Рішення

від 11.03.2024 по справі 400/15113/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 р. № 400/15113/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", вул. Спаська, 43/2,м. Миколаїв,54001,

пронадання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 80 094,52 грн,

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" (далі - відповідач, ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА") з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 80094,52 грн. за рахунок майна платника податків ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 04.04.2023р. № 50/14-29-13-02-11.

Позивач обгрунтував позов тим, що за ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" рахується податковий борг в сумі 80094,52 грн. Позивачем вжито заходи щодо стягнення вказаного боргу, а саме: направлено вимогу від 31.05.2013р. №0030230-1302-1403 та описано майно в податкову заставу згідно акту опису майна від 04.04.2023р. № 50/14-29-13-02-11. В порядку ст.95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем відправлено інкасові доручення на рахунки відповідача до установ банків. Не сплата боргу відповідачем в такий спосіб стала підставою для звернення податкового органу до суду з відповідним позовом.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно як до першої, так і дочинної редакції пп. 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ «МОЛДВІНА-УКРАЇНА» звільнено від нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, кадастровий номер 4810136600:07:004:0027, яка розташована на території Миколаївської міської територіальної громади за адресою: м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 13/10, за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року. З урахуванням зазначеного відповідачем було подано уточнюючу податкову декларацію, згідно якої було зменшено податкове зобов`язанняз орендної плати за

земельну ділянку кадастровий номер 4810136600:07:004:0027 у період з березня по грудень 2022 року, проте позивачем зазначений уточнюючий розрахунок до уваги, прийнятий не був, в зв`язку з чим Головне управління ДПС у Миколаївській області незаконно визначило податковий борг з орендної плати за землю у сумі 8000,00 грн. і відповідно незаконно нарахувало пеню у сумі 94,52 грн.

Таким чином вважає, що податковий борг у сумі 80094,52 грн., про дозвіл на погашення якого просить позивач, відсутній, в зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

19.01.2024 позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що ГУ ДПС у Миколаївській області була прийнята уточнена декларація від 11.06.2022 №9076011684 з орендної плати за період 2022 року. У зв`язку з некоректним відображенням в інтегрованій картці платника фактичних даних відповідно до уточненої декларації від 11.06.2022 № 9076011684 за період 2022 року надало новий уточнений розрахунок податкового боргу на суму 80 000 грн., який виник на підставі податкових декларацій № 9031651466 від 22.02.2021 за період 2021 року, №9034092776 від 17.02.2022 за період 2022 року, податкову декларацію № 9031651466 від 22.02.2021 за період 2021 року.

29.01.224 відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" з вимогою надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 80000,00 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 04.04.2023р. № 50/14-29-13-02-11, у зв`язку з несплатою відповідачем податкого боргу. В порядку ст.95 Податкового кодексу України позивач відправив інкасові доручення на рахунки відповідача до установ банків, однак борг не було стягнуто з рахунків банку, що й стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, утворює податковий борг.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ППК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 88 ПК України визначає зміст податкової застави, відповідно до п.88.1 якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення (п.88.2 ст.87 ПК України).

Згідно підпунктів 89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пункотм 89.3 ст.89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право

податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.89.8 ст.89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно абзацу 2 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Суд звертає увагу, що кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Така правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суді від 16.04.2019р. у справі №804/3436/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що системний аналіз норм ПК України дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Такі висновки зроблені у Постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №809/1941/14.

Як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку податкової заборгованості ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", податковий борг у розмірі 80000,00 грн., дозвіл на погашення якого просить позивач надати за рахунок майна ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", що перебуває у податковій заставі, виник у зв`язку з несплатою відповідачем податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 80 000,00 грн.

Але суд зауважує, що даний податковий борг не підтверджений судовими рішеннями, як того вимагає п.95.3 ст.95 ПК України.

Судових рішень про стягнення податкового боргу в розмірі 80000,00 грн. з ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА", що набрали законної сили, сторонами до справи не надано.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.12.2021 (справа №813/2617/17),15.11.2022(807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14), від 25.03.2023 (справа № 520/15977/2020) та багатьох інших.

Враховуючи викладені позивачем обставини та надані ним докази вбачається безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС Миколаївській області щодо отримання дозволу на погашення сум податкового боргу за рахунок майна ТОВ "МОЛДВІНА-УКРАЇНА".

Позивач не довів належними, допустимими, достатніми доказами своє право на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, позивачем не доведено виконання ним необхідних умов, за яких допускається стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі не відшкодовуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛДВІНА-УКРАЇНА" (вул. Спаська, 43/2,м. Миколаїв,54001, код ЄДРПОУ 40070361) - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя В. С. Брагар