11.03.2024 Справа № 490/6079/22
2/469/146/24 Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді Гапоненко Н.О.
за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 29 грудня 2022 року звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із зазначеним позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю чотири місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначав, що його батько ОСОБА_4 тяжко хворів, був інвалідом 1 групи та потребував постійного стороннього догляду, який забезпечував позивач, оскільки фактично проживав разом з ним, піклувався про нього, вів з ним спільне господарство, а тому позивач вважав, що він фактично прийняв спадщину після смерті батька як особа, що проживала зі спадкодавцем; крім того, позивач чекав приїзду свого брата ОСОБА_2 для спільного звернення до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, проте відповідач не бажав приїжджати та приймати спадщину, у зв`язку із чим позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 січня 2023 року справу відповідно до ст.ст.30, 31 ЦПК України передано за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
08 серпня 2023 року ухвалою судузакрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Петровський Л.А. не з`явились, представник позивача надав заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, надав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, висловили свою позицію щодо позову, суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19), є батьком позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , що вбачається з копій відповідних свідоцтв (а.с.17-19).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,40 га кадастровий номер 4820980900:01:000:0086, яка розміщена на території колишньої Данилівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0800 га кадастровий номер 4824280700:04:000:0438 у садівничому товаристві "Альбатрос" на території Кіровської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.11-12). Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.13) та державними актами на право власності на земельні ділянки (а.с.14-15).
Відповідно до викладених позивачем обставин, спадщина після смерті ОСОБА_4 ніким не прийнята, що підтверджено також витягами зі спадкового реєстру (а.с.46-47); довідкою відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області, згідно з якою відповідач ОСОБА_2 зареєстрований з 29 жовтня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48), постановою державного нотаріуса Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.20), якою встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що також зазначено і у виписці з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 (а.с.21).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
На підставі ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідач ОСОБА_2 не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заяв про прийняття спадщини не подавав, на час відкриття спадщини досяг повноліття; відомості про те, що він був недієздатною особою або що його цивільна дієздатність була обмежена, у матеріалах справи відсутні.
Тому суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняв.
Відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Тому належним відповідачем у справі має бути відповідний орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
На підставі ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі, а тому визнання ним позову порушить права та інтереси належного відповідача, яким є відповідний орган місцевого самоврядування, у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , та, відповідно, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Суд | Березанський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 13.03.2024 |
Номер документу | 117568422 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Березанський районний суд Миколаївської області
Гапоненко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні