Рішення

від 08.03.2024 по справі 580/3/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року справа № 580/3/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства Агросервіс-2019 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

01 січня 2024 року приватне підприємство Агросервіс 2019 звернулося до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №070707 від 19.12.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, згідно акту № 017807 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області від 02.11.2023, о 09 год 40 хв на а/д М-15 Одеса-Рені-Бухарест 12 км +125 м проведено перевірку транспортного засобу MAN НОМЕР_1 з причіпом THOMPSON НОМЕР_2 , яким водій ОСОБА_1 , здійснював внутрішні перевезення небезпечних вантажів згідно ТТН №30/10/2023/773 (попередня) UW 1202 та встановлено, що під час перевірки відсутня письмова інструкція на випадок аварії або надзвичайних ситуацій, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Позивачем надано відповідачу письмові пояснення, в яких зазначив, що письмова інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації була в у транспортному засобі з ДНЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , та знаходилась сумці з комплектом ADR. Факт наявності інструкції може засвідчувати і те, що 26.10.2023 співробітниками Державної служби з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області було здійснено перевірку транспортного засобу з ДНЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та не виявлено інших порушень окрім, як 21.10.2023 водієм ОСОБА_2 було порушено режим праці та відпочинку (акт №029773, постанова №031898 від 21.11.2023 р.). Крім того, позивач зазначив, що на час здійснення перевірки 02.11.2023 о 09 год. 40 хв. транспортний засіб MAN НОМЕР_1 з причіпом THOMPSON НОМЕР_2 прямував на завантаження, був порожній та не здійснював перевезення небезпечних вантажів.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.01.2024 надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язків з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Під час перевірки було встановлено, що під час перевезень небезпечних вантажів перевізник не забезпечив водія документами (відсутня письмова інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації). Пояснення водія про причини порушень відсутні.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

За результатами здійснення 02.11.2023 рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Лисаковим С.В. виявлено, що о 09 год. 40 хв. на а/д М-15 12 км.+ 125м. ПП «Агросервіс-2019» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ТGХ д/н НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу.

Під час перевірки виявлено таке порушення: водій здійснював внутрішні перевезення небезпечних вантажів згідно ТТН № 30/10/2023/7773 (попередня) UN 1202, під час перевірки відсутня письмова інструкція на випадок аварії або надзвичайних ситуацій, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт ".

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 017807 від 02.11.2023.

Акт рейдової перевірки складався на місці перевірки в присутності водія. Після оформлення акту перевірки, його було надано водієві для підписання та надання письмових пояснень чи зауважень до акту.

Водій з актом ознайомився, про що свідчить його особистий підпис та відмітка про отримання копії акта. Будь-яких заперечень та зауважень стосовно факту виявленого порушення не зазначив.

Листом № 92289/41/24-23 від 24.11.2023 позивачу направлено повідомлення про розгляд справи на 19.12.2023 (з 09-30 год. до 12.00 год.).

19.12.2023 розгляд справи відбувся за участі представника позивача та винесено спірну постанову № 070707 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.12.2023 № 070707, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

В силу п.1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт., регулюється Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з п.13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. (п.14 Порядку №1567).

Відповідно до абз.2 п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки суб`єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (п.17 Порядку №1567).

Пунктами 25-27, 29 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 року(далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 2 Закону №2344-ІІІвизначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «;Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо є обов`язковими для власників транспорту.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Також, абз.3 ч.3 вказаної норми передбачено, що у разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов`язаної з перевезенням небезпечних вантажів залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та авіаційним транспортом, визначені Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» (далі Закон №1644-III), абз.2-3 ст.1 якого передбачено, що небезпечним вантажем є речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України, визначенні Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які затвердженні наказ Міністерства внутрішніх справ України 04 серпня 2018 року №656 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. за № 1041/32493 (далі - Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів).

Пунктами 2-4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів передбачено, що ці Правила розроблено з урахуванням вимог Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, додатків А, В до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від ЗО вересня 1957 року (далі - ДОПНВ).

Вимоги цих Правил обов`язкові для суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та фізичних осіб, які є учасниками дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил.

Відповідно до абзаців 9-10 підпункту 3 п.9 розділу 1 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, при перевезенні небезпечних вантажів у випадках, передбачених ДОПНВ, на транспортній одиниці мають бути додатково письмові інструкції, передбачені розділом 5.4.3 додатка А до ДОПНВ.

Письмові інструкції зберігаються в кабіні транспортного засобу в легкодоступному місці. Автомобільний перевізник забезпечує ознайомлення водіїв, які беруть участь у перевезенні, із змістом письмових інструкцій та належне виконання ними зазначених інструкцій.

У додатку 3 до цих Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів наведено зміст «Письмових інструкцій відповідно до ДОПНВ».

Відповідно до пунктів 5.4.3.1 -5.4.3.3 ДОПНВ, на випадок надзвичайної ситуації, яка може виникнути в результаті аварії під час перевезення, у кабіні екіпажу транспортного засобу в легкодоступному місці повинні бути письмові інструкції, складені за формою, зазначеною в пункті 5.4.3.4 ДОПНВ.

ЦІ інструкції повинні передаватися перевізником екіпажу транспортного засобу(ами), мовою(ами), на якій(их) кожний член екіпажу може читати і яку(і) він розуміє, до початку рейсу. Перевізник повинен забезпечити правильне розуміння й виконання цих інструкцій кожним членом екіпажу транспортного засобу.

До початку рейсу члени екіпажу транспортного засобу повинні одержати інформацію про завантажений небезпечний вантаж і ознайомитися з письмовими інструкціями, що містять відомості про заходи, вжиті у випадку аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до статті 60 Закону №2344-111, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, -штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що водій під час рейдової перевірки 02.11.2023 надав перевіряючим попередню ТТН № 30/10/2023/7773 від 30.10.2023, яка підтверджувала факт перевезення небезпечних вантажів.

Даний вантаж відповідно до Переліку небезпечних вантажів ДОПНВ зазначений під маркуванням «UN 1202», отже являється небезпечним вантажем.

Таким чином, твердження позивача, що на час перевірки він не здійснював перевезення небезпечного вантажу, а тому вимоги ДОПНВ на нього не поширюються, судом оцінюються критично.

Крім того, як видно з фотофіксації транспортного засобу зробленої на момент перевірки, на транспортному засобі містилась табличка з маркуванням, що перевозиться небезпечний вантаж.

Суд звертає увагу, що після розвантаження автоцистерни з дизпаливом водій знову направляється на завантаження дизпаливом. Цистерна не очищується, в цьому немає потреби, оскільки новий вантаж буде такий же.

Оскільки в цистерні залишаються залишки попереднього вантажу (так як цистерна від попередні поїздки перед новим завантажуванням такого ж самого вантажу не очищувалась (не милася та не просушувалася) на транспортному засобі залишається відповідне маркування, яке було при перевезенні останнього вантажу (дизельне паливо).

В цьому випадку автоцистерна із залишками вантажу повинна перевозитись з дотриманням всіх вимог ДОПНВ, тобто у водія повинні бути всі необхідні документи.

Під час перевезення порожньої автоцистерни в транспортний документ вносяться ті ж самі елементи інформації, що характеризують небезпечний вантаж, що й під час перевезення наповненої цистерни, за винятком кількості небезпечного вантажу.

Крім того, перед цими елементами інформації в транспортному документі повинні вказуватися слова: «Порожня автоцистерна», за якими повинні йти слова: «Останній вантаж».

Відповідно до п. 5.4.1.1.6 ДПНВ Спеціальні положення, що стосуються неочищених порожніх засобів утримання вантажу, п. 5.4.1.1.6.1 ДПНВ у випадку неочищених порожніх засобів утримання вантажу, що містять залишки небезпечних вантажів будь-якого класу, за винятком класу 7, перед або після опису небезпечних вантажів, вказаного в пункті 5.4.1,1.1 а)-d) і к), повинні бути включені слова «Порожній неочищений» або «Залишки, останній вантаж». Крім того, положення пункту 5.4.1.1.1 Ц не застосовуються:

- 5.4.1.1.6.2.1 у випадку неочищеної порожньої тари, що містить залишки небезпечних вантажів будь-якого класу, за винятком класу 7, включаючи неочищені порожні посудини для газів місткістю не більше 1 000 л, відомості, передбачені в пунктах 5.4.1.1.1 а), Ь), с), сі), е) і Ц, заміняються, у залежності від конкретного випадку, словами «ПОРОЖНЯ ТАРА», «ПОРОЖНЯ ПОСУДИНА», «ПОРОЖНІЙ КСМ» або «ПОРОЖНЯ ВЕЛИКОГАБАРИТНА ТАРА», за якими повинна вказуватися інформація про останній вантаж, що перевозився, зазначена в пункті 5.4.1.1.1 с);

- 5.4.1.1.6.2.2 у випадку неочищених порожніх засобів утримання, крім тари, що містить залишки небезпечних вантажів будь-якого класу, за винятком класу 7, а також у випадку неочищених порожніх посудин для газів місткістю більше 1 000 л, відомостям, передбаченим у пунктах 5.4.1.1.1 а)сі) і к), повинні передувати, залежно від конкретного випадку, слова «ПОРОЖНЯ АВТОЦИСТЕРНА», «ПОРОЖНЯ ЗНІМНА ЦИСТЕРНА», «ПОРОЖНІЙ КОНТЕЙНЕР-ЦИСТЕРНА», «ПОРОЖНЯ ПЕРЕНОСНА ЦИСТЕРНА», «ПОРОЖНІЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ-БАТАРЕЯ», «ПОРОЖНІЙ БЕГК», «ПОРОЖНЯ МЕМШ, «ПОРОЖНІЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ», «ПОРОЖНІЙ КОНТЕЙНЕР» або «ПОРОЖНЯ ПОСУДИНА», за якими повинні вказуватися слова «ОСТАННІЙ ВАНТАЖ:». Крім того, положення пункту 5.4.1.1.1 1) не застосовуються;

- 5.4.1.1.6.2.3 коли неочищені порожні засоби втримання, що містять залишки небезпечних вантажів будь-якого класу, за винятком класу 7, повертаються відправнику вантажу, можуть також використовуватися накладні/транспортні документи, підготовлені для перевезення цих засобів утримання, коли вони були заповнені даними вантажами. У таких випадках відомості про кількість повинні бути видалені (шляхом їх стирання, закреслювання або будь-яким іншим способом) і замінені словами «ПОРОЖНІЙ, НЕОЧИЩЕНЕ ПОВЕРНЕННЯ».

Відповідно до підпункту 1.1.3.5 ДОПНВ винятки, пов`язані з перевезенням порожньої неочищеної тари:

- вимоги ДОПНВ не поширюються на порожню неочищену тару (включаючи КСМ і великогабаритну тару), що містила речовини класів 2, 3, 4.1, 5.1, 6.1, 8 і 9, якщо вжито належних заходів для усунення всякої небезпеки. Небезпека вважається усунутою, якщо вжито належних заходів для нейтралізації всіх видів небезпеки, властивих класам 1-9.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що ним було вжито всіх відповідних належних заходів для нейтралізації усіх видів небезпеки, які притаманні класам 1-9, а тому посилання позивача на підпункт 1.1.3.5 ДОПНВ судом оцінюються критично.

Посилання позивача на те, що 26.10.2023 співробітниками Укртрансбезпеки Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області здійснено перевірку цього ж транспортного засобу, проте не було зафіксовано факту відсутності письмових інструкцій у водія, до уваги судом не беруться, оскільки перевірка на яку посилається позивач мала місце поза межами процедури перевірки позивача 02.11.2023, яка здійснювалася працівником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО