити, що на законодавчому рівні питання дотримання контрагентами позивача як платника податків вимог податкового законодавства, взаємовідносин позивача з третіми особами або вчинення ними певних дій не впливає на виконання позивачем такого обов`язку.

Так, отримуючи кошти від контрагентів за товари, послуги, виконані роботи, позивач отримує від них в тому числі і суми ПДВ, що дає йому можливість використовувати ці кошти на поповнення електронного рахунку з метою подальшої реєстрації ПН/РК. Не вчиняючи зазначених дій, позивач залишає суму сплаченого йому ПДВ у власному обігу, тобто діє за власним розсудом та обираючи той напрямок використання цих коштів який є йому економічно вигідним та необхідним.

У разі недостатності грошових коштів на електронному рахунку платника податків для реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник зобов`язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації такої податкової накладної.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, реєстрація податкової накладної з урахуванням граничних строків це обов`язок платника, для належного виконання якого платник має відповідально планувати свою господарську діяльність, а у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України - платник ПДВ має сплатити штраф у відсотках від суми ПДВ, розмір якого залежить від періоду прострочення реєстрації.

Слід врахувати, що позивач, складаючи податкову накладну та направляючи її на реєстрацію з порушенням строків, визначених п.201.10 ст.201 ПК України, був обізнаний про відсутність необхідного ліміту для її своєчасної реєстрації та наслідки несвоєчасної реєстрації.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

В той же час, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Як встановлено судом, відповідно до акту перевірки та наявного в матеріалах справи додатку до податкового повідомлення-рішення, розрахунку штрафу, відповідач застосував штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкової накладної/розрахунку коригування №2 складеної 04.07.2022, та зареєстрованої в ЄРПН 21.09.2022, з порушенням вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.89 Підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Щодо визначення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище судом, пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначені розмірі штрафів за податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Разом з тим, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, у постанові від 06.02.2024 № 160/10740/23.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, контролюючим органом правильно здійснений розрахунок штрафу у відповідності до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Суд вказує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект Автоматика» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплект Автоматика» (вул.Благовіщенська, буд. 31 в, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 43616783),

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 08.03.2024.

Суддя Б.В. Богатинський