Постанова

від 11.03.2024 по справі 160/20688/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20688/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 року в адміністративній справі №160/20688/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Дєєв М.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 16.08.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.05.2023 року №0097280407 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 142408,25 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З розрахунку штрафу (додаток до податкового повідомлення-рішення) вбачається, що до Товариства застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених в травні 2022 року, а тому позивач вважаючи прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 року №0097280407 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН БІЗНЕС ГРУП» штрафних санкцій в сумі 142408,25 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки не враховано допущену відповідачем технічну помилку у тексті податкового повідомлення-рішення, що у свою чергу не може слугувати підставою для його скасування. Вважає, що акт камеральної перевірки від 19.04.2023 року №13882/04-36-04-07/39926132 так само, як акт камеральної перевірки від 19.04.2023 року №13885/04-36-04-07/39926132 складені відносно позивача. При цьому, за їх результатами складені різні податкові повідомлення-рішення, тому помилка у визначенні номеру не може змінювати суть спірного рішення та не може бути підставою для його скасування.

Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН БІЗНЕС ГРУП» є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ №39926132), основним видом діяльності є оптова торгівля фруктами й овочами (код 46.31), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України (а.с.9-14).

Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «ЮНІОН БІЗНЕС ГРУП» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за червень 2022 року, за результатами якої 19.04.2023 року складено акт перевірки №13885/04-36-04-07/39926132 (а.с.15-21).

На підставі вказаного акту відповідачем 09.05.2023 року винесено податкове повідомлення-рішення від №0097280407, яким позивачу нараховано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних за період травень 2023 року в розмірі 142408,25 грн..

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення податкового органу неправомірним, оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Відповідно до пункту 60.3 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Згідно із пунктом 60.4 статті 60.4 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Згідно із п.55.1 статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до пп.58.1.1 та 58.1.2 п.58.1 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

- обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

- періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

- розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої уподатковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

- у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов`язань - додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов`язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (не нарахування та/або неутримання);

- надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу;

- нормативної підстави - посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомленні-рішення від 09.05.2023 року №0097280407 в графі «посилання на акт (номер, дата складання)» містить посилання на акт камеральної перевірки №13885/04-36-04-07/39926132 від 19.04.2023 року. При цьому, вказаним податковим повідомленням-рішенням від 09.05.2023 року №0097280407 застосовано до позивача штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених в травні 2022 року (а.с.22).

Натомість, як зазначалось вище, актом камеральної перевірки від 19.04.2023 року №13885/04-36-04-07/39926132 встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, складених в червні 2022 року (а.с.15-21).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем фактично застосовано до позивача штрафні санкції за порушення, які не встановлені актом перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач у відзиві на позовну заяву стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки №13882/04-36-04-07/39926132 від 19.04.2023 року, яким, в свою чергу встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, складених в травні 2022 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу, що посилання відповідача про допущення ним технічної помилки є необґрунтованим, оскільки відповідач не усунув вказану помилку в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні щодо посилання на акт перевірки, яким визначено інші порушення, ніж ті, за які до позивача застосовуються штрафні санкції.

Крім цього відповідач жодним чином не наголошував, що спірне податкове повідомлення-рішення містить недоліки оформлення, або помилки, допущенні при його заповненні. Відповідач виключно зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки №13882/04-36-04-07/39926132 від 19.04.2023 року без обґрунтувань щодо наявності акту камеральної перевірки №13885/04-36-04-07/39926132 від 19.04.2023 року.

Також, апеляційний суд, дослідивши Рішення відповідача за результатами розгляду скарги позивача від 25.05.2023 року за №25/05-2023-2 на повідомлення-рішення від 09.05.2023 року №0097280407, встановив, що відповідач не надавав жодного пояснення чи обґрунтування не відповідності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення (а.с.51-53).

Контролюючим органом у передбачений Податковим кодексом України спосіб не усунуто недолік (помилку) спірного податкового повідомлення-рішення. На думку колегії суддів вказаний недолік не є формальним, як вважає відповідач, оскільки у такий спосіб не обґрунтовано склад податкового порушення позивача, в тому числі і суми самого штрафу, оскільки згідно розрахунку до ППР такий штраф нараховано за несвоєчасність подання податкових накладних за травень 2023 року.

Відтак, зі змісту спірного ППР не зрозуміло, чи в ньому не вірно зазначено номер акту перевірки, чи правильно вказано звітний період та розмір штрафу.

Така невизначеність позбавляє суд можливості розглянути справу по суті самого порушення.

При цьому, відсутність складу податкового порушення, покладеного контролюючим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводить протиправність застосування штрафних санкцій до позивача за порушення, визначені в акті камеральної перевірки №13885/04-36-04-07/39926132 від 19.04.2023 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20688/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/20688/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко