Рішення

від 11.03.2024 по справі 420/156/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/156/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, м. Херсон, 73036) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» (Миколаївське шосе 5 км, м. Херсон, 73000) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду Україні в Херсонській області (далі ГУ ПФУ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод», в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з березня 2022 року по грудень 2023 року у сумі 926148,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі Інструкція), своєчасно не відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 05.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник не заперечував, що ТОВ «Механічний завод» на підставі Інструкції відшкодовував ГУ ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та звертає увагу суду на те, що ТОВ «Механічний завод» до березня 2022 року завжди сумлінно виконував усі вимоги законодавства України щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах та до березня 2022 року будь-якої заборгованості перед органами ПФУ не мав.

Проте внаслідок повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації проти України ТОВ «Механічний завод» позбавлений можливості вільно здійснювати свою господарську діяльність та відповідно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за рахунок коштів отриманих від ведення такої діяльності.

Представник зазначив, що ТОВ «Механічний завод» фактично знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, з 24.02.2022 року по цей час не здійснює господарську діяльність та на території підприємства працівники не знаходяться у зв`язку з тим, що підприємство було захоплене та пограбоване військовими РФ, на території заводу розміщувалися російські військові разом з озброєнням, генеральний директор товариства був взятий у полон. 11 листопада 2022 року відбулась деокупація міста Херсона, проте, наближення до зони активних бойових дій не дозволяє відповідачу на теперішній час відновити господарську діяльність, оскільки керівництво жодним чином не може гарантувати працівникам безпечні умови праці. Окрім цього, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій.

На поточних банківських рахунках Товариства відсутні кошти. Представник зауважив, що завданням адміністративного судочинства є справедливе та неупереджене вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а тому вважає, що задоволення адміністративного позову ГУ ПФУ про відшкодовування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій є несправедливим. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «Механічний завод» зареєстроване 10.01.2000 року, код ЄДРПОУ 30667065, знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, перебуває на обліку в Головному управлінні, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також є суб`єктом господарювання, який відшкодовує витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«б» «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 цього Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«б» «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким така пенсія призначена на пільгових умовах.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначена на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.

Пунктами 6.4, 6.8 р.6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, а підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Позивач зазначив, що відповідно до розділу 6 Інструкції, на поштову адресу відповідача направлялись рекомендованим листом розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня 2022 по грудень 2023, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та призначеним особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.16-61).

Згідно з наданим до позову копіями розрахунків, розрахунки на адресу позивача з березня 2022 року по квітень 2023 року позову направлені одночасно листом від 18.05.2023 року (а.с.16).

Доказів отримання вказаних розрахунків відповідачем до суду не надані, надані лише фіскальні чеки від 18.05.2023 року, від 07.09.2023 року, від 11.10.2023 року, від 06.11.2023 року, від 07.12.2023 року, від 06.12.2023 року (а.с.49,57-61).

Згідно з позовом відшкодуванню підлягали витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня 2022 по грудень 2023 року у сумі 926148,06 грн, проте відповідач не здійснював вказане відшкодування.

Представник відповідача зазначив, що до березня 2022 року не мав заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що не заперечується позивачем.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан, який триває й на теперішній час.

Військова агресія РФ проти України визнана, згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за вих. №2024/02.0-7.1, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Зазначені обставини, як підтверджено в цьому листі, з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

20.07.2023 Торгово-промислова палата України на своєму офіційному сайті повідомила про те, що: «Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.».

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022 року).

В Постанові Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Відповідно до наказу Мінреінтеграції тимчасового окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Херсонської міської територіальної громади була окупованою РФ у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року, з 11.11.2022 року по 01.05.2023 року була територією можливих бойових дій, з 01.05.2023 є територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Судом встановлено, що ТОВ «Механічний завод» знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км та зупинило здійснення господарської діяльності згідно з наказом від 24.02.2022 року №8 з 24.02.2022 року у зв`язку з введенням військового стану (а.с.168) та призупинило дію трудових договорів з працівниками до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, наказом від 24.03.2022 №10 з 24.03.2022 у зв`язку з окупацією м. Херсон та зупиненням виробничої діяльності (а.с.169).

Таким чином, ТОВ «Механічний завод» знаходився на окупованій території та не здійснював господарську діяльність, що в силу визнання Торгово-промислової палати України у листі від 28.02.2022 за вих. №2024/02.0-7.1 є форс-мажорними обставинами, тобто обставинами непереборної сили, які для виконання суб`єктами господарської діяльності обов`язків по окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Судом встановлено, що після деокупації м. Херсон 11.11.2022 року, перевірка території ТОВ «Механічний завод» на наявність вибухових матеріалів завершена лише 28.03.2023 року. (а.с.171).

Настання форс-мажорних обставин щодо діяльності відповідача підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 року по справі №916/3985/23 за позовом ТОВ «Механічний завод» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 2097023,42 доларів США збитків, що еквівалентно 76685210,78 грн, шкоди заподіяної знищенням та розграбуванням майна підприємства.

Позов ТОВ «Механічний завод» задоволений у повному обсязі.

Відповідачем надано виписки з банківських рахунків товариства, які підтверджують відсутність коштів у відповідача (а.с.173-177).

Суд вважає, що відповідач надав достатньо доказів того, що не може виконати зобов`язання по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у зв`язку з форс-мажорними обставинами: підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, всі працівники, керівник підприємства тимчасово не виконують професійні обов`язки, у зв`язку з воєнними діями, майну товариства було завдано значної шкоди, перебування виробничих потужностей у зоні активних бойових, розкрадання активів підприємства перешкоджає суб`єкту господарювання відновити господарську діяльність під час дії воєнного стану.

Окрім цього вказана заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з березня 2022 року по грудень 2023 року у відповідача виникла лише у період з початку дії воєнного стану. До встановлення правового режиму воєнного стану відповідачем сумлінно виконувались зобов`язання з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Досліджуючи спірні правовідносини суд вважає, що ГУ ПФУ пред`явивши вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березня 2022 року по грудень 2023 року у розмірі 926148,06 грн, втручається в його право власності, діючи легітимно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, проте без врахування того, що для позивача у вказаний період настали форс-мажорні обставини щодо здійснення його обов`язку перед ГУ ПФУ по відшкодуванню витрат на доставку та виплату пільгових пенсій.

Крім того, суд вважає, що пред`явивши вказані у позові вимоги до відповідача та втручаючись у право власності на майно ТОВ «Механічний завод» ГУ ПФУ керувався Прикінцевими положеннями Закону України №1058 та відповідною Інструкцією, проте без дотримання вимог статті 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

За приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд може враховувати національне законодавство, чинне на момент стверджуваного втручання, якщо ніщо не вказує на те, що це законодавство суперечить предмету та меті статті 1 Протоколу №1 («Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium», §31).

ЄСПЛ у п.52 рішення від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти» України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці ЄСПЛ.

За практикою ЄСПЛ поняття майно у першій частині статті 1 Протоколу №1 є автономним поняттям, яке охоплює як існуюче майно, так і активи, в тому числі позови, щодо яких заявник може стверджувати, що він або вона має принаймні, законне очікування. Термін охоплює нерухоме і рухоме майно та інші майнові інтереси.

Відповідно до практики Суду, стаття 1 Протоколу №1, яка по суті гарантує право власності, складається з трьох окремих правил. Перше з них, що міститься в першому реченні першого абзацу і має загальний характер, встановлює принцип мирного володіння майном. Друге правило, що міститься у другому реченні того ж параграфа, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам. Третє, що міститься у другому абзаці, визнає, що Договірні держави мають право, серед іншого, контролювати використання власності відповідно до загальних інтересів. Друге і третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, слід тлумачити у світлі загального принципу, викладеного в першому правилі.

Втручання у мирне володіння майном буде відповідати інтересам суспільства лише у разі забезпечення «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Прагнення досягти такого балансу відображено в структурі статті 1 в цілому, включаючи, таким чином, друге речення, яке слід читати в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти за допомогою будь-якого заходу, що позбавляє особу її майна.

У пункті 114 рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 року у справі «BEYELER. ITALY» зазначено, що прагнення досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи відображено в структурі статті 1 в цілому і тягне за собою необхідність розумного співвідношення пропорційності між застосованими засобами та метою, яку прагнуть досягти (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі Sporrong and Lцnnroth, с. 26, § 69; рішення у справі «Pressos Compania Naviera S.A. та інші проти Бельгії» (Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium) від 20 листопада 1995 року, серія A № 332, с. 23, § 38; і, нарешті, рішення у справі «Chassagnou та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [ВП], №№ 25088/94, 28331/95 і 28443/95, §75, ECHR 1999-III). У контексті загального правила, сформульованого в першому реченні першого абзацу статті 1, з`ясування того, чи існував такий баланс, вимагає загального розгляду різних інтересів, про які йдеться, що може вимагати аналізу не тільки умов компенсації - якщо ситуація схожа на відібрання майна (див., наприклад, згадане вище рішення у справі «Літгоу та інші» (Lithgow and Others), с. 50-51, §§ 120-121), але й, як у цій справі, поведінки сторін у спорі, в тому числі засобів, застосованих державою, та їхнього виконання.

У пункті 108 рішення від 16.07.2014 року у справі «ALIЉIЖ AND OTHERS v. BOSNIA AND HERZEGOVINA, CROATIA, SERBIA, SLOVENIA AND THE FORMER YUGOSLAV REPUBLIC OF MACEDONIA» зазначено втручання у мирне володіння майном та бездіяльність повинні забезпечувати справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Іншими словами, у кожній справі, пов`язаній із стверджуваним порушенням статті 1 Протоколу №1, Суд повинен з`ясувати, чи не було внаслідок дії або бездіяльності держави зацікавлена особа змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Оцінюючи дотримання цієї вимоги, Суд повинен провести загальний аналіз різних інтересів, про які йдеться, пам`ятаючи про те, що Конвенція покликана захищати права, які є "практичними та ефективними". У цьому контексті слід підкреслити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що випливає з практики органів влади, - є фактором, який необхідно враховувати при оцінці поведінки держави. Дійсно, коли на карту поставлено питання, що становить загальний інтерес, органи державної влади зобов`язані діяти вчасно, у відповідний і послідовний спосіб (див. Броньовський, цитоване вище, §§ 147-51).

Таким чином, за висновками ЄСПЛ таке втручання має бути виправданим і відповідати вимогам співмірності. Співмірність означає що характер та обсяг втручання держави у права особи має бути не самоціллю, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю воно має бути необхідним - безальтернативним та достатнім - а не надмірним.

На думку суду, позбавлення відповідача права власності на кошти в зв`язку з нарахуванням і стягненням коштів по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не тільки під час воєнного стану, але і при настанні для відповідача форс-мажорних обставин є непропорційним, неспівмірним, втручанням у право власності відповідача, що накладає додатковий фінансовий тягар на нього, і є невиправданим.

Судом достовірно встановлено, що не заперечується ГУ ПФУ, що відповідач ТОВ «Механічний завод» до введення воєнного стану сумлінно виконував обов`язки по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не мав заборгованості. Проте у зв`язку з військовою агресія РФ проти України ТОВ «Механічний завод» знаходився на окупованій території та не здійснював господарську діяльність, директор підприємства ОСОБА_1 незаконно утримувався невстановленими особами окупаційних сил РФ та фактично перебував у полоні з 09.04.2022 по 18.06.2022 (а.с.172), судовим рішенням по справі №916/3985/23, яке набрало чинності встановлено, що ТОВ «Механічний завод» через окупацію завдано значні матеріальні збитки, у зв`язку з чим суд вважає, що стягнення з відповідача коштів за даним позовом призведе до того, що позивач індивідуально має нести надмірний тягар фінансового збитку, заподіяного РФ, що не відповідає балансу між запитом суспільства і правом на власність ТОВ «Механічний завод».

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003).

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку що нараховуючи ТОВ «Механічний завод» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з березня 2022 року по грудень 2023 року у сумі 926148,06 грн, ГУ ПФУ діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); нерозсудливо та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,72-75, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод» (Миколаївське шосе 5 км, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 30667065) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.