Рішення

від 12.03.2024 по справі 212/194/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/194/24

2/212/1064/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районнийсуд містаКривого РогуДніпропетровської областіу складі:головуючого судді ВаврушакН.М.,за участісекретаря судовогозасідання ДущакК.О.,розглянувши усудовому засіданніу залісуду містаКривого Рогув порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення сторінцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року адвокат Бутко Олександр Олександрович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПрАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, у розмірі 268000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що з ОСОБА_1 з 22.07.2000 року по 06.03.2020 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем і працювала на різних посадах, з яких в період з 12.08.2005 року по 06.03.2020 року на посаді машиніста конвеєру дільниці дробильно-бункерного комплексу шахти імені Орджонікідзе. Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 29 серпня 2023 року у позивача встановлено наявність наступних професійних захворювань: 1) радикулопатія попереково-крижова з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, больовим синдромом; 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії) група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Висновком МСЕК від 05 жовтня 2023 року позивачу встановлено 40 % стійкої втрати професійної працездатності, у тому числі 20 % - по радикулопатії, 20 % - по ХОЗЛ. У зв`язку із отриманими профзахворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, яка позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання. Позивач має скарги на важкість в грудях, задишку при фізичному навантаженні, частий сухий кашель, загальну слабкість, підвищену втому, біль та обтяження рухів в попереково-крижовому відділі хребта, біль та оніміння рук, мерзлякуватість кистей. Так, позивач вимушена постійно проходити лікування, що позбавляє її можливості вести повноцінний спосіб життя. Також через отримане ушкодження здоров`я відчуває психологічний дискомфорт, що негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача. На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у її житті є незворотними. Оскільки обов`язок з відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, покладено на роботодавця, бо відповідач не створив належні та безпечні умови праці, то відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 268000,00 гривень.

Ухвалою суду від 09 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, а також роз`яснено право сторін клопотати перед судом про розгляд справи з їх викликом.

22січня 2024року черезсистему «Електроннийсуд» відпредставника відповідачаПрАТ «ЦГЗК»до судуподаний відзивна позовнузаяву,у якомузазначила,що заявленіпозовні вимогиє необґрунтованимита такими,що непідлягають дозадоволення.ПрАТ «ЦГЗК» вважають, що сума відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я позивачу у розмірі 268000,00 гривень недоведена та значно завищена. Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазнання моральної шкоди через професійне захворювання. У зв`язку із тим, що заявлена позивачем сума відшкодування моральної шкоди, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2023 року, є завищеною та з урахування внесення змін до податкового законодавства, підлягає оподаткуванню, про що просить суд прийняти до уваги під час прийняття рішення у даній справі. Так, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Сторона позивача правом подання відповіді на відзив не скористалась, не подала суду заперечень проти розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Представник ПрАТ «ЦГЗК» також не заперечувала проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно вимог ч. 13ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістомст. 279 ЦПК Українирозгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 12.08.2005 року по 06.03.2020 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем і працювала на посаді машиніста конвеєру дільниці дробильно-бункерного комплексу шахти імені Орджонікідзе, звідки 06.03.2020 року була звільнена за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, відповідно до ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) на ім`я ОСОБА_1 . (а. с. 4-5)

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 від 29 серпня 2023 року, складеного відносно ПрАТ «ЦГЗК» було встановлено наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань: 1) радикулопатія попереково-крижова з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, больовим синдромом. М54.1; 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії) група ОСОБА_2 недостатність першого-другого ступеня. J44, а також зазначено причини (обставини) їх виникнення, оскільки в умовах дробильно-сортувальної фабрики шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичними перевантаженнями та внаслідок недосконалості технології збагачення руди, протягом тривалої дії ОСОБА_1 підпадала під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони, рівень якого перевищував нормативні значення. (а. с. 6-10)

Згідно іздовідкою Обласної МСЕК № 2 серії 12 ААА № 129734 від 05.10.2023 року ОСОБА_1 буловстановлено первинно 40% стійкої втрати працездатностічерез професійне захворювання, з яких 20 % - по радикулопатії, 20 % - по ХОЗЛ, з 25 вересня 2023 року безстроково, групу інвалідності не встановлено, з рекомендацією медикаментозного лікування та забезпечення виробами медичного призначення. (а. с. 11)

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України,кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону праці» (на момент виникнення спірних правовідносин), відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із ст. 153КЗпП України, забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставі ст.237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала через професійне захворювання, спричинене негативними виробничими факторами під час виконання нею трудових обов`язків на підприємстві відповідача, то моральну шкоду їй безумовно було заподіяно внаслідок ушкодження здоров`я під час роботи на ПрАТ «ЦГЗК», оскільки роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, з урахуванням чого суд дійшов висновку про необхідність відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди за рахунок відповідача.

Суд при цьому виходив з того, що у зв`язку із отриманням професійного захворювання зі встановленням втрати працездатності ОСОБА_1 у розмірі 40 % безстроково, позивачу безумовно було заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок професійного захворювання у неї змінилися умови життя, вона змушена проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє внаслідок професійного захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так відповідно до п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 рокурозмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, яку ОСОБА_1 пропрацювала у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, ступінь втрати нею працездатності через професійне захворювання, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також провину підприємства відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи, що ОСОБА_1 пропрацювала на підприємстві відповідача більше 15 років, отримавши внаслідок недосконалості виробництва з вини відповідача 40 % стійкої втрати працездатності через набуте нею професійне захворювання без встановлення інвалідності при роботі у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, зважаючи на розмір на 1 січня 2024 року мінімальної заробітної плати в сумі 7100,00 гривень, то на переконання суду розмір відшкодування, завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я, моральної шкоди з боку ПрАТ «ЦГЗК» повинен дорівнювати 160000,00 гривень, що відповідатиме завданій позивачу моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на її здоров`ї та подальшому житті позивача.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (справа «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Доводи сторони відповідача щодо оподаткування суми моральної шкоди суд відхиляє, оскільки чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. В даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, у зв`язку з чим зазначені відповідачем зміни до Податкового кодексу України не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Відповідно Закону України «Про судовий збір»передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставіст.141 ЦПК України,судовий збір підлягає стягненню з відповідачана користь держави у сумі 1600,00 гривень.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89,133-141,258-259,263,265 ЦПК, суд -

У Х В А Л И В:

Задовольнити частковопозовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров`я, 160000,00 гривень (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок) без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» у дохід держави судовій збір в сумі 1600,00 гривень (одна шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження юридичної особи: м. Кривий Ріг, Покровський район, Дніпропетровська область, 50066.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12 березня 2024 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак