Ухвала

від 11.03.2024 по справі 380/6458/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

11 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6458/20 пров. № А/857/2162/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Качмара В. Я.суддів -Гудима Л. Я. Затолочного В. С.перевіривши апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 380/6458/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ УКРАЇНА" до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 16 лютого 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.post@customs.gov.ua ,що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що першочерговим завданням в країні, де триває війна є забезпечення захисту територіальної цілісності держави. В зв`язку з цим, кошти Державного бюджету, в першу чергу, спрямовуються на забезпечення ЗСУ, на зарплати та виплати військовим, на зарплати державним службовцям та пенсії громадянам України.

Львівська митниця є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України. При цьому, які б заходи Львівська митниця чи будь-який інший орган державної влади не вживали, але якщо в Державному бюджеті України немає достатньої кількості коштів для забезпечення належного їх фінансування, то причина тому є війна, а не дотримання виконавчим органом влади принципу належного урядування.

Враховуючи наведене, повідомляє, що інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі немає, а єдиною причиною була відсутність коштів на сплату судового збору. .

Судом встановлено, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 первинну апеляційну скаргу Львівської митниці повернуто.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністативного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано доказів припинення його фінансування у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, у відповідності до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Крім того, згідно з ч.2 ст. 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VIII Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у передбачений законодавством строк не підтверджені належними і допустимими доказами.

Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Щодо самої причини пропуску строку апеляційний суд наголошує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі Golder проти Сполученого Королівства ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.

З аналізу практики ЄСПЛ видно, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа Мушта проти України); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи Рябих проти Росії, Устименко проти України); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи Безруков проти Росії, Брумареску проти Румунії).

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована обставинами, що уже визнанні неповжними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження в ухвалі від 16 лютого 2024 року, суд вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Львівської митниці від 26 лютого 2024 року

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Львівської митниці від 26 лютого 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 380/6458/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ УКРАЇНА" до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний