Вирок

від 12.03.2024 по справі 339/90/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 339/90/24

364

1-кп/339/25/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №1202409616000027 від 22.02.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Коростень Житомирської області, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, розлученої, матері двох малолітніх дітей, раніше судимої

10.03.2023 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.,

08.11.2023 року ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області покарання у виді штрафу замінено на 240 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи засудженою ухилилась від відбування покарання у виді громадських робіт.

Кримінальний проступок вчинено за таких обставин.

Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.03.2023 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17 000 грн.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.06.2023 за поданням уповноваженого органу пробації засудженій ОСОБА_4 розстрочено сплату штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17000 грн. рівними частинами на строк 5 місяців, зобов`язавши сплачувати по 3400 грн. щомісячно, починаючи з 06.06.2023 року.

У зв`язку з несплатою штрафу ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 року за поданням уповноваженого органу пробації засудженій ОСОБА_4 замінено покарання, призначене вироком цього ж суду від 10.03.2023 року у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян покаранням у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

Далі засуджена ОСОБА_4 , будучи 30.11.2023 року начальником Калуського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області належним чином повідомленою про порядок та умови відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт, які їй призначено ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.11.2023, що відповідно до ст. 4 КВК України є підставою виконання і відбування покарання, та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, яким відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 40 вказаного кодексу визнається невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, порушила складений графік виконання громадських робіт на січень 2024 року і в період з 16 по 23 січня допустила невихід 6 разів на громадські роботи у Комунальне підприємство «Болехівський комбінат комунальних підприємств» Болехівської міської ради (код ЄДРПОУ 33064265) без поважних причин, тим самим ухилилась від відбування покарання у виді громадських робіт.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку визнала повністю. Пояснила, що поважних причин неявки для відбування покарання у виді громадських робіт не мала, була відсутня у зв`язку з тим, що проводжала хлопця на війну. Також повідомила, що вона перебуває в стані вагітності.

Свідок ОСОБА_5 , що займає посаду начальника Калуського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, в судовому засіданні підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини та додатково пояснила, що обвинувачена до грудня 2023 року справно виконувала громадські роботи. З 11.12.2023 по 05.01.2024 перебувала на лікуванні в Стрийській міській лікарні, про що надала відповідну довідку. Однак, з 16 по 23 січня 2024 року на громадські роботи не виходила, та не надала підтверджуючих документів поважності невиходу. Також зазначила, що ОСОБА_4 04.01.2024 притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, що підтверджується копією постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України визнала повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Беручи до уваги вище вказане, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки вона будучи засудженою ухилилась від відбування покарання у виді громадських робіт.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, санкція якої передбачає покарання у видіарешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

Частиною 3 статті 60 КК України встановлено, що арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

За даними заключення ЛКК Болехівської лікарні № 68 від 06.03.2024 року обвинувачена ОСОБА_4 перебуває в стані вагітності в терміні 5-6тижнів.

Згідно з абз. 7 п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 23.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, повинен закрити кримінальне провадження і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_4 перебуває в стані вагітності, суд позбавлений можливості призначити обвинуваченій покарання як у виді арешту, так і у виді обмеження волі.

Таким чином, за відсутності підстав для закриття кримінального провадження, в силу ч. 2 ст. 373 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення обвинувального вироку і звільнення ОСОБА_4 від покарання, як особу, до якої не може бути застосоване жодне із видів покарання, передбачених санкцією ч. 2 ст. 389 КК України.

При цьому, оскільки відповідно до вимог ст. 71 КК України, невідбуте покарання за попереднім вироком може бути приєднано лише до покарання, призначеного за новим вироком, а даним вироком ОСОБА_4 не призначається жодного покарання, то відтак, суд вважає, що вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.03.2023, яким ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17000 грн., яке ухвалою цього ж суду від 08.11.2023 замінено на 240 годин громадських робіт слід виконувати самостійно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та звільнити її від покарання.

Вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.03.2023 року, яким ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 17000 грн., яке ухвалою цього ж суду від 08.11.2023 року замінено на 240 годин громадських робіт - виконувати самостійно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1