Постанова

від 29.02.2024 по справі 140/28340/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/28340/23 пров. № А/857/23757/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГАЗІНДАСТРІ АГ" на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року про залишення частини позовних вимог без розгляду, постановлену суддею Сорока Ю.Ю. у м.Луцьку Волинської області о 12:18, повний текст якої сладений 21 листопада 2023 року, у справі № 140/28340/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГАЗІНДАСТРІ АГ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансгазіндастрі АГ» звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати наказ про проведення перевірки від 31.01.2023 №185-п та податкове повідомлення-рішення від 04.09.2023 №00108740705, винесене на підставі акту перевірки від 09.02.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгазіндастрі АГ» до Головного управління ДПС у Волинській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 31.01.2023 №185-п про проведення фактичної перевірки залишено без розгляду.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу, а матеріали справи скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини позивача із контролюючим органом виникли, зокрема, з приводу незгоди позивача із винесенням наказу про проведення перевірки, вказуючи відсутність правових підстав для її призначення.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог, задовольняючи відповідне клопотання відповідача, вказав на неповажність наведених представником позивача причин пропуску строку звернення до суду з означеними позовними вимогами.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та перевіряє позовну заяву на відповідність вимогам до позовної заяви, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.

Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, відсутність заяви про поновлення строку, а у разі подання заяви про поновлення строку - відсутність поважних причин його пропуску.

Так, 15 листопада 2023 року Головне управління ДПС у Волинській області звернулось до суду з клопотанням про залишення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки від 31.01.2023 №185-п без розгляду. Позивач скористався передбаченим процесуальним законом правом звернення до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку з покликанням на продовження строків звернення до суду з позовними вимогами у зв`язку із введенням карантинних обмежень на території України на строк дії такого карантину.

Оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку судом першої інстанції визнані неповажними, оскаржуваною ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позовну заяву в частині позовних вимог залишено без розгляду.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 лютого 2020 року, Кабінет Міністрів України, починаючи з 12 березня 2020 року по всій території України встановив карантин (постанова Уряду від 11 березня 2020 року №211 (зі змінами та доповненнями)).

У зв`язку із установленими Урядом заходами пов`язаними із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (Covid-19)» від 30 березня 2020 року N 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Зазначена редакція пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України діяла до 16 липня 2020 року включно.

В подальшому, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року N 731-IX (надалі - Закон N 731-IX), яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в новій редакції, яким унормовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до (…) пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що визначені КАС України процесуальні строки за період з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року, у тому числі (…) на звернення до суду із позовом, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас починаючи з 17 липня 2020 року законодавець змінив порядок застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві, визначивши обов`язкові умови з настанням яких закон пов`язує можливість поновлення строків, в т.ч., на звернення до суду.

Також із внесеними Законом №731-IX змінами, законодавець з метою забезпечення основоположних гарантій учасників справи на оскарження судових рішень передбачив додатковий 20-дениий строк, який обчислюється з дня набрання цим Законом чинності, протягом якого особи мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону №540-IX, закінчуються 06 серпня 2020 року, а тому після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону № 731-ІХ, тобто починаючи з 07 серпня 2020 року фізичні та юридичні особи мають право звернутися до суду у строк, визначений положеннями статті 122 КАС України.

Як слушно зазначено судом першої інстанції, будь-яких доказів чи обґрунтованих пояснень того, що неможливість своєчасного звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу про призначення перевірки від 31.01.2023 року №185-п зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, позивачем не надано.

Позивач також у апеляційній скарзі жодним чином не мотивував причини зволікання із зверненням до суду з адміністративним позовом під час дії на території України карантину та не зазначив про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання такого позову, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.

Скаржник не обґрунтував, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та, яким чином вони завадили йому вчасно звернутися до суду із позовною заявою.

Крім того, покликання скаржника на запровадження на території України воєнного стану, як на причини поважності пропуску строку звернення до суду з частиною позовних вимог про оскарження наказу про проведення перевірки, суд апеляційної інстанції розцінює як недостатньо обґрунтовані, оскільки скаржником не надано суду жодного доказу, що він не мав змоги звернутись до суду з позовом у зв`язку із плановими та аварійними відключення електроенергії через ракетні обстріли, зокрема таких от, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії, узагальнено покликавшись лише на вказані обставини та введений в Україні воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України. Також не вказано конкретно, яким чином у вказаний проміжок часу наведені обставини безпосередньо вплинули на скаржника таким чином, що завадило вчасно подати апеляційну скаргу.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до частини 2 ст.6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, обмеження права на звернення за захистом прав свобод та інтересів встановленням строків, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судом апеляційної інстанції не встановлено наявності непереборних обставин, що перешкоджали позивачу реалізації права на вчасне звернення до суду з даними позовними вимогами, а тому поділяє висновки суду першої інстанції про застосування до позовних вимог, що заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду, правових наслідків, передбачених п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГАЗІНДАСТРІ АГ" залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року про залишення частини позовних вимог без розгляду у справі №140/28340/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязв 11 березня 2024 року.