Рішення

від 12.03.2024 по справі 394/1017/23

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

12.03.2024 2/394/117/24

394/1017/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки посилаючись на те, що 20.06.2006 року між ПСП «ЛАН» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Новоархангельському відділі КРФДЗК 08 серпня 2006 року за номером 76.

Відповідно до п. 8 Договору договір укладено на 25 років.

В подальшому земельній ділянці, яка є предметом договору оренди землі від 20.06.2006 року було присвоєно кадастровий номер 3523655100:02:000:0382.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом земельна ділянка з кадастровим номером 3523655100:02:000:0382 перейшла у власність ОСОБА_1 від спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 23.08.2023 року.

Листом від 26.09.2023 року Позивач в порядку ч. 3 ст. 1481 Земельного кодексу України повідомив приватне сільськогосподарське підприємство «Лан» про те, що він являється власником земельної ділянки та про те, що він виявив бажання розірвати договір на підставі п. 40, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Листом № 595 від 08.11.2023 року відповідач повідомив позивача про те, що 14.09.2023 року ПСП «ЛАН» змінило найменування на ПП «ТАС АГРО ЛАН» та наявність укладеного договору оренду землі від 20.06.2006 року з попереднім власником ОСОБА_2 та, що такий договір діє до 08.08.2031 року.

Додатково вказаним листом було запропоновано підписати додаткову угоду про зміну власника земельної ділянки.

Також варто зазначити, що обставини виконання умов договору оренди землі новим власником не відбулися.

Отже з урахуванням викладеного, оскільки відповідач ухиляється від розірвання договору за згодою сторін, єдиний можливий спосіб захисту в даному випадку є розгляд спірного питання в судовому порядку.

На підставі викладеного враховуючи, що позивач та відповідач не досягли окремої конкретної домовленості щодо настання одного з двох можливих правових наслідків (зміну або розірвання договору), позивач вважає, що наявний спір про право, що є підставою звернутися до суду за вирішенням такого спору.

Позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки від 20.06.2006 року укладений між приватним сільськогосподарським підприємством «Лан» та ОСОБА_2 , який зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФДЗК 08 серпня 2006 року за номером 76; зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,7632 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0382, що розташована на території Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області; стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір при зверненні до суду /а.с.1-5/.

Представник відповідача надіслала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вважає, що позовні вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та такими, які порушують права відповідача, як орендаря земельної ділянки, що обґрунтовує наступним.

20 червня 2006 року між та приватним сільськогосподарським підприємством «Лан» (14.09.2023 змінено найменування на ПП «ТАС АГРО ЛАН») було укладено договір оренди земельної ділянки за №б/н, загальною площею 9,76 га, кадастровий номер земельної ділянки 3523655100:02:000:0382, що находиться в адміністративних межах Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, який зареєстровано у Новоархангельському відділ КПФ ЦДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 року за №76.

Відповідно до п.8 Договору оренди, строк дії договору - 25 років, тобто у момент укладення договору оренди, сторони обумовили строк його дії, який закінчується 08.08.2031 року.

04 жовтня 2023 року на адресу відповідача надійшов лист від позивача, за умовами якого останній повідомив відповідача про те, що він отримав у спадщину та став власником спірної земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача на підставі договору оренди.

Посилаючись на п. 40 договору оренди, просив розірвати договір в односторонньому порядку, додавши проект додаткової угоди.

Листом № 595 від 08 листопада 2023 року (копія міститься у матеріалах справи), відповідач повідомив позивача про те, що останній є законним користувачем спірної земельної ділянки, строком до 08.08.2031 року та те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин, додавши до листа проект додаткової годи про заміну сторони.

Із захистом свого нібито порушеного права позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і зміст наведеного законодавчого регулювання є спрямованим на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

При зміні власника земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Також, звернула увагу на те, що позивач є сільськогосподарським виробником, яке займається вирощуванням с/г культур і, плануючи використовувати земельну до закінчення строку дії договору оренди, понесло значних витрат власних матеріальних ресурсів на обробіток та підживлення ґрунту, закупівлю насіння, засобів захисту рослин з метою ретельного догляду за посівами і дотримання технології сільськогосподарського виробництва. Вказані дії підприємства були направлені на довготривале підтримання належного стану земельної ділянки.

Спадкування є загальним (універсальним) правонаступництвом, оскільки права та обов`язки померлого переходять до спадкоємців одночасно як єдине ціле. Спадкоємець не може прийняти лише частину прав, а від інших відмовитися. Це - безпосереднє правонаступництво, оскільки спадкоємці одержують права та обов`язки безпосередньо після померлого на підставі акта прийняття спадщини.

За загальним правилом до спадкоємців переходять права та обов`язки спадкодавця у тому ж вигляді, в якому вони йому належали.

Тобто, позивач прийнявши від орендодавця спадщину, отримав разом з нею не тільки права, а і обов`язки, які зобов`язаний беззаперечно дотримуватись, так як, це є вимогою законодавства України. Тому, у позивача є прямий обов`язок дотримуватись усіх пунктів договору до повного його закінчення.

Також, вважає за необхідне звернути увагу суду на той факт, що перехід права власності на предмет оренди (орендовану земельну ділянку) не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій кожна із сторін договору має право вимагати його розірвання, адресуючи цю вимогу іншій стороні. Іншими словами, відповідне положення договору закріплює відкладальну, а не скасувальну (резолютивну) умову у сенсі статті 212 ЦК України, а сам факт зміни власника предмета оренди (орендованої земельної ділянки) є правозмінюючим, а не правоприпиняючим юридичним фактом.

Разом з цим, вважає за необхідне зазначити, що наявність у тексті договору оренди землі інших пунктів (п.38 та п. 39) не дає змоги стверджувати, що у випадку зміни власника земельної ділянки, договір оренди має бути розірваним.

Таким чином, вважає, що у даних правовідносинах, перехід права власності на орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди.

В свою чергу варто зазначити про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин.

Враховуючи все вищевикладене, відповідач повністю заперечує проти розірвання договору оренди землі у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки, оскільки перехід права власності на земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також, зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди.

Представник відповідача просив суд врахувати зміст відзиву при розгляді справи та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі/а.с.29-33/.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але разом з тим надіслав суду клопотання про проведення судового засідання за його та позивача відсутності та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача - приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Просила відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України наголошує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 5 ЦПК України законодавець закріпив, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Даний позов підсудний Новоархангельському районному суду, оскільки нерухоме майно (земельна ділянка) розташоване на території Голованівського району (до зміни адміністративного поділу Новоархангельського району) Кіровоградської області.

Предметом спору в даній справі є правовідносини щодо договірних зобов`язань, які регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України та Цивільним Кодексом України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ПСП «Лан» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 08 серпня 2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 76.

Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на двадцять п`ять років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію /а.с.10-15/.

23 серпня 2023 року державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину серії НСМ № 924043, зареєстроване в реєстрі за № 472 відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:02:000:0382, площею 9,7632 га в межах згідно з планом, розташованої на території Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 037016, виданого Новоархангельською селищною радою Новоархангельського району Кіровоградської області 26 грудня 2001 року, на підставі рішення сесії Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 04 жовтня 2001 року № 240. Спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.16/.

Про вищевказане також свідчить світлокопія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 343948506 від 23.08.2023 року /а.с.17/.

26.09.2023 року позивач звертався до відповідача із повідомленням про зміну власника земельної ділянки та бажанням розірвати договір /а.с.18-19/.

Листом від 01.11.2023 року відповідач відмовив позивачу у розірванні договору оренди земельної ділянки /а.с.21/.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі - стаття 2 Закону України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України «Про оренду землі».

Ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями землі відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Ст. 13 Закону вказує, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст.14 цього закону).

В статті 31 Закону України «Про оренду землі» йде мова про те, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку, на що вказує ст. 35 Закону України «Про оренду землі».

Частинами 1 та 2 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків - ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У пункті 40 договору оренди землі сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору /а.с.13/.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Судом досліджено копію договору, згідно п. 40 якого між сторонами погоджено , що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Вказаний пункт договору оренди земельної ділянки є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

Таким чином, сторони договору - орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договору оренди землі від 20 червня 2006 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При укладенні договору оренди з відповідачем досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі, й підстав розірвання при зміні власника земельної ділянки. Відмова у розірванні спірного правочину суперечитиме його умовам, з якими погодився сам відповідач.

Суд зазначає, що розгляд цивільної справи проводиться в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог - розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з письмових матеріалів справи /а.с.6/, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2147,20 грн., а тому наявні всі правові підстави для стягнення зазначених коштів з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 626, 627, 628, 651, 792, 1216, 1225 ЦК України, ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст. ст. 1,2, 4, 13, 31, 32, 35 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 3, 4, 5, 30, 76, 79, 80, 81, 133, 137, 141 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 20.06.2006 року між ОСОБА_2 та приватним сільськогосподарським підприємством «Лан», що був зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 серпня 2006 року за № 76.

Зобов`язати приватне підприємство «ТАС АГРО ЛАН» негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,7632 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0382, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області.

Стягнути з приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 2147 /дві тисячі сто сорок сім/ грн. 20 коп.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Приватне підприємство «ТАС АГРО ЛАН», місцезнаходження вул. Слави, 140 смт Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 03757040.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Копію даного рішення негайно після постановляння направити учасникам справи.

Суддя: