Ухвала

від 03.08.2023 по справі 547/1141/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1141/20

Провадження №2/548/53/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

03.08.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - суддіКоновод О.В.

за участю : секретарясудового засідання - Манжос Т.В.

представника позивача - адвоката Лобова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі судум.Хоролу порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Інвестиційно -промислова компанія"Полтавазернопродукт"до ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю"Рейземінвест -2017", заучастю третьоїособи ,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруФермерського Гопосдарства"Земля 777",Державного реєстратораХарківецької сільськоїради БарановськогоСергія Івановича,Державного реєстратораКомунальної установи"Реєстраційна служба"Полтавська областьМосковкіної СвітланиСергіївни провизнання недійсноюугоди пророзірвання договоруоренди землі,скасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію припиненняправа орендиземлі,визнання недійснимдоговору орендиземлі,скасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію праваоренди землі-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває дана цивільна справа .

Від представника представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Рейземінвест -2017" адвоката Лук"яненка О.А надійшло клопотання про зупинення провадження у справі в якому просить зупинити провадження у справі провадження у справі № 547/1141/20 за позовомТоваристваз обмеженоювідповідальністю "Інвестиційно -промислова компанія"Полтавазернопродукт"до ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю"Рейземінвест -2017", заучастю третьоїособи ,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруФермерського Гопосдарства"Земля 777",Державного реєстратораХарківецької сільськоїради БарановськогоСергія Івановича,Державного реєстратораКомунальної установи"Реєстраційна служба"Полтавська областьМосковкіної СвітланиСергіївни провизнання недійсноюугоди пророзірвання договоруоренди землі,скасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію припиненняправа орендиземлі,визнання недійснимдоговору орендиземлі,скасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію праваоренди землі, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 547/818/20 та оприлюднення повного тексту постанови.

Своє клопотання мотивує тим, що п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України визначено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

П.10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідач ТОВ «Райземінвест 2017» вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі № 547/1141/20 з огляду на наступне.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17, у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 220/1588/18, від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17, від 18 червня 2019 року у справі №920/330/18, від 17 липня 2018 року у справі № 915/1145/17, від 09 березня 2021 року у справі № 754/5827/19, від 01 квітня 2020 року у справі №522/4840/18, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17, від 05 травня 2020 року у справі № 911/1634/19, від 20 лютого 2018 року у справі №906/100/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 925/1453/16, від 02 квітня 2019 року у справі № 904/2178/18, від 02 жовтня 2019 року у справі №910/22198/17).

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційнопромислова компанія «Полтавазернопродукт» (далі - ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт»; Товариство) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» (далі - ТОВ «Райземінвест-2017») про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 05 жовтня 2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки 5324583200:00:002:0089 строком на 10 років, який зареєстровано 12 жовтня 2017 року. Товариство користувалося вказаною ділянкою, однак до закінчення строку договору стало відомо від ТОВ «Райземінвест-2017» про те, що воно є користувачем спірної земельної ділянки у зв`язку з тим, що 14 листопада 2017 року договір оренди землі, укладений між позивачем та ОСОБА_2 , розірвано сторонами з реєстрацією відповідного правочину 11 жовтня 2018 року, після чого 24 квітня 2018 року відповідачі уклали між собою договір оренди спірної земельної ділянки, який було зареєстровано 11 жовтня 2018 року державним реєстратором Полтавської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Онищенком Р. М.

Проте уповноважені посадові особи ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» не укладали 14 листопада 2017 року угоду про дострокове припинення договорів оренди від 05 жовтня 2016 року, вказана угода була укладена всупереч інтересам позивача та без виявлення дійсної волі орендаря, підписана неуповноваженою особою, а тому є незаконною та підлягає визнанню недійсною, як і наступний договір оренди земельної ділянки. Просило суд: визнати недійсною угоду б/н від 14 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі укладену між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 11 жовтня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 з однієї сторони, та ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089; скасувати рішення державного реєстратора Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Онищенка Р. М. про припинення права оренди позивача щодо спірної земельної ділянки, а також про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» щодо вказаної земельної ділянки.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року позовні вимоги ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» задоволено. Визнано недійсною угоду б/н від 14 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі, укладену між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_2 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089.

Скасовано рішення державного реєстратора Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Онищенка Р. М., індексний номер 43453619 від 11жовтня 2018 року, про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», з одночасним визнанням права оренди ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089 на підставі договору оренди землі від 05 жовтня 2016 року.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 24 квітня 2018 року, що укладений між ОСОБА_2 з однієї сторони, та ТОВ «Райземінвест-2017» з іншої сторони, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089.

Скасовано рішення державного реєстратора Полтавської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Онищенка Р. М., індексний номер 43470553 від 11 жовтня 2018 року про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з договору оренди від 05 жовтня 2016 року слідує, що він укладений строком на 10 років. Однак, 14 листопада 2017 року до спливу строку договору оренди між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора Виробничого підрозділу АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» Сліпаченком П.П. було укладено угоду про розірвання договору оренди. При цьому, того ж дня орендарем була передана власнику земельна ділянка з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089. Натомість вказана угода була зареєстрована майже через 1 рік - 11 жовтня 2018 року.

Разом з тим, при оцінці наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено таку ознаку недійсності спірного правочину, як відсутність вільного волевиявлення ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на укладення угоди про розірвання договору оренди. ОСОБА_3 призначався на посаду директора виробничого підрозділу АФ «Семенівська» на підставі контракту № 2 від 12 грудня 2016 року, який діяв відповідно до довіреності № 1142 від 09 вересня 2016 року, статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», Положення про ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», контракту від 12 грудня 2016 року, посадової інструкції директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт».

Системний аналіз положень вказаних документів дозволяє дійти висновку про відсутність ОСОБА_4 завдань чи повноважень щодо розірвання договорів оренди землі чи зменшення земельного банку підприємства позивача. Інтерес ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» полягав у збільшенні земельного банку шляхом укладення договорів оренди з землевласниками та здійснення ефективної господарської діяльності шляхом обробітку орендованих земель та вирощування сільськогосподарських культур. П. 4.5 вказаного Положення прямо передбачено, що підрозділ не має права, зокрема, самостійно розривати будь-які договірні відносини. З наданих повноважень ОСОБА_3 згідно довіреності від 09 вересня 2016 року не вбачається будь-яких положень, які б надавали ОСОБА_3 розривати договори оренди земель.

Довіреність, видана ОСОБА_3 , не може розширювати його повноваження, в іншому випадку для розширення повноважень ОСОБА_3 необхідно було б вносити зміни в текст Положення.

Перевищення повноважень ОСОБА_3 при укладенні угоди від 14 листопада 2017 року про розірвання договору оренди з ОСОБА_2 додатково підтверджується наказом № 322/5 від 27 січня 2021 року та висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг від 11 січня 2021 року. Позов ТОВ «Райземінвест-2017» про скасування вказаного наказу ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду залишений без розгляду.

За обставин справи також позбавлені логіки дії ОСОБА_2 , яка 14 листопада 2017 року розірвала договір оренди землі від 05 жовтня 2016 року, однак власниця самостійно не займалась обробітком землі та не уклала будь-яких інших договорів щодо використання чи продажу земельної ділянки, натомість фактично продовжила відносини оренди землі з ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», отримуючи орендну плату в той час, як товариство проводило обробіток землі протягом двох років після вчинення спірної угоди про розірвання договору оренди землі. ТОВ «Райземінвест-2017» було створене ОСОБА_3 в кінці 2017 року, коли він ще перебував у трудових відносинах з позивачем, тобто всупереч вимогам п. 6.1 трудового договору, ОСОБА_3 взяв участь у створенні господарського товариства - прямого конкурента позивача. Факт дострокового розірвання протягом листопада 2017 року значної кількості договорів оренди землі та подальше використання цих земельних ділянок ТОВ «Райземінвест 2017» не спростувала представник відповідачів.

Аналіз викладених обставин свідчить про те, що метою укладення угоди від 14 листопада 2017 року про розірвання договору оренди не було задоволення інтересів позивача, натомість ОСОБА_3 , маючи доступ до печатки очолюваного ним підрозділу, діяв в своїх інтересах як майбутній засновник ТОВ «Райземінвест-2017», цілеспрямовано створюючи умови для подальшого виведення земельного банку до заснованого ним товариства. Близько 100 земельних ділянок, що вибули з обробітку позивача, в тому числі і земельна ділянка ОСОБА_2 , зараз обробляються ТОВ «Райземінвест-2017», за рахунок чого останній здійснює свою підприємницьку діяльність.

Суд не бере до уваги доводи сторони відповідача про те, що спірна угода не може бути визнана недійсною, оскільки ОСОБА_2 діяла добросовісно на момент укладення з ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» угоди про розірвання договору, оскільки з її тексту вбачається, що ОСОБА_2 , яка читала та підписувала угоду, була обізнана про те, що ОСОБА_3 не був директором ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», а діяв на підставі довіреності від 09 вересня 2016 року, якою прямо не передбачено його право розривати договори оренди землі.

При проведенні реєстраційних дій державний реєстратор повинен був переконатися у наявності повноважень сторін на підписання документу, який подається для реєстрації. Проте реєстратор не перевірив повноважень Сліпаченка П. П. на підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, адже відомості про нього були відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Реєстратор Онищенко Р. М. не перевірив наявність такої довіреності ОСОБА_3 та обсяг повноважень наданих нею, адже документи для проведення реєстраційних дій подавала особа, діюча від імені іншої сторони договору ОСОБА_2 . Матеріали реєстраційної справи, витребувані Хорольським районним судом Полтавської області, не містять довіреності від 09 червня 2016 року, якою ОСОБА_3 було уповноважено представляти інтереси позивача.

Оскільки наявні підстави для задоволення позову про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, тому також підлягає задоволенню позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки.

Оскільки угода про розірвання договору оренди землі з позивачем визнана ьнедійсною, а договір оренди землі, укладений між позивачем та власниками земельної ділянки, є чинним та діючим, а одна земельна ділянка не може бути одночасно предметом двох договорів оренди, то договір оренди землі, укладений між власниками земельної ділянки та ТОВ «Райземінвест-2017», порушує законні права позивача та підлягає визнанню недійсним на підставі статей 24, 25, 27 Закону України «Про оренду землі», статей 13, 203, 215 ЦК України.

У зв`язку з недійсністю договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Райземінвест-2017», також підлягає скасуванню рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0089 з одночасним припиненням права оренди цього товариства на вказану земельну ділянку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Райземінвест-2017» задоволено. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що, укладаючи оспорюваний договір ОСОБА_2 знав або могли дізнатись про те, що у ОСОБА_3 були відсутні повноваження на укладення такого договору. Аналізуючи зміст довіреності від 09 вересня 2016 року колегія суддів звертає увагу, що вона не містить прямої вказівки, що ОСОБА_3 не уповноважений вчиняти дії щодо розірвання договорів оренди. Позивачем не надано доказів, що при укладені договорів відповідачу ОСОБА_2 надавалися на ознайомлення інші документи та роз`яснювався їх юридичний зміст та коло повноважень ОСОБА_3 .

Тому підстави для визнання вказаного правочину недійсним відсутні. Таких висновків в подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 669/794/17, від 11 червня 2020 року у справі №669/763/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 6696/759/17 та від 30 червня 2021 року у справі № 669/801/17.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду

Згідно з приписами пункту 14 частини 1 статті 253 Цивільного процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки результат розгляду справи безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 547/818/20 Великою Палатою Верховного Суду, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 547/818/20.

Представник позивача Лобов М.О. заперечував проти клопотання представника відповідача щодо зупинення провадження у справі, згідно змісту якого, позивач не погоджуєтеся з правовою оцінкою викладеною у клопотанні представника відповідача про зупинення провадження у справі, вважає її надуманою, необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд, розглянувши клопотання, що надійшли від сторін, дійшов наступного висновку.

Згідно п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України ,суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до затягування розгляду справи.

Визначаючи наявність передбачених ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що зазначена у ЦПК України підстава - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи вимог, від яких залежить можливість її розгляду.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № 362/2772/17.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судовоїпалати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року у справі №452/1872/20, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання Законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, згідно ст. 2, 11 ЦПК України, однією із засад цивільного судочинства є пропорційність.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача ОСОБА_5 не містить підстав, які б вказували на неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 547/818/20.

Крім того, в ст. 252 ЦПК України йде мова про право, а не про обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі-Конвенція),кожна держава-учасницяКонвенції вправівстановлювати правиласудової процедури,в томучислі йпроцесуальні заборониі обмеження,зміст яких-не допуститисудовий процесу безладнийрух.Разом ізтим неповинно бутизанадто формальногоставлення допередбачених закономвимог,оскільки доступдо правосуддяповинен бутине лишефактичним,але іреальним (рішенняЄСПЛ усправі «Жоффр деля Прадельпроти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE,№ 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Визначаючи наявність підстав, передбачених ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Суд вважає , що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно не містить підстав, які б вказували на неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 513/879/19, та, що ці справи пов`язані спільним предметом чи підставою. Зупинення може привести до затягування строків розгляду справи і перебування у стані невизначеності учасників процесу.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника відповідача, про зупинення провадження по справі.

Керуючись ст.ст.251,252,259,260ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Рейземінвест -2017" адвоката Лук"яненка О.А. про зупинення провадження по справі за позовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Інвестиційно -промислова компанія"Полтавазернопродукт"до ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю"Рейземінвест -2017", заучастю третьоїособи ,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруФермерського Гопосдарства"Земля 777",Державного реєстратораХарківецької сільськоїради БарановськогоСергія Івановича,Державного реєстратораКомунальної установи"Реєстраційна служба"Полтавська областьМосковкіної СвітланиСергіївни провизнання недійсноюугоди пророзірвання договоруоренди землі,скасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію припиненняправа орендиземлі,визнання недійснимдоговору орендиземлі,сксування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію праваоренди землі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Коновод