Рішення

від 29.02.2024 по справі 141/822/23

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/822/23

Провадження №2/141/25/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/822/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

08.11.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Немирів Вінницького району Вінницької області померла мати позивачів ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається, зокрема, із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1378 га, кадастровий номер: 0523180200:02:004:0130, яка розташована на території Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, та належала померлій на підставі державного акту серії ЯЕ № 688179.

Протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини позивачі не звернулися до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знали про існування заповіту померлої на їх користь. Лише у вересні 2023 року відповідач ОСОБА_3 , сестра позивачів, повідомила їм про наявність заповіту матері.

Так, як вбачається із заповіту від 17.04.2017, ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку площею 2,1378 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №688179, заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 , яка доглядала матір ОСОБА_4 до смерті та проживала з нею разом в АДРЕСА_1 , не надала письмової згоди на вступ у спадщину позивачів, а також не зверталась до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини.

З метою оформлення спадкового майна, яке зазначене у заповіті, позивачі звернулися до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 .

В подальшому, листом державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори Давидовою С.М. № 1186/02-31 від 26.09.2023 роз`яснено позивачам про неможливість оформлення спадщини після померлої ОСОБА_4 , оскільки позивачами пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Окрім того, позивачі не були зареєстровані разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому нотаріусом було рекомендовано позивачам звернутися до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 05.12.2023 відкрито провадження у справі №141/822/23 та призначено підготовче судове засідання на 02.01.2024, витребувано у Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області інформацію щодо того, чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інформацію щодо внесення реєстраційного запису про посвідчення заповіту ОСОБА_4 від 17.04.2019 року до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ.

Підготовче судове засідання, призначене на 02.01.2024, не відбулось та було відкладено на 30.01.2024, у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 30.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 141/822/23 на тридцять днів з ініціативи суду, відкладено розгляд справи № 141/822/23 на 29.02.2024, у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката Порхун О.П. від 30.01.2024 про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Порхун О.П., будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання 29.02.2024 повторно не з`явилися.

Натомість, 28.02.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивачів адвоката Порхун О.П. від 28.02.2024 про розгляд справи № 141/822/23 без участі позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про час, день та місце судового засідання, в підготовче судове засідання 29.02.2024 також повторно не з`явилася, повноважного представника не направила.

При цьому, 09.02.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 від 05.01.2024 про розгляд справи № 141/822/23 без її участі, у якій також зазначено, що позовні вимоги відповідач визнає повністю.

Як вбачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/822/23, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.03.2023 Немирівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Немирів Вінницького району Вінницької області.

Також, як убачається з довідки № 8465, виданої 08.11.2023 виконкомом Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини за даною адресою була також зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 688179, виданого 15.04.2008 Оратівською районною державною адміністрацією та відділом земельних ресурсів у Оратівському районі, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,1378 га, яка розташована на території Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523180200:02:004:0130.

Як убачається зі змісту заповіту, посвідченого 17.04.2019 секретарем Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Задорожнюк Л.Г., ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку площею 2,1378 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 688179, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010801700446 від 15.04.2008, кадастровий номер 0523180200:02:004:0130, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рівних частках.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75161647 від 16.12.2023, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Як вбачається із листа державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори Давидової С.М. № 1186/02-31 від 26.09.2023, у зв`язку з тим, що позивачами пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а також оскільки позивачі не були зареєстровані разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, нотаріусом було рекомендовано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернутися до суду з метою визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Також відповідно до листа державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори № 92/02-31 від 26.09.2023, лише після заведення спадкової справи за заявою спадкоємця, поданою в установлений законом строк, нотаріус може вчинити нотаріальну дію по видачі свідоцтва про право на спадщину, або, у випадках визначених законодавством, винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. З урахуванням того, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не була заведена, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в установлений строк не було подано заяву про прийняття спадщини, що є першими діями при спадкуванні, позивачам було надано письмове роз`яснення по спадковому праву.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до частин 1-2 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частини 2-3 ст. 1272 ЦК України).

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Згідно диспозиції вказаної норми закону, у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як установлено судом, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки їм не було відомо про існування заповіту померлої матері на їх користь.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказане, саме на позивачів покладений обов`язок доказування факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини у співвідношенні із наданими позивачами доказами на обґрунтування заявлених позовних вимог, які містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про доведеність позивачами поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки позивачі не були обізнані про існування заповіту, складеного спадкодавцем на їх ім`я, а також окремо проживали від померлої матері (м. Тетіїв), яку доглядала та постійно з нею проживала у м. Немирів їх рідня сестра ОСОБА_3 (відповідач), що, в свою чергу, призвело до неможливості своєчасно подати ними заяви про прийняття спадщини у передбачений ст. 1270 ЦК України строк.

Разом з тим, суд враховує той факт, що відповідач ОСОБА_3 (рідня сестра позивачів), яка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті матері ОСОБА_4 , в позасудовому порядку не надала письмової згоди на прийняття спадщини спадкоємцям, які пропустили строк для прийняття спадщини, а саме позивачам у справі № 141/822/23, а також не зверталась до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини та про відкриття спадкової справи.

За вказаних фактичних обставин справи № 141/822/23, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем та той факт, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (інших спадкоємців ні судом, ні нотаріусом не встановлено, спадкова справа не заведена), суд доходить переконання, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1220-1221, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 18, 76-82, 79, 200, 206, 141, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 11.03.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачі:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_4 ).

Суддя С.В. Климчук