Рішення

від 07.03.2024 по справі 398/3394/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3394/23

провадження №: 2/398/441/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"07" березня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Дубровської Н.М.

з участю секретаря судового засідання Баранник Н.В.

прокурора Олександрійської окружної прокуратуриПоташенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Олександрійська міська рада до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

В липні 2023 року в.о. керівника Олександрійської окружної прокуратури звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 до бюджету Олександрійської міської територіальної громади витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 15127,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.10.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першоїстатті 286 КК України, а саме в тому, що 11 лютого 2022 року близько 17 год. ОСОБА_1 здійснював рух автопотягом в складі автомобіля RENAULT MAGNUM АЕ430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа KOGEL SN24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по автодорозі Знам`янка-Луганськ-Ізварине, поблизу села Куколівка Олександрійського району Кіровоградської області. В порушення п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) (п. 2.1 Водій механічного транспортного заходу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії) та п. 2.3 (а) ПДР (п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечить технічно справний стан ... транспортного засобу...) не забезпечив належну технічну справність транспортного засобу. Так, при наявності видимої та завчасно відомої йому, як водієві технічної несправності транспортного засобу, при якій його експлуатація заборонена, а саме: вузлів і деталей гальмової системи напівпричепа KOGEL SN24,реєстраційний номер НОМЕР_2 , в місці конструкційного встановлення була відсутня права гальмівна камера другої вісі, у порушення вимог, п. 31.1, 31.4.1 «а» ПДР України (забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - п. 31.4.1 Гальмові системи: а) замінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства - виробника) здійснював керування вищевказаним автопотягом. Дана несправність виникла до моменту пригоди та об`єктивно проявлялася водію під час візуального огляду автомобіля перед початком експлуатації.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 11 лютого 2022 року близько 07 години, достовірно та завчасно знаючи про технічну несправність напівпричепа, продовжував здійснювати рух автопотягом в складі автомобіля RENAULT MAGNUM АЕ430 та напівпричепа KOGEL SN24 з вказаною технічною невідповідністю гальмівної системи, в світлий час доби, рухався по автодорозі Знам`янка-Луганськ-Ізварине поблизу с. Куколівка Олександрійського району Кіровоградської області від міста Гребінка, Полтавської області в напрямку м. Запоріжжя.

Під час руху ОСОБА_1 , грубо порушуючи п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України (п. 1.3 Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.4. Кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці Правила; п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;) був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, маючи реальну можливість завчасно виявити на проїзній частині встановлені дорожні знаки: 1.7 (4% Крутий спуск), 5.56 (Схема об`їзду), 5.57.2 (Напрямок об`їзду), 1.37 (Дорожні роботи), 3.29 (Обмеження максимальної швидкості руху), завчасно не зменшив швидкість свого руху, не вжив елементарних заходів забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснив частково виїзд на узбіччя по ходу свого руху.

Уподальшому ОСОБА_1 не вчинив дій, які полягали у категоричній відмові від продовження руху, а навпаки в порушення п. 10.1, п. 12.1, п.12.3 ПДР України (п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.); п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним; п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди) допустив його перекидання.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля RENAULT MAGNUM АЕ430 ОСОБА_2 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому правої кисті, яке відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Внаслідок отриманих травм потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «ЦМЛ м. Олександрії» Олександрійської міської ради та на його лікуванні закладом витраченов сумі 15127, 21 грн. Добровільно засудженим не відшкодовані. В рамках кримінального провадження цивільний позов про стягнення цих коштів уповноваженими особами не заявлено, тому прокурор просить стягнути ці витрати за його позовом.

Керуючись пунктом 1 частини шостої статті19, частиною першою статті274 ЦПК України, суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду повідомив, відзиву на позов не подав.

Представник Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської радив судове засідання не з`явився………………...

Дослідивши письмові докази у справі, перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Суд встановив, що вирокомОлександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.10.2022 у справі №398/3142/22 (провадження 1-кп/398/257/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 286 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік.

Вирок суду набрав законної сили 03.11.2023 рік.

Згідно з довідкою-розрахунком Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради №327 від 17.02.2023 потерпілий від злочину ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 11.02.2022 року 18.02.2022 року.

Заклад охорони здоров`я, який є комунальним некомерційним підприємством Олександрійської міської ради Кіровоградської області витратив на лікування потерпілого 15127,21 грн.

Питання відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчинення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування та судового розгляду не вирішувалося.

Орган прокуратури у даному випадку наділений повноваженнями для захисту інтересів держави у силустатті 56 ЦПК України,статті 23 Закону України «Про прокуратуру»(правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, суд керується таким.

Відповідно до частини другоїстатті 1191 ЦК Українидержава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 7Постанови Пленуму ВСУ №14«Про судоверішення уцивільній справі`від 18.12.2009рокурозглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Частина шостастатті 82ЦПК Українипередбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 1206 ЦК Україниособа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно допостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від07.07.1995№11«Про відшкодуваннявитрат настаціонарне лікуванняособи,яка потерпілавід злочину,та судовихвитрат»питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання»сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Надані суду докази дають підстави дійти висновку про те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні в КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради внаслідок протиправний дій відповідача, тому останній зобов`язаний відшкодувати понесені закладом витрати на лікування потерпілого.

Розмір витрат визначений позивачем у відповідності до вимог наведених вище нормативних актів та визнається відповідачем.

В силустатті 141 ЦПК Україниз відповідача в доход держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 гривень.

Керуючись статями12,13,81,82,141,258,259,263-265 ЦПК України, статями1191, 1195, 120 6 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Олександрійська міська рада до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до бюджету Олександрійської міської територіальної громади витрати на понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 15127, 21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 2684 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та(або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Н.М. Дубровська