Ухвала

від 05.03.2024 по справі 548/182/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/182/24 Номер провадження 11-сс/814/149/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участі прокурора - ОСОБА_6 ,

представника СТОВ „Придніпровський край" - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 в інтересах СТОВ „Придніпровський край" на ухвалу слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області та накладено арешт на медичну документацію, накази та інші документи, вилучені під час обшуку від 26.01.2024 року адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим відділом Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024170590000045 від 24.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Відповідно до матеріалів провадження, 24.01.2024 року до ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що під час патрулювання в лісосмузі поблизу с.Грабів Лубенського району Полтавської області виявлено невідомих осіб, які здійснювали незаконну порубку деревини породи „ясен" та „клен".

26.01.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 25.01.2024 року було проведено обшук в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено медичну документацію на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та накази СТОВ „Придніпровський край".

Постановою слідчого від 26.01.2024 року вказане майно визнано речовими доказами.

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ незаконної порубки дерев. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник володільця майна подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити, а належне СТОВ „Придніпровський край" майно повернути власнику, оскільки прокурором не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту.

Вказує, що виявлена та вилучена під час обшуку медична документація та накази не мають жодного відношення до обставин досудового розслідування кримінального провадження та не відповідають ознакам, визначеним ст.98 КПК України.

Обшук проведено 26.01.2024 року, а з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся лише 29.01.2024 року, тобто з порушенням визначеного ч.5 ст.171 КПК України строку.

Заслухавши доповідача, представника ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обгрунтованою та просив залишити її без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Диспозицією ч.1 ст.246 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

При цьому, під порубкою розуміються: 1) повне відокремлення дерева або чагарника від кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо); 2) викорчовування - видалення деревостану з корінням; 3) пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, відокремлення основних гілок від стовбура дерева, глибокі насічки на стовбурі дерева).

Порубка вважається незаконною, якщо вона здійснюється:

а) без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом;

б) за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників (вирубування цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, хвойних насаджень, наданих для заготівлі живиці, до закінчення строку підсочки тощо);

в) за наявності дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, але без дотримання обмежень, встановлених щодо площі, строків, технологій проведення робіт.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий вказав про необхідність збереження майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий у своєму клопотанні не навів об`єктивних доводів про те, яким чином медична документація, накази та інші документи можуть бути знаряддям кримінального правопорушення, що розслідується, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тобто, вказане майно не являється безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Таким чином слідчий суддя, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив підстави для накладення арешту, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Наведений у витязі з ЄРДР короткий виклад обставин, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме виявлення невідомих осіб, які здійснювали незаконну порубку дерев породи „ясен" та „клен", не містить жодних ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Згідно з Приміткою до ст.246 КК України істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Матеріали клопотання не містять жодних даних, що внаслідок дій невідомих осіб спричинено істотну шкоду, в чому вона виразилась та яка сума цієї шкоди.

При цьому, жодних експертних досліджень щодо встановлення дійсної вартості деревини органом досудового розслідування проведено не було.

Відсутні дані і про те, що порубка здійснювалась у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Тобто слідчим, всупереч вимогам ч.3 ст.132 КПК України, не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, що унеможливлює застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах СТОВ „Придніпровський край" задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_11 про арешт медичної документації, наказів та інших документів, вилучених під час обшуку від 26.01.2024 року адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Вилучене майно повернути власнику.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4