Рішення

від 08.03.2024 по справі 380/19240/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2024 рокусправа № 380/19240/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСОПТОРГ» (далі позивач, ТОВ СЕРВІСОПТОРГ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UА209000/2023/000162/2.

Ухвалою судді від 21.08.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІСОПТОРГ залишено без руху.

Ухвалою від 30.08.2023 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 15.11.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісопторг» (Покупець) та Фірмою «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» (Продавець, Китай) 15.02.2017 укладений Контракт № 836, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує пакувальне та переробне обладнання в асортименті (дозатори, закупорювальні, запаювальні, етикетувальні, пакувальні машини, маркіратори, машини для мийки, картонери, палетайзери, клейові машини, пневматичні преси та інше) та запчастини до нього згідно з додатками до контракту, згідно з умовами, висловленими у даному Контракті. А також цей пункт було доповнено Додатковою угодою №3 від 27.02.2023 року, змістом якої визначено: до пункту 1 абзац 1.1 додати: різне обладнання для виробництва вугілля, вугілля в асортименті (деревне, з кокосової шкарлупи, з горіхової шкарлупи. На виконання Контракту та з метою здійснення митного оформлення товарів, представником позивача (декларантом) подано митні декларації в яких митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури). Позивачу був виставлений інвойс № 836/06031-1 на суму: 15 925, 00 дол. США. З метою здійснення митного оформлення товарів представник Позивача подав митну декларацію № 23UА209190034013U4, в порядку у режимі ІМ 40 DE, вугілля деревне з кокосової шкарлупи - 22 750 кг. Загальна волога - 8,5% ваги. Фіксований вуглець - 77,7% ваги. Митна вартість товару була визначена з ціни угоди, що підлягала сплаті відповідно до умов Контракту. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/000162/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209190/2023/000369 від 17.07.2023. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 14.09.2023 (вх. № 69901), у якому зазначає, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. На вимогу декларантом надано інформацію щодо індексів окремих видів картонно-паперової продукції за контрактами укладеними у жовтні 2022 року, комерційну пропозицію щодо вартості ціни від 01.10.2022, проте фактура 910/BA045-37981 та специфікація BA045 до неї датовані 11.11.2022. Митниця послідовно застосовувала методи визначення митної вартості. Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Номер і дата митної декларації в рішенні також вказані.

Представник позивача подав заяву від 31.01.2024 (вх. № 1998ел) про розгляд справи без участі представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд заслухав вступну промову представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ» (покупець) та Фірмою «ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED» (продавець) 15.02.2017 укладений контракт № 836 відповідно до якого продавець продає, а покупець купує пакувальне та переробне обладнання в асортименті (дозатори, закупорювальні, запаювальні, етикетувальні, пакувальні машини, маркіратори, машини для мийки, картонери, палетайзери, клейові машини, пневматичні преси та інше) та запчастини до нього згідно з додатками до контракту, згідно з умовами, висловленими у даному Контракті.

Загальна сума Контракту складає 400 000,00 дол. США та 100 000,00 Евро. Умови поставки Інкотермс 2010.

Додатковою угодою від 27.02.2023№ 3, до контракту від 15.02.2017 № 836 доповнено п.1 абз. 1.1 контракту: різне обладнання для виробництва вугілля, вугілля в асортименті (деревне, з кокосової шкарлупи, з горіхової шкарлупи та ін). Також згідно з цією додатковою угодою пункт 5 абз 5.1 викладено у наступній редакції: покупець оплачує товари шляхом перерахунку суми згідно з інвойсами на банківський рахунок Продавця в доларах США або євро по факту постачання протягом 30 днів так і за попередньою оплатою. Додатковою угодою №3 від 27.02.2023 року внесено зміни до пункту 5 абзацу 5.1, а саме Покупець оплачує товари шляхом перерахунку суми згідно з інвойсами на банківський рахунок Продавця в доларах США або Євро по факту постачання протягом 30 днів так і за попередньою оплатою.

На виконання вимог контракту від 15.02.2017 № 836 згідно з інвойсом № 836/06031-1 від 03.06.2023 продавець відвантажив на адресу покупця товар вугілля - кокосової шкарлупи натуральні грудочки на загальну суму 15 925 доларів США.

ТОВ «СЕРВІСОПТОРГ» з метою митного оформлення вказаного товару 14.07.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UА209190034013U4.

Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UА209190034013U4, як підставу для застосування основного методу надав наступні документи:

-- Сертифікат якості (Certificate of quality) STS/RE/2023-24/0591 від 18.05.2023;

- Пакувальний лист (Packing list) 836/06031 від 03.06.2023;

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 03.06.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) TIPL/E/020/OTW/23- 24 від 09.05.2023;

- Рахунок-Фактура Інвойс) (Commercial invoice) 836/06031-1 від 03.06.2023;

- Коносамент (Bill of lading) MEDUIV217357 від 04.06.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note)391219 від 10.07.2023;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) 836/06031-1 від 03.06.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 202OT23Q51103552 від 23.05.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 2020Т23060103002 від 23.06.2023;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару 40 від 23.06.2023;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-586 від 07.07.2023;

- Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021. 3023) TIPL/E/028/23-24 від 03.06.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 836 від 15.02.2017;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 06031 від 03.06.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)1 від 16.11.2020;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) 2 від 09.07.2021;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 27.02.2023;

- Інші некласифіковані документи перепустка 62428 від 14.07.2023.

