Рішення

від 01.03.2024 по справі 535/602/23

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/602/23

Провадження № 2/535/165/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Мальцева С.О.,

секретар судового засідання Білик Н.О.

за участі:

прокурора - Скиби Д.І.

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач:Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Донця-Захаржевського, 4;

в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

третя особа: Червонооскільське державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство;

розглянув позов про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів, повернення майна.

У С Т А Н О В И В:

25.04.2023 року Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави в особі в особі Фонду державного майна України звернувся до Котелевського районного суду Полтавської області суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів, повернення майна, третя особа:Червонооскільське державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство, в якому просив:

- Усунути перешкоди у користуванні держави своїм майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. «Ж» Червонооскільського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, вчинену на підставі договору купівлі-продажу № 4157 від 28.12.2004;

- Усунути перешкоди у користуванні держави своїм майном шляхом визнання недійсними договору дарування від 21.09.2005 № 2815 нежитлової будівлі літ. «Ж», укладеного між Червонооскільським державним виробничим сільськогосподарсько- рибоводним підприємством та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) номер запису про право власності від 16.05.2006, реєстраційний номер майна 10158435;

- Усунути перешкоди у користуванні держави своїм майном шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.05.2006 № 1335 нежитлової будівлі літ. «Ж», укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) (об?єкт нерухомого майна 1105422263210), номер запису про право власності № 17811298 від 29.11.2016;

- Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні своїм майном шляхом зобов`язання ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) повернути, а Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945 ) прийняти з одночасною реєстрацією права державної власності, нежитлову будівлю літ. «Ж», площею 149,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (об?єкт нерухомого майна 1105422263210).

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 25.04.2023 року справа № 535/602/23 провадження № 2/535/691/23 передана головуючому судді Мальцеву С.О.

01 травня 2023 року ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області прийнято до розгляду вище вказану цивільну справу та відкрито провадження ( т.1 а.с. 183-184).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2024 року року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті ( т.2 а.с. 10).

Представник позивача- прокурор Скиба Д.І., який діє на підставі посвідчення ( т. 2 а.с. 20-21 ) у судовому засіданні зазначив що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили. В повідомленнях про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду , зазначено що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за зазначеною адресою не проживають.

При цьому, виклик відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно вимог ч. 11 ст.128 ЦПК України (т.1 а.с. 260-261 та т.2 а.с. 11-13 ).

Клопотань, заперечень чи заяви про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на адресу Котелевського районного суду Полтавської області не надходило.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи- Червонооскільське державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство у судове засідання не з`явився. При цьому, виклик у судове засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно вимог ч. 11 ст.128 ЦПК України ( т.2 а.с. 14 ).

Суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності осіб, які не прибули в судове засідання.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..

Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши надані у справі докази, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

На території Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області в с. Піски-Радьківські по пров. Шосейний, 6, розміщене найстаріше підприємство на території громади - Червонооскільське сільськогосподарсько- рибоводне підприємство (ЄДРПОУ 14110643) - далі Червонооскільського ДВСРІ, яке створене ще у 60-х роках ХХ століття з метою насичення споживчого ринку рибною продукцією не тільки Харківської, а й Луганської, Сумської та Донецької областей.

Відповідно до Статуту Червонооскільського ДВСРП (в редакції 1999 року, чинній на момент виникнення спірних відносин) останнє засновано на праві державної власності. На той час підприємство входило до складу Виробничо державно-колективного об?єднання рибного господарства «Укррибгосп» i підпорядковувалось Державному комітету рибного

господарства України. Статутом також передбачалося, що підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та статуту.

Разом з цим майно підприємства визначалось державною власністю і закріплювалось за ним на праві повного господарського відання, підприємство володіло, користувалось та розпоряджалось зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи будь-які дії, що не суперечать законодавству та статуту.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Червонооскільського ДВСРП (редакція 2020 року) останне є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та належить до сфери управління Фонду державного майна України (Суб?єкт управління Підприємством).

Згідно з п. п. 7.1, 7.2 статуту Червонооскільського ДВСРП (редакція 2020 року) майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Майно підприємства становлять основні засоби та фонди, обігові кошти, а також інші оборотні та необоротні активи й цінності, вартість яких обліковується та відображається в балансі Підприємства або враховуються в інших, передбачених законодавством, формах обліку майна Підприємства.

За результатами державного аудиторського звіту від 29.05.2017 Ne 07-10/9 про результати фінансового аудиту діяльності Червонооскільського ДВСРП за період з 01.01.2014 року по 29.05.2017 року встановлено чисельні порушення в діяльності підприємства, в тому числі щодо відчуження нежитлової будівлі (цех для переробки олії), літ. «Ж», загальною площею 149,2 кв.м, серед іншого зазначено, що вхід до даної будівлі залишається один і тільки через територію підприємства, при цьому, Червонооскільське ДВСРП здійснює витрати на утримання зазначеної нежитлової будівлі в частині сплати податку на землю, оскільки право на постійне користування землею, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею I-XP № 006250, належить Червонооскільському ДВСРП.

3 листа Фонду державного майна України 14.04.2021 No10-17-8356 встановлено, що Фонд, ознайомившись з результатами аудиторського звіту від 29.05.2017 №07-10/9 (надійшов до Фонду 26.02.2021), встановив порушення законодавства України фактом незаконного відчуження майна Червонооскільського ДВСРП, а саме, нежитлової будівлі (цеху для переробки олії) літ. «Ж» площею 149,2 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2004.

Зокрема, встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 28.10.2003 серія НОМЕР_4 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області від 14.10.2003 № 194, право власності на нежитлові будівлі Червонооскільського ДВСРП загальною площею 2 433,7 кв.м, а саме: нежитлова будівля (контора) літ. А площею 87 кв.м, нежитлова будівля (червоний куток) літ. А-1, площею 80,3 кв.м, нежитлова будівля (лабораторія) літ.А-2 площею 29,9 кв.м, нежитлова будівля (коптильний цех) літ. Б площею 366, 4 кв.м, нежитлова будівля (холодильник) літ. В площею 99,3 кв.м, нежитлова будівля (лазня) літ. Г площею 84,3 кв.м, нежитлова будівля (котельня) літ. Д, площею 14,6 кв.м, нежитлова будівля (дім-готель) літ. Е площею 76,4 кв.м, нежитлова будівля (цех для переробки олії) літ. Ж площею 149,2 кв.м, нежитлова будівля (склад комбікормів) літ. З площею 120,6 кв.м, нежитлова будівля (столярний цех) літ. І площею 97,4 кв.м, нежитлова будівля (механічна майстерня, гараж, котельня) літ. К площею 335,7 кв.м, нежитлова будівля (електроцех) літ. Л площею 53,2 кв.м, нежитлова будівля (матеріальний цех) літ. Н площею 111,4 кв.м, нежитлова будівля (склад) площею 631 кв.м, нежитлова будівля (сарай) літ. О площею 97 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за державою в особі Верховної Ради України.

Разом з тим, відповідно до договору купівлі - продажу від 28.12.2004 року , укладеного між Червонооскільським ДВСРП та ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренком О.І., ОСОБА_1 купив нежитлову будівлю (цех для переробки олії) літ. «Ж» площею 149,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

У подальшому відповідно до договору дарування від 21.09.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренком О.І., ОСОБА_1 подарував зазначену нежитлову будівлю ОСОБА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26.05.2006 року , який у той же день посвідчено приватним нотаріусом Борівського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренком О.I., ОСОБА_2 продала вказану нежитлову будівлю ОСОБА_3 .

Вказані правочини підтверджуються Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 13.04.2023 року .

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що рішенням Піско-Радьківської сільської ради від 13.11.2018 № 59 нежитловій споруді (цеху для переробки олії), яка розташована по АДРЕСА_3 , присвоєно нову поштову адресу, а саме: АДРЕСА_3 , право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , яка і на теперішній час зазначена власником вказаної нежитлової будівлі в Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1105422263210).

Позивач Посилаючись на те що відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» вказана нежитлова будівля не могла бути об`єктом приватизації та відчуження.

Червонооскільське ДВСРП входило до сфери управління Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України.

Наказом Міністерства аграрної політики України та Державного комітету рибного господарства України від 05.02.2007 № 70/2 «Про передачу підприємств, установ та організацій до сфери управління Державного комітету рибного господарства України» Червонооскільське ДВСРП, яке входило до сфери управління Міністерства аграрної політики України, передано до сфери управління Державного комітету рибного господарства України.

Указом Президента України «Про Державне агентство рибного господарства України» від 16.04.2011 № 484/2011 передбачено, що Державне агентство рибного господарства України є правонаступником Державного комітету рибного господарства України, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет рибного господарства України.

У подальшому, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25.02.2020 № 320 прийнято із сфери управління Державного агентства рибного господарства України до сфери управління Фонду державного майна України єдиний майновий комплекс Червонооскільського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, крім майна, що не підлягає приватизації

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об?єктами державної власності», управління об?єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб?єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об?єктів, пов?язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно зі ст. 4 вищевказаного Закону, суб?єктом управління об?єктами державної власності є, в тому числі, Фонд державного майна України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об?єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об?єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та

Як передбачено ч. 1 ст. 178 Цивільного кодексу України, об?єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України види об?єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об?єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об?єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об?єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються

законом.

Отже, визнання об?єктів, що не можуть перебувати у приватній власності, вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті, є умовою дотримання конституційного режиму права власності на зазначені об?єкти.

Законом України «Про перелік об?єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847-XIV, який діяв на час проведення відчуження спірного майна, встановлено, що Червонооскільське ДВСРПє об?єктом права державної власності, що не підлягає приватизації.

Тобто на момент вчинення вищевказаних спірних правочинів, діяла пряма заборона вибуття спірного майна із державної власності.

3 огляду на викладене, незаконність вищевказаних правочинів прямо витікає з вимог Закону України «Про перелік об?єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (у редакції на момент укладення договору купівлі-продажу), відповідно до якого фактично майно Червонооскільського ДВСРП є обмежено обороноздатним, тобто таким, що може належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в обороті допускається за спеціальним дозволом. Лише держава в особі її законодавчого органу є суб?єктом, повноваженим визначати, які об?єкти цивільних прав підлягають обмеженню у цивільному обороті.

Визнання об?єктів такими, що не підлягають приватизації (не можуть перебувати у приватній власності, вилучені з цивільного обороту, обмежені обороті), є умовою дотримання конституційного режиму права власності на зазначені об?єкти. Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об?єктами визначається нормативними актами, що мають юридичну силу закону, зокрема Конституцією України, Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» тощо.

Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об?єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу неможливість існування у таких об?єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Отже, враховуючи правовий титул вказаних об?єктів у разі протиправної передачі їх у приватну власність, таке порушення необхідно розглядати як не пов?язане з позбавленням права держави на володіння відповідним майном.

Цивільне законодавство визначає право володіння як складову повноважень власника (ст. 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (ч. 1 ст. 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах.

Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних об?єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлений законодавством і до внесення відповідних змін до нього є невід?ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, доти суб?єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права має відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежно оборотоздатні об?єкти цивільних прав від об?єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до ст. ст. 317, 328 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 391 ЦКУ, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вищевказане приміщення нежитлової будівлі (цех для переробки олії) є частиною монолітної конструкції декількох приміщень, що в свою чергу відображено в технічному паспорті. Також при проведенні інвентаризації майна B ході державного фінансового аудиту

29.05.2017 року Червонооскільського ДВСРП здійснено зовнішній візуальний огляд відчуженої нежитлової будівлі (цех для переробки олії), яким встановлено, що вхід до нього залишається один і тільки через територію підприємства, при цьому, Червонооскільське ДВСРП здійснює витрати на утримання зазначеної нежитлової будівлі в частині сплати податку на землю, оскільки право на постійне користування землею, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ХР № 006250, належить Червонооскільському ДВСРП.

3 огляду на викладене, реєстрація права приватної власності за фізичними особами підлягає скасуванню, а нежитлова будівля літ. «Ж», площею 149,2 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_3 - поверненню ОСОБА_3 державі в особі Фонду державного майна України, який є органом управління даного державного майна на сьогодні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

По суті державна реєстрація - це юридичний факт, яким має бути пов?язано набуття права власності на нерухоме майно. Водночас лише цього факту недостатньо для набуття права власності, йому має передувати інший юридичний факт, який зазвичай називається підставою набуття права власності.

Таким чином, державна реєстрація права за особою має опиратися на певний юридичний факт, який є підставою для набуття особою такого права.

3 цього випливає розуміння державної реєстрації не як підстави набуття права власності, а лише посвідчення державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту його придбання з фактом його державної реєстрації.

Водночас відповідно до ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають із дня такої реєстрації.

Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права

Отже, Правочин щодо відчуження нежитлової будівліЧервонооскільського ДВСРП на користь ОСОБА_1 є нікчемним в силу закону і не має юридичних наслідків щодо набуття права власності на спірну нежитлову будівлю як наслідок, право на подальше відчуження майна ОСОБА_1 не набув, водночас записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за фізичними особами створюють перешкоди у користуванні спірним майном єдиному дійсному власнику - державі в особі Фонду державного майна України.

Згідно положень ч. 2 ст. 11 ЦІК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Водночас ст. 215 ЦК України визначено підстави визнання правочину недійсним, зокрема недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 9.6 ст.203 ЦК України.

Частинами 1-3, 5 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписи ст.207 ЦК України дають суду право визнати недійсним повністю або частково господарське зобов?язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, оскільки законним власником спірного майна є держава, визначеною ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності інших, укладених спірних договорів дарування від 21.09.2005 року № 2815 та договору купівлі-продажу від 26.05.2006 року є недодержання в момент їх вчинення вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави в особі Фонду державного майна України, який на даний час є законним власником відповідного нежитлового приміщення, до того ж ОСОБА_1 не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на розпорядження спірним майном, що відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України дає обгрунтовані підстави для визнання згаданих правочинів недійсними.

Разом з тим органи прокуратури зверталися до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Червонооскільського ДВСРП про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 08.12.2004 року , який укладено між Червонооскільським ДВРСП та ОСОБА_1 , визнання недійсним договору дарування від 21.09.2005 року , який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , витребування державного майно у ОСОБА_2 , а саме нежитлової будівлі площею 149,2 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_3 та передати її Державному агентству рибного господарства України. Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 04.04.2017 року залишено без змін Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 року, у задоволенні позову відмовлено за строками давності. Щодо строків позовної давності

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов?язане з порушенням суб?єктивного матеріального цивільного права.

Оскільки нежитлова будівля літ. «Ж», площею 149,2 кв.м. Червонооскільського ДВСРП, розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить до майна державної форми власності та на праві господарського відання належить Червонооскільському державному виробничому сільськогоспдарсько-рибному підприємству, та в силу вимог закону є обмежено оборотоздатним об?єктом цивільних прав, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на нерухоме майно, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння нежитловим приміщенням, які, серед іншого, не можуть передаватися у приватну власність.

Протиправне відчуження такого нерухомого майна у приватну власність громадян свідчить про порушення прав держави на користування та розпорядження цією нежитловою будівлею, що триває.

Негаторний позов, який спрямований на захист прав законного володільця спірного нерухомого майна щодо користування і розпорядження ним, може бути заявлений упродовж всього часу тривання відповідного порушення.

До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред?явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

При цьому власник нерухомого майна може вимагати усунення порушення його права на нежитлову будівлю, у тому числі оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таке майно. Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-15 від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

Вимога про скасування державної реєстрації права власності тa зобов?язання повернути нежитлову будівлю є елементами єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення всіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірним нерухомим майном законним власником. Враховуючи правову природу спірних правовідносин, обраний прокурором спосіб захисту прав та наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування норм матеріального права у справах відповідної категорії, цей позов може бути пред?явлений упродовж усього часу тривання відповідного порушення інтересів держави та до нього позовна давність не застосовується.

Відповідно ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому Стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури (реквізити: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA 1 78201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету -2830 ) судовий збір в сумі 10 736, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, ст.ст. 21, 24-26, 30, 203, 215, 236, 237, 248, 256, 257, 261, 328 ЦК України, ст.ст. 17, 116, 122 ЗК України, суд, -

УХВАЛ И В:

Позовну заяву Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів, повернення майна, третя особа:Червонооскільське державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство, задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні держави своїм майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. «Ж» Червонооскільського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, вчинену на підставі договору купівлі-продажу № 4157 від 28.12.2004;

Усунути перешкоди у користуванні держави своїм майном шляхом визнання недійсними договору дарування від 21.09.2005 № 2815 нежитлової будівлі літ. «Ж», укладеного між Червонооскільським державним виробничим сільськогосподарсько- рибоводним підприємством та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) номер запису про право власності від 16.05.2006, реєстраційний номер майна 10158435;

Усунути перешкоди у користуванні держави своїм майном шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.05.2006 № 1335 нежитлової будівлі літ. «Ж», укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) (об?єкт нерухомого майна 1105422263210), номер запису про право власності № 17811298 від 29.11.2016;

Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні своїм майном шляхом зобов`язання ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) повернути, а Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945 ) прийняти з одночасною реєстрацією права державної власності, нежитлову будівлю літ. «Ж», площею 149,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (об?єкт нерухомого майна 1105422263210).

Стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури (реквізити: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA 1 78201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету -2830 ) судовий збір в сумі 10 736, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі рішення складено 11.03.2024 року.

Суддя: С.О. Мальцев