Ухвала

від 11.03.2024 по справі 183/10765/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/10765/23

№ 2-п/183/16/24

У Х В А Л А

11 березня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву представника відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича про перегляд заочного рішення по справі № 183/10765/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування арештів та вилучення записів про них,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в:

12 лютого 2024 року представник відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О.А. звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд заочного рішення від 10 січня 2024 року у цивільній справі 183/10765/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування арештів та вилучення записів про них.

В заяві вказує про категоричну незгоду із заочним рішенням суду.

Свою позицію ґрунтує на тому, що заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області не відповідає вимогам законодавства, оскільки судом не дотримано норм процесуального права. Судовий розгляд відбувся 10.01.2024 о 13.00 годині. У зв`язку з технічним збоєм у підсистемі «Електронний кабінет» єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у представника Дніпропетровської обласної прокуратури Сидорової О.Р. не було можливості забезпечити свою участь в режимі відеоконференції за допомогою електронного сервісу EasyCon у судовому розгляді справи, про що було повідомлено секретаря судового засідання у телефонному режимі.

Будь-яких заяв про причини неявки або розгляд справи за відсутність представника Дніпропетровської обласної прокуратури до суду не направлялося. Проте, суд не врахував поважні причини незабезпечення явки обласною прокуратурою та ухвалив судове рішення поза межами процесуального законодавства із порушення права відповідача на доступ до правосуддя.

На думку представника відповідача - Дніпропетровської обласної прокуратури суд, закривши підготовче судове засідання без врахування думку відповідача, постановивши у той самий день заочне рішення, не заслухавши позиції обох сторін у даній справі, порушив принципи рівності та змагальності.

Щодо суті спору, представник відповідача зазначає, що скасування (зняття) арешту з майна, який був накладений за правилами кримінального судочинства в рамках кримінального провадження, підлягає розгляду в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, а тому, на думку представника відповідача, позивачем обрано не вірний спосіб захисту своїх прав.

Відповідно до даних Національної кадастрової системи вказані земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення. Наразі Дніпропетровською обласною прокуратурою скеровано доручення до Новомосковської окружної прокуратури щодо опрацювання законності відведення у власність зазначених земельних ділянок та, за наявності підстав, вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави щодо усунення перешкод в користуванні майном (зобов`язані повернути земельні ділянки). Внаслідок чого, відзив на позовну заяву Дніпропетровською обласною прокуратурою не подано у встановлений законом строк.

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до свого провадження.

04 березня 2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення від 10.01.2024 у справі № 183/10765/23, в яких зазначено, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Учасник справи, який прийняв рішення про використання власних технічних засобів та приймання участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції, зобов`язаний розуміти ризики технічних проблем, а отже своєчасно зобов`язаний надати до суду відзив, у строки визначені судом, та наявні докази. Зазначені дії спрямовані для формування відповідачем своєї правової позиції відносно заявлених вимог та надання доказів, якими спростовуються вимоги позивача та, в свою чергу, своєчасний розгляд судом справи у строки визначені ЦПК України, без порушення прав як позивача так і відповідача. Відповідач про поважність причин неподання відзиву у строки визначені ухвалою про відкриття провадження від 25 вересня 2023 року на стадії підготовчого засідання суд не повідомив, окрім того не подав клопотання про продовження процесуальних строків у разі наявності поважних причин, відповідачем проявлено бездіяльність, що на думку представника позивача є недопустимим для суб`єктів владних повноважень.

Представник позивача вказує, що відповідач, який у 2012 році своєю постановою наклав арешт на земельні ділянки, обмеживши право власності позивача, повинен довести суду, що цей арешт є правомірним, що він є доцільним станом на час розгляду справи, однак будь якого обґрунтування цього відповідачем не надано, в тому числі не зазначено у заяві про перегляд заочного рішення. Тому, представник позивача вважає, що відсутні поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача та не подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, як вказує представник позивача, жодного доказу, яке має істотне значення для правильного вирішення справи відповідачем не надано. На підставі викладеного представник позивача у своїй заяві просить суд залишити заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримала з наведених у ній підстав. Просила заяву задовольнити.

Позивачка в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення з підстав, наведених нею у запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення.

Вислухавши думку сторін щодо вимог заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши заяву та додані до неї документи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування арештів та вилучення записів про них, - задоволено частково.

Усунуто перешкоди в розпорядженні майном ОСОБА_1 шляхом звільнення з-під арешту належної їй земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0539 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285000:02:006:0600 та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,2500, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285000:02:006:0603 обтяжених на підставі постанови прокуратури Дніпропетровської області б/н від 04 липня 2012 року.

Скасовано обтяження накладені постановою Прокуратури Дніпропетровської області б/н від 04 липня 2012 року на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,0539 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285000:02:006:0600 та земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,2500, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285000:02:006:0603, що належить ОСОБА_1 у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяжень № 12699015 та № 12698948.

В іншій частині позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, - відмовлено.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заява про перегляд заочного рішення подана відповідачем у строк, визначений ч. 2 ст. 284 ЦПК України.

За положеннями ч. 3 ст. 287 ЦПК України, в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання призначене на 10.01.2024 - відповідач Дніпропетровська обласна прокуратура свого представника не направив. Про день, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чино: всі судові відправлення були отримані відповідачем за юридичною адресою місцезнаходження, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. Крім того, представником відповідача було подано клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 20 листопада 2023 року о 09.00, в режимі відеоконференції. Однак, в судовому засіданні представник відповідача просила суд відкласти судове засідання на іншу дату.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання разом з копією позовної заяви і доданими до неї документами були надіслані на офіційну адресу місцезнаходження відповідача та отримані уповноваженою особою. Відповідач не скористався своїми правами, не повідомив про причини неявки до суду, а також не подав відзив на позовну заяву у строки, встановлені судом в ухвалі від 25 вересня 2023.

Що стосується поважності причин не прибуття у судове засідання призначене до розгляду на 10 січня 2024 року, Дніпропетровська обласна прокуратура зазначає про технічні проблеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» з використанням власних технічних засобів та електронного сервісу EasyCon.

Однак, зазначена причина не є поважною, оскільки згідно ч. 5 ст. 212 ЦПК України, ризик технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), що передбачено ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Посилання представника відповідача у заяві про перегляд заочного рішення на те, що Дніпропетровською обласною прокуратурою скеровано доручення до Новомосковської окружної прокуратури щодо опрацювання законності відведення у власність зазначених земельних ділянок, вжиття заходів повернення земельних ділянок, як на підставу поважності причин не подання відзиву, взагалі є необґрунтованим та не зрозумілим. Як саме це доручення перешкоджає поданню відзиву та як впливає на спірні правовідносини.

За змістом статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, свого представника в судове засідання, призначене на 10 січня 2024 року, не направив, про поважність причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, а позивачка не заперечувала проти заочного вирішення справи, - суд вважав за необхідне провести заочний розгляд цієї справи.

Отже, одночасно існували усі умови передбачені ст.280 ЦПК України для ухвалення судом заочного рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Аналізуючи заяву відповідача про скасування заочного рішення в цій справі та перевіряючи наявність тих обставин, які є підставою для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України, судом не встановлено поважності причин неявки представника відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засіданні та (або) неповідомлення суду про причини неявки представника відповідача в це судове засідання; а також не встановлено поважності причин неподання відзиву на позов. Посилання відповідача на технічний збій у підсистемі «Електронний кабінет» не є поважною причиною неявки представника Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання, про яке представник відповідача достеменно знав, неповідомлення суду про причини неявки представника, неподання відзиву на позовну заяву.

Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи.

Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність причин неявки в судові засідання відповідача (його представника), неподання відзиву та наявність доказів, що мають істотне значення в обґрунтування заперечень проти вимог позивача - за відсутності таких обставин в сукупності у суду немає правових підстав для скасування заочного рішення, що зумовлює необхідність залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича про перегляд заочного рішення по справі № 183/10765/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування арештів та вилучення записів про них.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О.В. Сорока.