14.07.2023 відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на запит декларант надав: посередницьку фактуру комерційну пропозицію від постачальника; платіжне доручення, що підтверджує фактичну сплату за товар, Висновок ТГТП, посередницьку проформу, банківські документи swift оплати за товар, та посередницькі swift оплати.

17.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № № UА209000/2023/900162/2.

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

-Копія митної декларації країни відправлення товару до митного оформлення не подавалась, що унеможливлює перевірку правильності обчислення ціни товару.

-у додатках до контрактів № 1 від 16.11.2020, № 2 від 09.07.2021, № 3 від 27.02.2023 та № 06031 від 03.06.2023 відсутні прізвища та імена підписантів , що не дає можливості розглядати їх належними документами для підтвердження митної вартості

-у гр.22 CMR № 391219 від 10.07.2023 відсутні реквізити відправника товару з території Польщі.

- згідно проформи-інвойсу №TIPL/Е/020/OTW/23-24 від 09.05.2023 вантажоодержувачем товару є ТОВ "Сервісопторг", а продавцем - ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED, перевезення товару здійснювалось на умовах поставки CFR Gdynia, що викликає сумнів у правдивості задекларованих умов поставки.

-щодо вартості транспортування у коносаменті від 04.06.2023 №MEDUIV217357 зазначено, що «вантаж відправлено транзитом в Україну на ризик та фрахт з передплатою на отримувача», що не відповідає задекларованим умовам поставки на умовах DAP-Львів.

-Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 07.07.2023 № ГО-586 не містить порівняльного аналізу щодо цін на товар на ринку Індії, а також базується на інформації, яку надав продавець.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (пакування, умов поставки та фактурної вартості товару) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На вимогу декларантом надано комерційну пропозицію.

Комерційна пропозиція від 01.06.2023, що підтверджує вартість товару встановлено на червень поточного року згідно контракту № 836 від 15.02.2017, проте проформа-інвойс NSTIPL/E/020/ФTW/23-24 виставлена 09.05.2023, не може враховувати вартість сировини на червень. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100100/2023/438333 від 12.07.2023 - де митна вартість такого товару становить 1,81 дол. США за кг.

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209190/2023/000369 з причин: у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 17.07.2023 № UА209000/2023/000162/2 необхідне внесення змін у графу 12, В митної декларації, графи 42, 43, 44, 45, 46, 47 товару. Стаття 54, стаття 55 Митного кодексу України від 13.03.12 №4495-УІ із змінами та доповненнями). ПКМУ від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства Фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Наказ Міністерства Фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних Формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 16.06.2023 № UА209000/2023/000162/2.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України ( далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ТОВ СЕРВІСОПТОРГ на підтвердження митної вартості товару надало до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, а саме: сертифікат якості (Certificate of quality) STS/RE/2023-24/0591 від 18.05.2023; пакувальний лист (Packing list) 836/06031 від 03.06.2023; пакувальний лист (Packing list) б/н від 03.06.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) TIPL/E/020/OTW/23- 24 від 09.05.2023; рахунок-Фактура Інвойс) (Commercial invoice) 836/06031-1 від 03.06.2023; коносамент (Bill of lading) MEDUIV217357 від 04.06.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note)391219 від 10.07.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) 836/06031-1 від 03.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 202OT23Q51103552 від 23.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 2020Т23060103002 від 23.06.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 40 від 23.06.2023; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-586 від 07.07.2023; некласифікований документ, який підтверджуєзаявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021. 3023) TIPL/E/028/23-24 від 03.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 836 від 15.02.2017; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 06031 від 03.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)1 від 16.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) 2 від 09.07.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 27.02.2023; інші некласифіковані документи перепустка 62428 від 14.07.2023;

У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу було надано: посередницьку фактуру комерційну пропозицію від постачальника; платіжне доручення, що підтверджує фактичну сплату за товар, Висновок ТГТП, посередницьку проформу,банківські swift оплати за товар, та посередницькі swift оплати.

Щодо аргументу відповідача, що копія митної декларації країни відправлення товару до митного оформлення не подавалась, що унеможливлює перевірку правильності обчислення ціни товару, суд зазначає таке.

Митний кодекс України не відносить копію митної декларації країни відправлення до документів, що підтверджують митну вартість товарів. Копія митної декларації країни відправлення передбачена у ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, тобто відноситься до додаткових документів, які можуть витребовуватись у декларанта виключно за умови відсутності можливості визначити митну вартість на основі документів, передбачених у ч. 2 названої статті. При цьому вимога про надання такої декларації підлягає виконанню лише у разі наявності такої та якщо неможливо визначити митну вартість.

Щодо аргументу відповідача про відсутність у додатках до контрактів № 1 від 16.11.2020, № 2 від 09.07.2021, № 3 від 27.02.2023 та № 06031 від 03.06.2023 прізвища та імена підписантів, що не дає можливості розглядати їх належними документами для підтвердження митної вартості, суд зазначає, що такі документи містять реквізити та печатки сторін, а також підписи підписантів, які є однаковими на усіх поданих документах.

При цьому, відсутність у додатках до контрактів прізвища та імена підписантів жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Щодо посилань відповідача про те, що у гр.22 CMR № 391219 від 10.07.2023 відсутні реквізити відправника товару з території Польщі,суд зазначає таке.

Відсутність у графі 22 CMR реквізитів відправника не свідчить про наявність розбіжностей, ознак підробки та не впливає на розмір вартості товарів, заявлений позивачем.

Суд погоджується з позивачем, що вказаний реквізит у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, тому така умова не може бути підставою для коригування митної вартості.

В оскарженому рішенні відповідач звернув увагу, що згідно з проформою-інвойсом № TIPL/Е/020/OTW/23-24 від 09.05.2023 вантажоодержувачем товару є ТОВ "Сервісопторг", а продавцем - ORIENTAL TRADE WORLDWIDE LIMITED, перевезення товару здійснювалось на умовах поставки CFR Gdynia, що викликає сумнів у правдивості задекларованих умов поставки.

Суд зазначає, що вказані зауваження митного органу до поданих позивачем документів не конкретизовані, не наведені висновки органу митного контролю з приводу виявлення таких розбіжностей та не зазначено, що ці розбіжності свідчать про неправильне визначення позивачем митної вартості товару.

Щодо посилань відповідача про те, що вартість транспортування у коносаменті від 04.06.2023 №MEDUIV217357 зазначено, що «вантаж відправлено транзитом в Україну на ризик та фрахт з передплатою на отримувача», що не відповідає задекларованим умовам поставки на умовах DAP-Львів.

Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Контракту від 15.02.2017 № 836 умови постачання, що містяться в даному Контракті, визначаються згідно з документом Інкотнрмс 2010 року видання.

Згідно із міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару DAP (Delivered at Place - постачання у місці призначення). Такі умови поставки означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язок нести всі ризики, пов`язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення. Згідно базису поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару , сплачувати імпортні мита або виконувати інші Імпортні митні процедури при ввезенні. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів І вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Враховуючи наведене, вказана обставина жодним чином не суперечить договірним відносинам та не впливає на складові митної вартості, враховуючи той факт, що сторони договору погодилися співпрацювати на умовах поставки DAP, тобто транспортні витрати вже включені у вартість самого товару.

Щодо покликань відповідача на те, що висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 07.07.2023 № ГО-586 не містить порівняльного аналізу щодо цін на товар на ринку Індії, а також базується на інформації, яку надав продавець, суд звертає увагу на таке.

Аналізуючи зміст такого висновку суд з`ясував, що ДП «Держзовнішінформ» використовувало статистичні дані та дані міжнародних майданчиків. Окрім цього, було проаналізовано, що вартість товару за умов CFR Gdynia, згідно з Комерційним інвойсом №TIPL/E/028/23-24 від 03.06.2023, складає 620 доларів США/т, що відповідає даним аналізу та маркетингових досліджень первинного ринку аналогічної продукції.

У Висновку зазначено, що на підставі проведених маркетингових досліджень та з урахуванням принципу заміщення, який передбачає врахування поведінки покупців на ринку, яке полягає в тому, що за придбання майна не сплачується сума, більша за мінімальну ціну майна такої ж корисності, що продається на ринку - ринкова вартість товару, отриманого згідно з контрактом №836 від 15.02.2017, Додатковими угодами №1 від 16.11.2020 № 2 від 09.07.2021, № 3 від 27.02.2023, Додатком № 06031 від 03.06.2023 Проформою-інвойсом №TIPL/E/020/OTW/23-24 від 09.05.2023 , Інвойсом №836/06031-1 від 03.06.2023, на умовах поставки DAP Львів, враховуючи його: якісні характеристики, кількість замовленого та отриманого товару, вартісні показники в межах аналогічної продукції інших виробників - відповідає кон`юнктурі ринку та становить: вугілля кокосової шкарлупи - натуральні грудочки - 700 доларів США/т. Тому суд вважає доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними.

Також в оскарженому рішенні відповідач вказує, що комерційна пропозиція від 01.06.2023, що підтверджує вартість товару встановлено на червень поточного року згідно контракту № 836 від 15.02.2017, проте проформа-інвойс NSTIPL/E/020/ФTW/23-24 виставлена 09.05.2023, не може враховувати вартість сировини на червень.

Суд зауважує, що комерційна пропозиція є додатковим документом та не підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

У той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскаржених рішень митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації № UA100100/2023/438333 від 12.07.2023.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІСОПТОРГ (вул. Набережна, 30-а, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 31543614) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 17.07.2023 № UА209000/2023/000162/2 про коригування митної вартості.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІСОПТОРГ 2216,29 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 08.03.2024.

Суддя Кедик М.В.